Передплата періодики: відображаємо в обліку

Із цієї статті ви дізнаєтеся: які особливості відображення в обліку витрат на передплату періодичних видань згідно з П(С)БО та МСФЗ.

Що можна зробити на практиці: користуючись нашими прикладами, обліковувати витрати залежно від того, за якими стандартами ви ведете бухоблік (за національними чи міжнародними).

Документальне оформлення передплати

Як ви знаєте, основою для відображення в обліку будь-яких витрат є правильно оформлені первинні документи. Які ж документи підтверджують здійснені витрати на передплату періодичних видань?

Передплата може бути оформлена безпосередньо через редакцію періодичного видання (редакційна), через передплатне агентство або через відділення Укрпошти. Перерахування грошей у будь-якому випадку оформляється квитанцією (при готівковій формі оплати) або платіжним дорученням (при безготівковій формі оплати) на підставі виставленого раніше рахунка.

При оформленні редакційної передплати і через передплатне агентство для підтвердження відправлення та отримання друкованих періодичних видань, як правило, оформляються накладні. Якщо ж передплата оформляється у відділенні Укрпошти, тоді крім передплатного абонемента у підприємства немає ніяких інших документів, що підтверджують такі витрати. Проте абонемент і квитанція (платіжне доручення) про оплату підтверджують лише факт перерахування грошей та укладення правочину. Фахівці податкового відомства рекомендують у цьому випадку за фактом отримання періодичних видань за кожний звітний період оформляти бухгалтерську довідку з усіма обов'язковими реквізитами.

Облік витрат на передплату згідно з П(С)БО

Перш за все нагадаємо, що одним з основоположних принципів складання фінансової звітності є відповідність доходів і витрат підприємства (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 1).

Іншими словами, якщо актив забезпечує отримання економічної вигоди протягом декількох звітних періодів, то витрати на його придбання відображаються у звіті про фінансові результати на основі систематичного і раціонального їх розподілу протягом цих звітних періодів.

Передплата періодичних видань оформляється, як правило, на умовах попередньої оплати: на місяць, квартал, півріччя, рік. І право визнати витрати на передплату виникає на підставі первинних документів – у результаті систематичного і раціонального розподілу цих витрат.

Згідно з Інструкцією, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, витратами майбутніх періодів уважаються витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступних пе-ріодів. За дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення таких витрат, а за кредитом – їх списання і включення до складу витрат звітного періоду. Покажемо це на прикладі.

Приклад 1

Підприємство оформило річну передплату періодичних видань, тематика яких пов'язана з господарською діяльністю підприємства зі збуту продукції, на суму 900 грн. (без ПДВ).

Облік операцій покажемо в таблиці.

(грн.)

Облік витрат на передплату згідно з МСФЗ

Завважимо одразу, що в МСФЗ немає такого поняття, як «витрати майбутніх періодів». Між тим п. 4.51 Концептуальної основи фінансової звітності також допускає, що деякі витрати можуть визнаватися на систематичній основі. І хоча як приклад наводиться лише амортизація необоротних активів, це допущення повною мірою можна віднести і до витрат на передплату.

Тому підприємство, що формує звітність за МСФЗ, може також використовувати рахунок 39, а може відображати вартість передплати у складі дебіторської заборгованості на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» (по суті, передплата є не чим іншим, як передоплатою за видання). У міру отримання передплатних видань сума передоплати списується до складу витрат підприємства. Наведемо приклад.

Приклад 2

Умови ті самі, що й у прикладі 1. Але підприємство веде облік згідно з МСФЗ.

Покажемо в таблиці, як відобразити в обліку витрати на передплату в разі визнання їх дебіторською заборгованістю.

(грн.)

Проте у фахівців є й інша думка. Згідно із цією думкою витрати на передплату можуть бути відображені у момент оплати періодичних видань. Тому що саме у момент оплати відбулося вибуття активів (коштів), яким підтверджується подія (оформлення передплати).

Але в будь-якому випадку, який би ви варіант не вибрали, важливо цей варіант зафіксувати в обліковій політиці підприємства.

Розглянемо приклад відображення витрат на передплату в момент оплати.

Приклад 3

Умови такі самі, як і в прикладі 1. Але обліковою політикою підприємства передбачено, що витрати на передплату періодичних видань відображаються у звітності у складі витрат у момент оформлення передплати.

Зверніть увагу: усі бухгалтерські записи в цьому випадку робляться на дату оформлення передплати.

(грн.)

Податковий облік

Завважимо, що Податковий кодекс не вимагає коригувати фінансовий результат до оподаткування на витрати, пов'язані з передплатою періодичних видань. Основні вимоги – документально підтвердити здійснені витрати і передбачити в обліковій політиці порядок їх відображення (зокрема, якщо підприємство веде облік за МСФЗ).

*****

1. Підприємства, що ведуть облік згідно з П(С)БО, відображають витрати на передплату періодики як витрати майбутніх періодів – з подальшим систематичним списанням до витрат підприємства кожного звітного періоду.

У підприємств, які звітують згідно з МСФЗ, варіантів обліку більше. Зокрема, витрати на передплату можна відображати:

• за аналогією з П(С)БО – на рахунку 39 із подальшим розподілом;
• у складі дебіторської заборгованості на субрахунку 371. Тоді до складу витрат вартість передплати включатиметься також на основі систематичного розподілу протягом звітних періодів, на які була оформлена передплата;
• відразу у складі витрат – у момент підтвердження факту оформлення передплати (шляхом перерахування коштів).

2. Документом, що підтверджує оформлення передплати, є квитанція (платіжне доручення), рахунок на оплату, передплатний абонемент. Фактичне отримання періодичних видань підтверджується накладною, а в разі оформлення передплати через відділення Укрпошти – бухгалтерською довідкою.