Найважливіше про імпортний збір

Додатковий імпортний збір (далі – збір, ДІЗ) уведено в дію з моменту опублікування рішення КМУ від 16.02.15 р. № 119-р щодо завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями (далі – Рішення № 119-р) на підставі ст. 6 Закону від 28.12.14 р. № 73-VIІI (далі – Закон № 73).

Рішення № 119-р офіційно опубліковано в «Урядовому кур'єрі» від 25.02.15 р. № 35.

Збір уведено на 12 календарних місяців (п. 1 ст. 1 Закону № 73).

Збором обкладаються товари, що ввозяться в України в митному режимі імпорту (п. 2 ст. 1 Закону № 73). При цьому країна походження товарів, як і укладені з деякими країнами угоди про вільну торгівлю, до уваги не беруться. Ідеться про товари, що названі в ч. 1 та 2 ст. 277 Митного кодексу (далі – МК) (тобто про товари, що обкладаються ввізним митом).

Нормами ч. 1 ст. 277 МК установлено максимальну вартість товарів, яка не підлягає обкладенню ввізним митом та відповідно додатковим збором.

Частина 2 ст. 277 відсилає нас до розділів V та VI Податкового кодексу (далі – ПК) та розд. XII МК. Сукупний аналіз зазначених розділів, а саме пп. 3 п. 180.1 і пп. 212.1.2 ПК, ч. 2 ст. 184 МК, а також згаданих вище ч. 1 та 2 ст. 277 МК дозволяє дійти таких висновків:

• у разі ввезення товарів на суму, що не перевищує еквівалент 150 євро за офіційним курсом НБУ на 0-ву годину дати митного оформлення, – ДІЗ не сплачується (незалежно від того, хто ввозить товари – платник або неплатник ПДВ, підлягають товари обкладенню ПДВ чи ні);
• у разі ввезення підакцизних товарів – ДІЗ сплачується в будь-якому випадку, незалежно від вартості товарів. Перелік підакцизних товарів наведено в ст. 215 ПК;
• зазначені правила стосуються ввезення товарів юридичними особами й фізособами-підприємцями незалежно від обраної ними системи оподаткування;
• товари громадян, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, підлягають обкладенню ДІЗ залежно від вартості товару, що ввозиться чи пересилається ними, та частоти перетину кордону (ст. 374 МК).

Базою для нарахування ДІЗ є митна вартість товарів, визначена відповідно до розд. ІІІ МК.

Передбачено дві ставки ДІЗ. За ставкою 10 % збором обкладаються:

• товари, що класифікуються в товарних групах 1–24 згідно з УКТЗЕД (затвердженого Законом від 19.09.13 р. № 584-VII). Зокрема, живі тварини та рослини, продукти харчування, напої, у тому числі алкогольні та тютюнові вироби тощо. Ці товарні групи названі в розділах І–IV УКТЗЕД;
• товари, що підлягають обкладенню ввізним митом відповідно до ст. 374 МК (тобто товари громадян, що не є суб’єктами підприємницької діяльності). Цією статтею встановлено граничну вартість товарів, що ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну, у разі перевищення якої товари обкладаються ввізним митом та іншими митними платежами.

За ставкою 5 % збором обкладаються товари, що класифікуються в товарних групах 25–97 (розділи V–XXI) УКТЗЕД.

Визначено перелік так званих життєво необхідних товарів, які не обкладаються ДІЗ (ст. 5 Закону № 73). До них, зокрема, віднесено:

• вуглеводні (нафта, газ) та продукти їх переробки (бензини, мазут, дизпаливо), електроенергію;
• медичні вироби для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих за переліком, затвердженим постановою КМУ від 16.02.15 р. № 63;
• товари, що ввозяться в нашу країну відповідно до Закону від 28.11.02 р. № 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» та Закону від 22.10.99 р. № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» чи безоплатно надаються урядами інших країн або міжнародними організаціями відповідно до угод, згода на які надана Верховною Радою (наприклад, для забезпечення діяльності Чорнобильського Фонду «Укриття», у рамках співробітництва з Північноатлантичним Альянсом тощо);
• інші товари за чітко визначеним ст. 5 Закону № 73 переліком.

Таким чином, є такі критерії для звільнення від сплати ДІЗ:

• або конкретно визначені товари та/або умови їх ввезення (ст. 5 Закону № 73),
• або вартість товарів, що ввозяться (максимум еквівалент 150 євро для юридичних осіб та підприємців або граничні межі, установлені ст. 374 МК для громадян).

Додамо, наявність тих чи інших пільг зі сплати митних платежів не має впливу на сплату ДІЗ. Проте ДІЗ, як і ввізне мито, впливає на розмір «імпортного» ПДВ до сплати, адже входить до бази оподаткування (див. лист ДФС від 20.01.15 р. № 2806/7/99-99-25-01-17).

Зазначимо, що водночас із Законом № 73 набрав чинності Закон від 28.12.14 р. № 74-VIII (далі – Закон № 74). Цим документом норми МК приведено у відповідність із Законом № 73. Так, ДІЗ віднесено до складу особливих видів мита (доповнення внесено до п. 4 ч. 2 ст. 271 та ч. 1 ст. 275 МК). Як наслідок – ДІЗ у бухгалтерському та податковому обліку відображається так само, як мито. Отже, у бухгалтерському обліку суми ДІЗ формуватимуть первісну вартість запасів (п. 9 П(С)БО 9), об’єкта основних засобів (п. 8 П(С)БО 7), нематеріального актива (п. 11 П(С)БО 8).

Розглянемо облік ДІЗ на прикладі.

Приклад

ТОВ «Імекс» планує ввезти в Україну 10 000 кг ніжок курей свійських (код УКТЗЕД 0207 13 60 00, друга товарна група) фактурною вартістю 5 000 євро на умовах поставки DAP Ukrainian border. Ввізне мито становить 12 % митної вартості, ставка ДІЗ – 10 % митної вартості, ставка ПДВ – 20 %. Митна вартість дорівнює фактурній. Курс НБУ (умовний) на дату митного оформлення – 19,90 грн. за 1 євро. Кошти для сплати ДІЗ та митних платежів були перераховані авансом у сумі 49 168 грн. Товар імпортовано для подальшого продажу. Облік операцій показано в таблиці.

(євро/грн.)

У податковому обліку різниць, передбачених розд. ІІІ ПК, не виникає.

Інші зміни, унесені Законом № 74 до МК:

1. Окремі з життєво необхідних товарів, визначені ст. 5 Закону № 73 та зазначені в п. 6, 10, 19 ст. 282 та ч. 1, 4 ст. 287 МК, звільнено від обкладення не лише ввізним митом та ДІЗ, але й іншими особливими видами мита відповідно до п. 5 ч. 1 Закону № 74.

2. У разі нецільового використання товарів, зазначених у п. 19 ст. 282 МК (товари, придбані за рахунок ґрантів (субґрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні), мають бути сплачені всі передбачені для таких товарів види мита (ввізне мито та особливі види мита, уключаючи ДІЗ) а також пеня, передбачена МК (п. 5 ч. 1 Закону № 74).

3. Від обкладення ДІЗ звільняються товари, поміщені в митні режими реімпорту та відмови на користь держави. Нагадаємо, що реімпорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення з України, випускаються у вільний обіг на території України (ст. 77 МК). Згідно зі ст. 183 МК відмова на користь держави – це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь (п. 6 ч. 1 Закону № 74).

4. Якщо неможливо достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита, у тому числі ДІЗ, – такі товари випускаються у вільний обіг на території України за умови сплати всіх передбачених особливих видів мита (п. 1 ч. 1 Закону № 74).

5. До 1 січня 2018 року продовжено термін звільнення від обкладення ввізним митом товарів, зазначених у пп. 4 п. 4 розд. ХХІ МК (товари за визначеними кодами УКТЗЕД, які ввозяться в межах ратифікованих ВРУ міжнародних договорів із питань космічної діяльності) – відповідно до п. 8 ч. 1 Закону № 74. Порядок та обсяги ввезення таких товарів визначені постановою КМУ від 03.02.10 р. № 102.