Оформляємо платіжне доручення в іноземній валюті

Нормативна база:

• Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.08 р. № 216 (далі – Положення № 216);
• Класифікатор іноземних валют, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34 (далі – Класифікатор № 34).

Теоретичний мінімум

Платіжне доручення в іноземній валюті заповнюється згідно з вимогами Положення № 216. Завважимо, що на відміну від платіжного доручення в національній валюті для платіжного доручення в інвалюті не розроблено типову форму. Тому форма «інвалютного» платіжного доручення може бути довільною, але при цьому в ній повинні бути всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2.1 Положення № 216.

У документі на переказ готівки платник повинен зазначити дату, починаючи з якої перераховані ним кошти перейдуть у власність отримувача. Така дата називається датою валютування. До настання цієї дати платник має право повернути гроші назад на свій рахунок.

Виконання платежів в інвалюті

Платникові треба знати правила перерахування інвалюти, за якими працює банк, а саме:

1. Банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в інвалюті у строк, узгоджений з платником, з урахуванням дати валютування, яка визначається за внутрішніми правилами банку (п. 3, 9 Положення № 216).

2. Отримане банком платіжне доручення в інвалюті може бути прийняте до виконання протягом 30 календарних днів починаючи з дня його оформлення (п. 3.1 Положення № 216).

3. Для перерахування інвалюти платник повинен подати до банку разом із платіжним дорученням в інвалюті оригінали та/або копії документів, які необхідні банку для здійснення валютного контролю (контракти, специфікації, митні декларації тощо). На цих документах відповідальний виконавець банку зазначає дату перерахування інвалюти, суму і код згідно із Класифікатором № 34 (п. 3.4 Положення № 216).

4. Інвалюта перераховується банком із рахунка платника (п. 3.5 Положення № 216):

• у межах залишку, наявного на початок операційного дня, або в розмірі наданого оверд-рафту;
• у межах залишку на рахунку з урахуванням сум, що надійшли на рахунок протягом операційного дня (за наявності технічної можливості в банку вести облік таких надходжень), якщо це передбачено умовами договору з клієнтом.

У всіх випадках сума інвалюти до перерахування визначається з урахуванням комісійної винагороди банку.

Після перерахування інвалюти банк надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про суму переказу і суму, яка була сплачена за проведення цієї операції (п. 3.11 Положення № 216).

5. Платник має право відкликати платіжне доручення з банку тільки в повній сумі платежу і лише до настання дати валютування. Для цього потрібно подати до банку лист у довільній формі. Завважимо, що умови відкликання платіжного доручення в інвалюті та порядок відшкодування витрат банку передбачаються договором (п. 3.12 Положення № 216).

6. Банк не приймає до виконання платіжні доручення, якщо в них є виправлення або текст не можна прочитати через якісь пошкодження (п. 3.3 Положення № 216). Ідеться про платіжні доручення, які подаються в паперовому вигляді.

7. Банк може не прийняти до виконання платіжне доручення в інвалюті, якщо операція, яку проводить платник, підлягає фінансовому моніторингу згідно із Законом від 28.11.02 р. № 249-IV (далі – Закон № 249). У цьому випадку банк повертає платникові платіжне доручення без виконання і на його зворотньому боці робить напис про причину повернення – із зазначенням дати повернення і посиланням на ч. 1 ст. 10 Закону № 249.

Оформлення платіжного доручення

У платіжному дорученні в інвалюті зазначаються практично ті самі обов'язкові реквізити, що й у платіжному дорученні в гривнях, але є й додаткові позиції. Так, в «інвалютній» платіжці зазначаються (п. 2.1 Положення № 216):

• цифровий або літерний код інвалюти із Класифікатора № 34;
• код країни отримувача (три символи). Цей реквізит заповнюється платником або банком, який його обслуговує;
• код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу. Цей реквізит також заповнюється платником або банком, який його обслуговує;
• кодове позначення, яке показує, за чий рахунок сплачується комісія банку за переказ коштів: OUR – за рахунок платника, BEN – за рахунок бенефіціара (отримувача), SHA – за рахунок платника і бенефіціара.

Порада. Перевірте, щоб найменування і місцезнаходження банку бенефіціара (отримувача грошей), номер його рахунка в платіжному дорученні відповідали реквізитам, зазначеним у документах, які подаються до обслуговуючого банку разом із платіжним дорученням для здійснення банком валютного контролю.