Облік комісії зовнішньоекономічного платежу – «SHA»

Зовнішньоекономічним договором (контрактом) передбачено отримання 55000,00 RUB (рублів) від іноземного контрагента, а надійшло лише 54775,23 RUB, що підтверджується SWIFT-повідомленням, наданим нам обслуговуючим банком, де відкрито рахунок в іноземній валюті. Різницю, тобто 224,77 RUB, як нам повідомили, утримано банком-кореспондентом із суми передоплати за послуги, оскільки код комісії такого платежу – «SHA». В якому документі побачити цю суму? Як відобразити таку операцію в обліку?

Підтверджуємо суму комісійної винагороди

Всі основні суми зовнішньоекономічного платежу зазначаються в платіжному дорученні в іноземній валюті, яке надається разом із SWIFT (так звана «свіфтовка») тим обслуговуючим банком, який зараховує на рахунок в іноземній валюті кошти, отримані від іноземного контрагента.

У відповідних полях такого платіжного доручення в іноземній валюті, яке доступне також в системі дистанційного обслуговування («клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк»), вже буде показано умови сплати комісійної винагороди банків зі здійсненого платежу, зокрема:

• поле «71а» – SHA (код комісії такого платежу). Він означає, що сплата комісійних винагород (витрат) банку й інших банків-кореспондентів за переказ коштів в інвалюті здійснюється спільними зусиллями – за кошти платника та отримувача (бенефіціара) (п. 2.1 гл. 2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.08 р. № 216. Комісійна винагорода банків-контрагентів може сплачуватися також за кошти лише платника (OUR) або лише бенефіціара (BEN)).

За умовами платежу з кодом «SHA» платник сплачує зазвичай комісію свого банку, а комісійні винагороди інших банків-кореспондентів оплачуються за кошти отримувача іноземної валюти (вираховуються із суми платежу).

• поле «71F» – RUB 0,00; RUB 224,77 (сума утриманої комісії за платежем). Перший банк-кореспондент не взяв комісії з іноземного переказу, другий – утримав 224,77 рублів.

У платіжному дорученні в іноземній валюті можна побачити суми в іноземній валюті: яку відправив іноземний контрагент та яку отримано вітчизняним партнером за вирахуванням комісії (відповідно, поле «33В» – RUB 55 000,00 та «32А» – RUB 54 775,23)

! Отже, сума, яка надійде отримувачу, дійсно, буде меншою за відправлену суму, адже комісію банків вирахують автоматично із суми такого платежу за умовами «SHA». Той факт, що відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, потрібно зазначати в зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Комісія банку в обліку платника податку на прибуток

Для податкових наслідків важливо з’ясувати, яка картина в бухобліку.

За НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженим наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290, дохід становитиме повну суму, комісія на розрахунково-касове обслуговування не зменшує його розміру.

Облік коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу (додатковому попередньому контролю) ведеться на субрахунку 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті» (пояснення до субрахунку 316 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291).

Тобто підприємство має першочергово відобразити на зазначеному субрахунку суму, що надійшла від іноземного контрагента, послуговуючись отриманим від свого обслуговуючого банку SWIFT-ом (у нашій ситуації – 54775,23 RUB). Це відповідає вимогам чинного законодавства. Адже саме з використанням, насамперед, розподільчого рахунку банками здійснюється потім зарахування коштів в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта (п. 108 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 5, далі - Положення № 5).

На дату зарахування банком коштів в іноземній валюті на розподільчий рахунок уже буде відома (на підставі платіжного доручення в іноземній валюті, отриманого разом із SWIFT-ом) комісійна винагорода банків-кореспондентів, раніше вирахувана із суми належного підприємству платежу (у нашій ситуації – 224,77 RUB). Тому саме цією датою означена комісія відображається в обліку підприємства. Нагадаємо, що плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків належать до адміністративних витрат підприємства (п. 18 НП(С)БО16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318). І обмежень щодо віднесення до витрат підприємства комісій іноземних банків у даному випадку немає.

Підприємству не завадить також скласти бухгалтерську довідку, зазначивши в ній умови платежу (код комісії платежу – SHA) з посиланням на відповідну норму зовнішньоекономічного договору та суму комісії (224,77 RUB (рублів)), що сплачується за кошти отримувача валюти і утримана банками-кореспондентами.

Нагадаємо також, що згідно з п. 52 Положення № 5 обслуговуючий підприємство банк зобов’язаний переказати на його поточний рахунок в іноземній валюті кошти з розподільчого рахунку без отримання будь-якого доручення (тобто за замовчуванням). Таке перерахування здійснюється банком не пізніше ніж наступного банківського дня після дня їх зарахування на розподільчий рахунок.

Утриману банком-кореспондентом комісію у нашій ситуації можна відобразити в обліку підприємства так:

Таблиця. Облік комісії, утриманої банком-кореспондентом з передоплати за послуги

! Отже, підприємство – платник податку на прибуток, взявши за основу дані бухгалтерського обліку, має право на «податкові» витрати, визначені з суми комісії (224,77 руб.), утриманої іноземним банком-кореспондентом з передоплати за зовнішньоекономічним договором.

Особливості обліку у платника єдиного податку

Якщо керуватися винятково законодавчою нормою, то в такому разі у платника єдиного податку (не важливо, це є фізична чи юридична особа) доходом є грошові кошти, отримані в безготівковій формі, а датою отримання такого доходу вважається дата надходження коштів (п. 292.1 та п. 292.6 Податкового кодексу, далі – ПК). Виходить, що сума, перерахована контрагентом за умовами зовнішньоекономічного договору, ігнорується, а враховується лише та, що надійшла платнику єдиного податку в іноземній валюті (за мінусом вже утриманої комісійної винагороди банків-кореспондентів), тобто менша сума.

З таким підходом, що не дивно, податківці не погоджувалися в минулому, та й на сьогодні вони мають інше бачення відображення такого доходу. Зокрема, наголошуючи (ЗІР, категорія 108.01.02), що в разі утримання відсотків (комісійних) з виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) на користь міжнародної системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи все одно є повна сума виручки (тобто з урахуванням коштів, що раніше було утримано міжнародними системами за переказ валютних коштів). Щодо ФОП – платників єдиного податку, то, як вважають податківці, діє аналогічне правило визначення суми доходу. Тобто, якщо з суми виручки банком утримується комісійна винагорода, то доходом фізособи – платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з урахуванням відсотків (комісії) банку (ЗІР, категорія 107.01.03, ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 18.04.19 р. № 1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК).

Отже, обережним платникам єдиного податку, враховуючи наявність такої фіскальної позиції, слід вважати своїм доходом суму в розмірі 55 000,00 RUB (рублів). З метою обрахування єдиного податку дохід, виражений в інвалюті, потрібно перерахувати у гривні за курсом НБУ на дату його отримання (п. 292.5 ПК). Це твердження податківці повністю підтримують (ЗІР, категорія 107.01.03), наголошуючи, що надалі ФОП – платник єдиного податку не включає до свого доходу додатну (позитивну) різницю від продажу банком іноземної валюти за дорученням такого підприємця.

Виходить, що курс НБУ потрібно застосовувати на дату отримання доходу на рахунок (саме на розрахунковий рахунок, а не розподільчий), та для визначення суми доходу для оподаткування єдиним податком слід брати повну величину (тобто без утримання комісії банку, а це 55 000 рублів). Принаймні, такі висновки можна зробити з означеної позиції фіскалів.

Комісія банку у ФОП– загальносистемника

Дохід визначатиметься в повній сумі, тобто разом з комісією.

А ось суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування (п. 177.2 ПК, роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області). Документом, що підтверджуватиме витрати буде виписка банку (платіжне доручення в іноземній валюті, яке надається разом із SWIFT-ом).

Валютний нагляд і утримана комісія банку

У разі експорту послуг виникають побоювання щодо наявності валютного нагляду, адже за умовами нашої ситуації вітчизняному суб’єкту ЗЕД надходить виручка в іноземній валюті не в повній сумі (утримується комісія банків з платежу).

Утім, у наведеній ситуації валютний нагляд є малоймовірним, адже, нагадаємо, визначений чинним законодавством граничний строк розрахунків (365 календарних днів) не поширюється:

• на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та (або) робіт)), що експортуються (пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.19 р. № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів»);
• на операцію з експорту (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж «незначна сума», що становить 400 тис. грн (пп. 1 п. 22 розд. II Положення № 5). Також на валютні операції, що здійснюються на таку «незначну суму», не поширюються вимоги Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 8.

У будь-якому разі, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту не перевищує незначної суми, банк має завершити валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків (пп. 1 п. 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 7).

Отже, враховуючи зазначені норми чинного законодавства та невеликий розмір комісійної винагороди, яка зазвичай утримується банками-контрагентами з міжнародного платежу, питань як таких з валютним наглядом у наведеній ситуації виникати не повинно.