Піднято поріг контролю валютних операцій: що треба знати бухгалтерові?

Акценти цієї статті:

• закон про фінансовий моніторинг установлює порогову суму фінансової операції як одного з критеріїв оцінки її ризику;
• значення порогової суми фінансової операції безпосередньо впливає на сферу валютного нагляду над операціями громадян і суб'єктів господарювання;
• збільшення порогової суми спрощує здійснення багатьох повсякденних валютних операцій.

Для перевірки законності здійснення громадянами і суб'єктами господарювання (далі – СГ) фінансових операцій застосовується ризик-орієнтований підхід. Такий підхід передбачає встановлення певного порогу за сумою операції, нижче за який операція в загальному випадку не підпадає під фінансовий моніторинг.

Порогова сума фінансової операції – показник регульований, і за сприятливої економічної ситуації його можна підняти (тобто пом'якшити регулювання), що й відбулося в квітні цього року. На думку НБУ, це має сприяти зниженню адміністративного навантаження як на банки (ключові суб'єкти первинного фінмоніторингу), так і на бізнес. Адже значна кількість операцій українських підприємств на невеликі суми виводиться не тільки з-під фінансового моніторингу, але й з-під додаткового контролю підрозділами валютного нагляду банків.

Із сьогоднішньої статті ви дізнаєтеся, на які конкретно валютні операції вплинуло таке рішення.

Порогове значення суми фінансової операції для цілей фінмоніторингу встановлюється профільним законом у сфері запобігання і протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Простіше кажучи – законом про фінмоніторинг. До 28 квітня 2020 року це був Закон від 14.10.14 р. № 1702-VII (далі – Закон № 1702), а з 28 квітня – Закон від 06.12.19 р. № 361-IX (далі – Закон № 361).