Вихід на експорт як спосіб подолання кризи

Стійке зниження платоспроможного попиту, яке спостерігається в Україні, змушує підприємства шукати нові ринки збуту для своєї продукції. Рано чи пізно перед власниками підприємств постає запитання, чи конкурентоспроможна продукція, що випускається ними, на зовнішніх ринках і як розпочати продаж на експорт. У цій консультації розглянемо практичні питання організації експорту, зокрема із країнами ЄС (у т. ч. завдання працівників підприємства щодо виведення продукції на зовнішні ринки), у яких повинен розбиратися не тільки директор, але й бухгалтер підприємства.

Визначення експортних можливостей

Хто цим займається: відділи маркетингу (реклами) і продажів.

Що вони безпосередньо роблять:

1. Вивчають кон'юнктуру ринку, наприклад за даними торговельних інтернет-порталів, де розміщуються запити на пошук українських товарів іноземними компаніями.

Корисна інформація: найбільш затребуваними українськими товарами є: метали, біопаливо, вугілля, деревина, пиломатеріали, сільгосппродукція (яблука, горіхи, мед, рослинна олія, кукурудза, печиво), а також бурштин, электро- і будівельна техніка. Максимальна кількість запитів надходить із країн СНД, що легко пояснюється усталеними діловими зв'язками. Далі йдуть Польща, Словаччина, Прибалтика, Італія, потім – Китай і Туреччина. Є замовлення навіть з Австралії та США. Незважаючи на те, що пріоритетними напрямками експорту є сировина та низькотехнологічна продукція (товари економ-класу), географія українського експорту розширюється. У зв'язку із запуском із 2016 року повноцінної зони вільної торгівлі з ЄС у перспективі основний експортний потенціал буде припадати на Європу.

2. Порівнюють власну продукцію із продукцією конкурентів за схемою «співвідношення ціни та якості» плюс перед- і післяпродажний сервіс.

3. Аналізують ринки збуту, наприклад, вивчаючи сайти конкурентів (тобто безплатно): часто підприємства пишаються своїми великими замовниками й указують, з якими регіонами вони працюють. Сайти компаній також є джерелом інформації про їх становище на ринку, про способи просування товарів, характерних для вашого ринку, активності та комунікації компанії з наявними та потенційними клієнтами. А для користі справи іноді замовляють спеціальне маркетингове дослідження.

На що звернути увагу бухгалтеру: не всі пошукові системи та торговельні портали надають інформацію безплатно. До того ж маркетингові дослідження, як правило, досить затратні. Щоб не мати проблем із відображенням таких операцій у бухобліку, подбайте про документальне оформлення. Договір, рахунок на оплату, акти виконаних робіт (наданих послуг), докладний опис результату таких робіт (послуг) – от що слід зажадати від постачальників послуг. У бухгалтерському обліку витрати на рекламу та дослідження ринку відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут».

Підготовка презентації продукції, призначеної для експорту

Хто цим займається: відділ продажів, дизайнер, залучені зі сторони спеціалісти.

Що вони безпосередньо роблять: підготовляють фото товарів та їх опис англійською мовою (при необхідності можна і на інших мовах), паспорти, технічні описи, інструкції для експлуатації, а також каталоги продукції, презентації (наприклад, відеоролики) англійською мовою.

На що звернути увагу бухгалтеру: усі затрати на підготовку презентації продукції також можна визнати в бухгалтерському обліку витратами на збут, якщо подбати про відповідні документи.

Формування експортної ціни продукції

Хто цим займається: фінансово-економічний відділ, бухгалтерія.

Що вони безпосередньо роблять: на підставі стандартів бухгалтерського обліку і норм МК формують продажну ціну експортного товару, орієнтуючись насамперед на його первісну вартість. Нагадаємо, первісною вартістю запасів, які виготовляються власними силами підприємства, визнається їх виробнича собівартість, визначена згідно з П(С)БО 16 (п. 9 П(С)БО 9). До виробничої собівартості включаються прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші прямі витрати, а також змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 11 П(С)БО 16).

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством. Водночас витрати на упакування, транспортування продукції відповідно до базисних умов поставки, гарантійний ремонт, страхування призначеної для реалізації продукції відображаються в періоді їх здійснення на рахунку 93. Повний перелік подібних витрат наведено в п. 19 П(С)БО 16.

Зверніть увагу: згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 МК під товарами розуміються будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні та культурні цінності, електроенергія, переміщувана по лініях електропередач. Для цілей оподаткування при переміщенні майна та енергії через митний кордон України товари визначаються аналогічно (пп. 14.1.244 ПК).

Реклама продукції та пошук потенційних клієнтів, дилерів

Хто цим займається: відділи маркетингу (реклами) і продажів.

Що вони безпосередньо роблять: залучають клієнтів через сайт компанії, розміщують рекламні оголошення в Інтернеті, ініціюють участь у міжнародних виставках, ярмарках та інших заходах, спрямованих на просування товарів.

На що звернути увагу бухгалтеру: крім перелічених вище первинних документів, тобто договорів, актів наданих послуг (виконаних робіт), рекомендуємо зберігати скрин-шоти оголошень на сайтах, рекламні макети та інші матеріали, що підтверджують понесені витрати.

Одержання ліцензії на експорт деяких видів товарів

Хто цим займається: менеджер із ЗЕД за допомогою юриста.

Що він безпосередньо робить: подає заявку на одержання ліцензії в Мінекономрозвитку та одержує ліцензію.

Ліцензування ЗЕД-операцій – це комплекс адміністративних послуг Міністерства економічного розвитку і торгівлі з надання дозволу на експорт товарів протягом певного періоду (ст. 16 Закону № 959).

Ліцензування буває:

·          автоматичне – для товарів, на які не встановлено квоти (тобто кількісні або інші обмеження);

·          неавтоматичне – для товарів, на які встановлено квоти.

У 2015 році перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, а також квоти на експорт товару визначені Постановою № 1. Порядок подання заявок на одержання ліцензій та їх форма затверджені Наказом № 991.

На що звернути увагу бухгалтеру: ліцензія видається на строк, передбачений законодавством України та умовами ЗЕД-контракту, і є дійсною для митного оформлення протягом цього періоду, але не пізніше останнього календарного дня відповідного року, якщо інше не встановлене законодавством України (п. 7 розд. II Положення № 991). Плата за ліцензію включається до витрат на збут.

Розробка ЗЕД-контракту

Хто цим займається: юрист і бухгалтер.

Що вони безпосередньо роблять: спільно обговорюють і прописують умови контракту, погоджують його текст із керівництвом і закордонними контрагентами. При цьому намагаються максимально врахувати інтереси підприємства і передбачити заходи захисту від ризиків, пов'язаних із порушенням умов контракту.

Зверніть увагу: у деяких випадках ЗЕД-контракт підлягає реєстрації в державних органах у порядку, установленому Кабміном (ст. 383 ГК). На сьогодні під цю норму підпадають контракти на експорт металобрухту (ст. 9 Закону № 619). Реєстрацією займається Мінекономрозвитку. Правила реєстрації викладено в Порядку № 155. Важливий момент: у Верховній Раді зареєстровано законопроект від 03.02.15 р. № 2012, який спрямований на дерегуляцію господарської діяльності і передбачає скасування реєстрації контрактів на експорт металобрухту. Зараз законопроект знаходиться в стадії доопрацювання.

Також зазначимо особливості, які треба враховувати в роботі з європейськими покупцями. Для полегшення виходу на експорт Єврокомісія розробила онлайн-службу підтримки Exporthelpdesk (www.expohelp.europa.eu). На цьому сайті можна знайти інформацію про загальні вимоги до товарів, що поставляються в ЄС, про документи, необхідні для експорту, правила визначення країни походження, тарифної класифікації товарів та інші відомості.

На що звернути увагу бухгалтеру: згідно із ч. 3 ст. 31 Закону № 2709 якщо хоча б однією зі сторін ЗЕД-договору є громадянин України або юридична особа – резидент України, то договір укладається в письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України.

Зміст типового ЗЕД-контракту прописано в Положенні № 201. Особливу увагу варто приділити пунктам, що впливають на облік та оподаткування, зокрема тим, де зазначено момент переходу права власності, базисні умови поставки (Правила ІНКОТЕРМС), умови приймання-здачі товару, включаючи строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів, валюту і вартість контракту, валюту платежу, строки і черговість оплати та відвантаження. Також у контракті слід відобразити, кому належить торговельна марка і права на її використання. Докладніше про зміст ЗЕД-контрактів читайте в ПК, 2015, № 4, с. 7.

Взяття на облік на митниці

Хто цим займається: менеджер із ЗЕД підприємства, юрист.

Що вони безпосередньо роблять: менеджер із ЗЕД (спеціальний співробітник підприємства, який працює з митницею) займається взяттям на облік у митному органі. Зверніть увагу: із 31.08.15 р. діє новий Порядок взяття на облік, затверджений Наказом № 552.

Взяття на облік здійснюється підприємством один раз на підставі зверненя до відповідного митного підрозділу при першому декларуванні товарів, у тому числі засобами електронного зв'язку на адресу Інформаційного порталу ДФС із використанням надійних засобів ЕЦП із посиленими сертифікатами відкритих ключів (ч. 2 ст. 455 МК, п. 1 розд. II Порядку № 552).

Майбутній експортер (особа, яка здійснює операції з товарами) подає заяву про взяття на облік за формою № 1-ЗЕД (додаток 1 до Порядку № 552). Подавати копії реєстраційних і статутних документів підприємства, як це було до набуття чинності Порядку № 552, не треба. Тепер інформація про підприємство передається відповідному митному органу в електронному вигляді з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО), які, у свою чергу, одержують її з Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців. Крім того, скасовано картку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами. Зараз інформація про взяття підприємства на облік підтверджується витягом із реєстру (у паперовому або електронному вигляді).

На що звернути увагу бухгалтеру: розпочинати зовнішньоекономічну діяльність можна тільки після взяття підприємства на облік у митному органі. Але погодити умови й укласти договір із нерезидентом можна заздалегідь.

Підготовка товаросупровідних та інших документів до ЗЕД-контракту

Хто цим займається: менеджер відділу збуту, бухгалтер, юрист.

Що вони безпосередньо роблять: складають товаросупровідні документи до ЗЕД-контракту: рахунок-фактуру (містить інформацію про експортера та покупця, кількість та одиниці виміру товару, суму у валюті контракту, дату складання документа та інші дані), транспортні документи, що відповідають обраному сторонами виду транспорту та базису поставки згідно із Правилами ІНКОТЕРМС, пакувальний аркуш (містить дані про експортера, дату, номер відповідного інвойсу, тип упаковки, кількість пакувальних одиниць, опис товару, маркування, вагу нетто і брутто, розміри упаковки).

Зазначимо особливості складання товаросупровідних документів при роботі із країнами ЄС:

·         найменування товарів указується згідно з його кодами УКТЗЕД, Комбінованою номенклатурою ЄС та інтегрованим тарифом TARIС;

·         одиницю виміру товарів слід указувати відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів ЄС.

До переліку документів, які подаються митним органам країн ЄС, входять:

·         сертифікат походження товару з України (форма EUR.1, форма А – видаються ТПП);

·         декларація відповідності (виробнику треба пройти процедуру оцінки відповідності, виготовити необхідну техдокументацію, інструкції для споживачів із перекладом на відповідну мову, нанести на товар маркування СЕ, що означає відповідність продукції вимогам Директив ЄС, випустити декларацію відповідності);

·         сертифікат відповідності (випробування продукції та видачу сертифіката здійснюють органи сертифікації. Узнати, яка продукція підлягає СЕ-маркуванню, можна на сайті законодавства Євросоюзу www.eur-lex.europa.eu);

·         декларація митної вартості товару (якщо вартість експортованого товару перевищує 10 000 євро) за формою DV1 згідно з Регламентом Єврокомісії № 2454/93;

·         декларація митної вартості на ввезення (SAD) за стандартною для країн ЄС формою (відповідно до Регламенту Ради ЄС № 2913/92);

·         документ про страхування (якщо в рахунку-фактурі (інвойсі) відсутня інформація про розмір страхового внеску);

·         інші документи (сертифікати огляду ветеринарних, фітосанітарних служб і т. д.).

Митне оформлення експорту

Хто цим займається: звичайно митні брокери (далі – МБ).

Що вони безпосередньо роблять: МБ надають послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Вони здійснюють свою діяльність у будь-якому органі доходів і зборів України (ст. 416 МК).

МБ представляють інтереси підприємства-декларанта на митниці на підставі договору доручення через своїх працівників – агентів із митного оформлення. До їх обов'язків входить: пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення (ст. 418 МК), а за домовленістю з експортером –одержання дозвільних документів, експертних висновків, сертифікація вантажу і навіть сплата митних платежів. За свої послуги МБ (повірений) одержує винагороду.

На що звернути увагу бухгалтеру: винагорода МБ за договором доручення відображається підприємством-довірителем на рахунку 93.

Митний режим експорту (остаточного вивезення). Цей режим передбачає фактичне вивезення товарів із митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення (ч. 1 ст. 82 МК) із проведенням обов'язкового декларування в порядку, установленому гл. 40 МК, на підставі митної декларації (далі – МД). Бухгалтер повинен уміти «читати» МД, тому що вона містить інформацію, яка впливає на порядок обліку та оподаткування експортних операцій. Повний перелік відомостей, які вносяться до МД, наведено в ч. 8 ст. 257 МК. Механізм заповнення граф експортної МД установлено Порядком № 651. Правила виконання митних формальностей затверджено Порядком № 631.

Важливим моментом є визначення дати фактичного вивезення товару за кордон. Зазначимо, що митне оформлення при експорті завершується проставлянням у графі D/J МД відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу (далі – митник), яка завершила митне оформлення (пп. 4.9.6 розд. IV Порядку № 631).

Підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України здійснюється згідно з п. 30–32 Порядку № 450:

·         якщо МД оформлена на паперовому носії, то на звороті аркуша МД із позначенням 3/8 митник робить запис «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі» (або в зазначеному обсязі), проставляє особисту печатку, підпис, дату фактичного вивезення та повертає цей аркуш декларанту;

·         якщо оформлення товарів проводилося із застосуванням електронної МД, то повідомлення про фактичне вивезення товарів підтверджується ЕЦП митника і направляється до ДФС не пізніше наступного дня після оформлення МД.

Для поміщення товарів у митний режим експорту декларант (експортер або вповноважена ним особа) подає митному органу відповідні документи на товар і сплачує митні платежі (ч. 2 ст. 83 МК): мито, акцизний податок і ПДВ (п. 27 ч. 1 ст. 4 МК).

Мито. Базою оподаткування є митна вартість товарів (ч. 1 ст. 279 МК). Нагадаємо, митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі або рахунку-проформі (ч. 1 ст. 66 МК).

Ставки вивізного мита встановлені тільки для окремих видів товарів:

·         на живу худобу та шкіряну сировину – Законом № 180;

·         відходи і лом чорних металів – Законом № 216;

·         відходи і ломи легованих чорних металів, лом кольорових металів і напівфабрикати з їх використанням – Законом № 441;

·         газ, природний газ у газоподібному та зрідженому станах – Законом № 309;

·         насіння деяких видів олійних культур – Законом № 1033.

Інші товари не підлягають обкладанню вивізним митом.

Існує три види мита: специфічне, адвалорне та комбіноване (ст. 280 МК).

Мито за специфічною ставкою (М_спец) розраховується за формулою

М_спец = К х С_спец,

де К – кількість товару у фізичних одиницях виміру;

    С_спец – ставка мита в грошовому вираженні за одиницю товару.

Мито за адвалорною ставкою (М_адв) розраховується за формулою:

М_адв = МВ х С_адв : 100,

де МВ – митна вартість товару;

    С_адв– ставки мита у відсотках.

Комбіноване мито складається з мита за адвалорною і специфічною ставками.

ПДВ. За загальним правилом товари, вивезені в режимі експорту (у т. ч. звільнені від оподаткування на митній території України), обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (пп. «а» пп. 195.1.1, п. 195.2 ПК). Однак ПК передбачено винятки із цього правила. Так, експорт зернових культур (товарні позиції 1001–1008 за УКТЗЕД) і технічних культур (товарні позиції 1205 і 1206) за певних умов звільняється від оподаткування (п. 15² підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Датою виникнення податкових зобов'язань із ПДВ (датою складання податкової накладної) є дата оформлення МД, що підтверджує факт перетину митного кордону України (пп. «б» п. 187.1 ПК), тобто момент фактичного здійснення експорту (ст. 1 Закону № 959). Процедуру підтвердження дати фактичного перетину митного кордону України описано вище.

Акцизний податок. Експорт підакцизних товарів звільнено від оподаткування (пп. 213.2.1 ПК), що являє собою податкову пільгу (код 14020030 згідно з Довідником № 76/2). Звільнення від сплати акцизного податку діє і у випадку, коли відвантаження товару відбулося в одному звітному періоді, а фактичне вивезення – у наступному. При цьому на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць, яку необхідно подавати незважаючи на пільгу, платник повинен мати в наявності належним чином оформлену МД (за формою, затвердженою Наказом № 14).

Декларація подається щомісяця не пізніше 20-го числа наступного звітного періоду за місцем реєстрації платника податків.

Доходи від експорту товарів. При визначенні доходів і дати їх визнання слід орієнтуватися на норми ЦК і ГК, а також П(С)БО 15 і П(С)БО 21 (детально на цю тему читайте ПК, 2015, № 22, с. 76).