Договір про спільну діяльність: правовий аспект

Акценти цієї статті:

• які вимоги законодавства необхідно врахувати при укладенні договору про спільну діяльність (далі – СД);
• як поставити на облік договір про СД у податкових органах;
• у яких випадках договір про СД підлягає припиненню.

У консультації ми розповімо, як правильно укласти договір про СД, у тому числі за участю суб'єктів ЗЕД.

Загальні правила

Що таке договір про СД?

Порядок укладення договорів про СД визначено у гл. 77 ЦК. За таким договором сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству (ст. 1130 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Тобто при укладенні договору про СД окремий суб'єкт господарювання не реєструється.

Які бувають види договору про СД?

Виділяють два види договору про СД:

• з об'єднанням внесків (договір простого товариства) (ч. 2 ст. 1130, ст. 1132 ЦК). Такий договір передбачає наявність внесків учасників, які об'єднуються, заради отримання прибутку або досягнення іншої мети. Об'єднані внески стають загальною пайовою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК). Вироблена продукція й отримані від такої діяльності доходи в результаті СД теж уважаються спільною пайовою власністю (ч. 1 ст. 1134 ЦК);
• без об'єднання внесків (ч. 2 ст. 1130 ЦК). Наприклад, такий вид договору про СД укладають у сфері освіти, консалтингу і маркетингу.

Хто може виступати сторонами договору про СД?

Сторонами в договорі про СД можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Нерезидентам теж не забороняється бути учасниками договору про СД.

Підприємці та юрособи на єдиному податку (далі – платники ЄП) можуть бути учасниками договору про СД (ЗІР, категорія 107.12). Платники ЄП не можуть здійснювати СД тільки за тими видами діяльності, які їм заборонені. Нагадаємо, заборонені для єдинників види діяльності перелічені у ст. 291 Податкового кодексу (далі – ПК).

У якій формі укладається договір про СД?

Договір про СД укладається у письмовій формі та за бажанням сторін (не обов'язково) може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 1131 ЦК). Недотримання письмової форми договору тягне за собою його нікчемність.

Істотні умови договору про СД

Сторони повинні включити до договору таку інформацію (ч. 2 ст. 1131 ЦК):

• мета СД, тобто для чого учасники об'єднують кошти, майно тощо (наприклад, організація роботи торговельного центру);
• порядок координування сумісних дій або ведення спільних справ;
• розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками (якщо йдеться про договір простого товариства);
• правовий статус виділеного для СД майна;
• порядок розподілу прибутку;
• порядок покриття витрат і збитків учасників;
• участь сторін у результатах сумісних дій;
• строк дії договору;
• інші умови, що регламентують СД сторін.

Тепер зупинимося докладніше на умовах, які повинні бути включені до договору про СД.

Порядок ведення спільних справ

За загальним правилом при веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників. Проте в договорі простого товариства можна встановити, що справи ведуться окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору (ст. 1135 ЦК).

Якщо ведення спільних справ доручається одному або декільком учасникам (далі – уповноважений учасник), інші учасники СД повинні видати йому довіреність (ч. 2 ст. 1135 ЦК).

Навіть якщо вести спільні справи буде один учасник, інші учасники мають право знайомитися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження (навіть якщо сторони закріпили це в договорі про СД) уважається нікчемною.

Внески учасників

У договорі потрібно зазначити розмір, порядок і строки здійснення внесків учасниками СД. Завважимо, що внеском учасників можуть бути не тільки кошти або майно, але й професійні та інші знання, навики й уміння (наприклад, внесок може полягати в трудовій діяльності), а також ділова репутація і ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК). Якщо внесок здійснюється в негрошовій формі, його необхідно оцінити.

Учасники можуть провести таку оцінку самостійно та скласти про це акт або звернутися до професійного оцінювача, який оцінить внесок за правилами, установленими Законом від 12.07.01 р. № 2658-III (далі – Закон № 2658). Частка кожного учасника відповідає розміру його внеску, якщо сторони не встановлять інше в договорі.

Правовий статус майна, яке виділяється для СД

За загальним правилом внесене учасниками майно, яке знаходиться у них у власності, а також вироблена в результаті СД продукція та отримані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників. Унесене учасниками майно, яким вони володіють не на праві власності (наприклад, майно передане учасникові в користування за договором оренди, позики), теж може використовуватися на користь усіх учасників і є їх спільним майном (ст. 1134 ЦК). Проте в договорі про СД учасники можуть передбачити інші умови.

Корисна інформація: щоб уникнути спірних ситуацій, рекомендуємо включити до договору умови про обов'язки учасників з утримання спільного майна і порядку відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків.

Порядок розподілу прибутку

Прибуток, отриманий від СД, розподіляється між учасниками пропорційно до вартості їх внесків у спільне майно, якщо інше не встановлено договором про СД (ч. 1 ст. 1139 ЦК).

Наприклад, формулювання в договорі про СД може бути таке:

• «Прибуток, отриманий Сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між сторонами в рівній пропорції, тобто:
• Стороні 1 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку;
• Стороні 2 належить 50 % (п'ятдесят відсотків) отриманого прибутку».

При цьому не варто забувати про обмеження, установлене в ч. 2 ст. 1139 ЦК. Зокрема, до договору про СД не можна включати умову про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку. Якщо навіть така умова буде включена, вона вважається нікчемною.

Строк дії договору про СД

Законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про СД. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети СД.

У яких випадках договір про СД можна припинити достроково?

Договір про СД підлягає достроковому припиненню у випадках, наведених у ст. 1141 ЦК, за умови, що домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників. Зокрема, договір про СД припиняється за такими підставами:

• визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмежено дієздатним;
• оголошення учасника банкрутом;
• смерть фізособи-учасника або ліквідація юрособи – учасника договору простого товариства;
• відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників;
• виділення частки учасника на вимогу його кредитора.

Договір про СД підлягає розірванню також у разі досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Чи повертаються учасникам внески при припиненні договору про СД?

Так, у разі припинення договору про СД речі, передані в сумісну власність та/або в сумісне користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди (ч. 2 ст. 1141 ЦК).

Взяття договору про СД на облік в органах ДПС

Для цілей оподаткування двоє і більше осіб, які провадять СД без створення юрособи, уважаються окремою особою в рамках такої діяльності (пп. 14.1.139 ПК). При цьому на обліку в органах ДПС повинні знаходитися тільки ті договори про СД, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування, визначені ПК (п. 64.6 ПК).

Взяття на облік здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про СД як платника податків, що відповідає за утримання та перерахування податків до бюджету на час виконання договору про СД (далі – уповноважена особа). Для цього такий учасник повинен протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набуття чинності його подати до органу ДПС заяву про взяття на облік договору про СД (п. 64.6 ПК).

Особливості оподаткування для договорів про СД установлено ПК для ПДВ та акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового. Тому уповноважена особа повинна реєструватися як платник ПДВ з урахуванням правил, установлених у ст. 180–183 ПК. А якщо, наприклад, у процесі СД плануються операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПК, то уповноваженій особі потрібно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Які документи повинен подати учасник договору про СД для взяття на облік в органах ДПС?

Для взяття на облік договору про СД і реєстрації платником ПДВ уповноважений учасник подає до органу ДПС за своїм основним місцем обліку (п. 4.6 Порядку № 1588):

• реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130);
• заяву за формою № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку № 1588);
• копію договору (контракту) про СД.

До цих документів додаються:

• інформаційна картка договору (з позначкою органу, що здійснив держреєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про СД входить іноземний інвестор);
• копії документів, що підтверджують узгодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачено використання нерухомого майна державної власності, що знаходиться в господарському віданні або оперативному управлінні учасника договору про СД;
• копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачено використання надр.

Особам, утвореним у результаті СД, присвоюється 9-значний індивідуальний податковий номер (п. 1.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

Висновки

За договором про СД сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети. СД може здійснюватися як з об'єднанням, так і без об'єднання внесків.

Сторонами договору про СД можуть бути фізичні та юридичні особи. Нерезиденти теж можуть бути учасниками такого договору. Договори за участю іноземних інвесторів підлягають держреєстрації відповідно до Положення № 112.