Облік операцій із видачі та погашення простого векселя

Нормативна база:

• Податковий кодекс (далі – ПК);
• Закон від 05.04.01 р. № 2374-III (далі – Закон № 2374);
• Закон від 23.02.06 р. № 3480-IV (далі – Закон № 3480);
• Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Женевська конвенція 1930 року), набув чинності для України 06.01.2000 р. (далі – УВЗ);
• Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 19.12.02 р. № 508 (далі – Положення № 508);
• Положення, затверджене рішенням ДКЦПФР від 03.09.13 р. № 1681 (далі – Положення № 1681).

Основні терміни (п. 1.2 Положення № 508):

• вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк зазначену суму векселедержателю;
• простий вексель – це вексель, що містить зобов'язання векселедавця сплатити в зазначений строк визначену суму векселедержателю;
• векселедавець (емітент) – юридична або фізична особа, що видає простий вексель;
• векселедержатель – юридична або фізична особа, що одержала простий вексель.

Видача векселя

Умови видачі векселя

При видачі векселя слід ураховувати обмеження, установлені в ст. 4 Закону № 2374:

• вексель можна видавати тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (тобто вексель не можна видати, наприклад, як пе-редоплату);
• сума зобов'язання за товари (роботи, послуги) повинна бути не менша, ніж сума платежу за векселем;
• умова про проведення розрахунків із використанням векселя повинна бути зафіксована в письмовому договорі між векселедавцем і векселеотримувачем.

За порушення зазначених норм для векселедавця передбачена адміністративна та фінансова відповідальність:

• адміністративний штраф у розмірі від 400 до 500 НМДГ (від 6 800 до 8 500 грн.) згідно зі ст. 16312 КУпАП;
• штраф у розмірі від 400 до 500 НМДГ (від 6 800 до 8 500 грн.) згідно зі ст. 131 Зако-ну № 2374.

Також слід дотримуватися й умов, викладених у ст. 6, 12 Закону № 2374:

• платежі за векселем повинні здійснюватися тільки в безготівковій формі;
• забороняється використовувати вексель як внесок до статутного капіталу господарського товариства;

Крім того, платники єдиного податку першої–третьої груп не можуть приймати (видавати) векселі в оплату поставлених товарів (робіт, послуг), тому що їм заборонено негрошові форми розрахунків (п. 291.6 ПК; ЗІР, категорія 108.05).

Оформлення бланка векселя

Для оформлення векселя суб'єкту господарювання слід спочатку придбати вексельні бланки (форму бланка простого векселя наведено в додатку 2 до Положення № 1681). Придбати їх можна в комерційних банках.

При купівлі вексельного бланка крім його вартості сплачується також і держмито в розмірі 10 % НМДГ, що становить 1,70 грн. (п. 2 Указу Президента від 02.11.93 р. № 504/93). У бланку необхідно заповнити всі обов'язкові реквізити, які наведено в УВЗ (див. таблицю). Зверніть увагу: вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, повинен бути заповнений українською мовою (ст. 5 Закону № 2374).

Обов'язкові реквізити простого векселя

Приклад 1

Підприємством А був отриманий товар від підприємства Б у сумі 60 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 10 000 грн.). В оплату товару підприємством А був виданий простий вексель зі строком платежу через 6 місяців.

У цьому випадку здійснюється емісія простого короткострокового векселя. Ця операція в бухобліку векселедавця відображається за кредитом субрахунка 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті». Для векселеотримувача отриманий вексель є активом і відображається за дебетом субрахунка 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті». Доходи і витрати при емісії векселя у сторін не виникають. Також операція з видачі векселя не є об'єктом обкладення ПДВ (п. 196.1 ПК).

Відобразим ці операції в обліку векселедавця та векселеотримувача.

Операція з відвантаження та одержання товару при оплаті векселем відображається в обліку в загальному порядку (див. таблицю).

(грн.)

Погашення векселя

Документальне оформлення

Вексель до платежу пред'являється векселедержателем у день, коли його необхідно оплатити або в один із двох наступних робочих днів (ст. 38 УВЗ).

Порядок пред'явлення векселя до платежу УВЗ не передбачено. Вексель до оплати можна пред'явити через розрахункову палату (ст. 38 УВЗ) або самостійно.

Якщо вексель до оплати пред'являється векселедержателем самостійно, то на практиці цей факт фіксується актом пред'явлення векселя до платежу, де вказується:

• найменування та реквізити сторін, реквізити векселя, пред’явленого до оплати (вид, номер за бланком, дата складання, строк і місце платежу);
• зобов'язання векселедавця здійснити платіж на рахунок векселедержателя;
• зобов'язання векселедержателя передати оригінал векселя векселедавцю після сплати.

Зобов'язання за векселем уважається погашеним при оплаті його повної вартості. Зазначимо, що платіж за векселем може здійснюватися частинами, при цьому векселедавець має право вимагати від векселедержателя, щоб той робив у векселі відмітку про кожне таке погашення (ст. 39 УВЗ). Після погашення векселя на ньому робиться відмітка «погашений».

У бухобліку векселедавця погашення короткострокового векселя відображається за дебетом субрахунка 621, а у векселедержателя – за кредитом субрахунка 341. Оскільки вексель погашається за номінальною вартістю, доходів і витрат у бухгалтерському та податковому обліку у сторін не виникає. Операція з погашення векселя не є об'єктом обкладення ПДВ.

Приклад 2

Підприємством Б був пред'явлений до оплати простий вексель, отриманий від підприємства А номіналом 60 000 грн. Підприємство А погасило вексель у повній сумі.

Облік операцій показано в таблиці.

(грн.)