На момент укладення договору сторони повинні погодити всі його істотні умови, зокрема ціну договору. Проте, коли сторони підписують договір, вони не завжди можуть точно визначити вартість товару, роботи чи послуги через нестабільність валютного курсу. У таких випадках сторони внутрішнього договору (тобто два резиденти) намагаються мінімізувати свої комерційні ризики, зазначаючи в договорі ціну з прив’язкою до курсу інвалюти. Але, оскільки такий договір не має статусу зовнішньоекономічного, досить часто виникає питання щодо правомірності такого визначення ціни в договорі. У статті розберемося із цим з огляду на судову практику та надамо практичні поради щодо формулювань у договорі.
Розглянемо, якими нормами регулюються питання ціноутворення з прив’язкою до курсу іноземної валюти.
1. Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ).
Норма ч. 1 ст. 524 ЦКУ передбачає, що зобов’язання має бути виражене в грошовій одиниці України – гривні. Однак відповідно до ч. 2 цієї статті сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 533 ЦКУ грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях, а якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в інвалюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 192 ЦКУ, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
2. Закон від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни та ціноутворення» (далі – Закон № 5007).
У ч. 2 ст. 10 Закону № 5007 зазначено, що ціни на товари, призначені для реалізації на внутрішньому ринку країни, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами КМУ.
3. Закон від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2473 гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, установлених ч. 2 цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. А в ч. 2 ст. 5 Закону № 2473 наведено перелік операцій, за якими розрахунки можуть проводитися в інвалюті.
Отже, виходячи з аналізу цих норм законодавства, можна зробити такі висновки:
Висновки про можливість визначення ціни договору з прив’язкою до курсу інвалюти підтверджуються судовою практикою. Суди неодноразово висловлювали позицію щодо правомірності такого визначення. Наведемо посилання на такі висновки.
Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в інвалюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦКУ).
Отже, ми з вами переконалися, що формулювання у внутрішньому договорі ціни з прив’язкою до курсу іноземної валюти не заборонено законодавством. Тому розглянемо, що потрібно врахувати при відображенні таких умов у договорі. Виходячи з практичного досвіду, радимо визначити в договорі:
Наведемо приклад формулювання в договорі таких умов (див. зразок 1).
|
<...> 5. Ціна договору та порядок розрахунків 5.1. Вартість товарів за цим договором становить 4 434,94 грн (чотири тисячі чотириста тридцять чотири гривні 94 коп.), що на дату укладання договору еквівалентно 100 доларам США за офіційним курсом НБУ. 5.2. У разі зміни офіційного валютного курсу на дату здійснення платежу за договором ціна договору в гривнях підлягає перерахунку, виходячи з офіційного курсу НБУ, що діє на дату оплати. 5.3. Для визначення офіційного валютного курсу НБУ сторони використовують дані, наведені на офіційному сайті НБУ: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchan.... 5.4. Покупець самостійно здійснює перерахунок ціни договору на момент оплати, виходячи з валютного курсу НБУ, що діє на цю дату, та перераховує суму оплати на поточний рахунок продавця, зазначений у цьому договорі. 5.5. Покупець зобов’язаний оплатити вартість отриманих товарів до 30.10.2026. <...> |
Також зазначимо, що це тільки один із варіантів формулювання ціни договору з прив’язкою до курсу інвалюти. Насправді таких варіантів може бути безліч, залежно від бажання сторін.
Ще один приклад – формулювання в договорі умови про індексацію ціни, установленої на момент підписання договору, у разі збільшення курсу продажу інвалюти та закріплення в договорі формули перерахунку ціни (див. зразок 2).
|
<...> 3.3. Сторони домовилися, що ціна товару, зазначеного в договорі, підлягає індексації, якщо курс продажу іноземної валюти (євро), установлений АТ «БАНК-3» на день оплати товару, буде вищим від курсу, встановленого на дату укладення договору. 3.4. Для визначення проіндексованої ціни договору використовується така формула: С = (A2 : A1) х В, де
3.5. Для визначення валютного курсу AT «БАНК-3» сторони використовують дані, наведені на офіційному сайті цього банку. https://bank.333/47 <...> |