Доходи і витрати від операцій з інвалютою

Усе про облік доходів і витрат

У консультації розглянемо, як формуються доходи і вирати при придбанні та продажу інвалюти, а також при визначенні курсових різниць.

Суми, перераховані з поточного гривневого рахунка для купівлі інвалюти, відображаються записом Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» – Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Придбана інвалюта зараховується на поточний валютний рахунок проведенням Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» – КтГривневий еквівалент інвалюти для цілей обліку визначається за курсом НБУ на дату її зарахування на рахунок.

Комерційний курс купівлі інвалюти зазвичай відрізняється від курсу НБУ. Тому при купівлі інвалюти виникають доходи або витрати, які визначаються як різниця між вартістю придбання інвалюти за комерційним курсом та оцінкою інвалюти за курсом НБУ на дату її зарахування на поточний рахунок. При цьому якщо така різниця:

• додатна (комерційний курс вище курсу НБУ), то виникають витрати, які відображаються за дебетом субрахунка 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»;
• від’ємна (комерційний курс нижчий за курс НБУ), то виникають доходи, які відображаються за кредитом субрахунка 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти».

Зверніть увагу! Деякі банки застосовують таку схему продажу інвалюти: інвалюта придбавається клієнтом за курсом НБУ, а вся сума, яку банк хоче заробити на цій операції, закладається в комісію банку. При такій схемі доходів або витрат від купівлі інвалюти у клієнта не буде, оскільки комерційний курс купівлі буде збігатися з курсом НБУ.