Імпорт товарів: облікові аспекти

У консультації розглянемо на практичних прикладах особливості бухгалтерського та податкового обліку імпорту товарів (запасів).

Згідно з п. 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) запаси прибуткуються на баланс за первісною вартістю. У свою чергу, первісною вартістю придбаних за плату імпортних запасів є їх собівартість, яка містить у собі (п. 9 П(С)БО 9):

• суми, що сплачуються постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків. Для імпортного товару це фактурна вартість, зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі). А оскільки імпортний товар оплачується інвалютою, його вартість відображається в обліку за правилами П(С)БО 21 (див. нижче);
• ввізне мито, сума якого розраховується митним органом і наводиться в графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації (далі – МД);
• непрямі податки, які сплачені у зв'язку із придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству. Суми таких податків, як і сума ввізного мита, наводяться в графі 47 МД (наприклад, ПДВ, сплачений при митному оформленні товарів підприємствами – неплатниками ПДВ або платниками податку, які передбачають використовувати їх у негосподарській діяльності або операціях, що не обкладаються ПДВ). До непрямих податків відноситься також акцизний податок, який сплачується згідно з розд. IV ПК;
• транспортно-заготівельні витрати (далі – ТЗВ). Це затрати на заготівлю запасів, оплата фрахту за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. Окремі суми ТЗВ можуть або повністю відноситися на конкретну партію товару, або розподілятися між усім обсягом товару за звітний період за методами, визначеними обліковою політикою підприємства. Зазначимо, що сума ТЗВ імпортних запасів залежить від умов їх поставки згідно із Міжнародними правилами інтерпретації торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані із придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Наприклад, витрати на оплату послуг митних брокерів, посередницьких послуг, пов'язаних із придбанням запасів, витрати на отримання дозвільних документів на ввезення запасів в Україну, усі види мита (крім ввізного), інші платежі, що сплачуються на митниці у зв'язку з імпортом запасів, витрати на переробку запасів до стану, придатного для їх подальшого використання (наприклад, фасування).

Підприємство може визначити первісну вартість імпортних запасів на підставі первинних документів: ЗЕД-контракту, рахунка-фактури (інвойсу), МД, перевізних документів (міжнародної товарно-транспортної накладної – CMR, залізничної накладної і т. п.), страхових полісів, актів приймання-здачі робіт із навантаження-розвантаження та інших робіт, пов'язаних із придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Зазначимо, що при визначенні первісної вартості імпортного товару не слід орієнтуватися на його митну вартість, зазначену в МД. Митна вартість визначається митним органом для себе – для нарахування митних платежів та інших внутрішньомитних цілей (ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 50 МК).

Податок на прибуток