Як організувати облік коштів на ПДВ-рахунку

Що таке ПДВ-рахунок, як він працює зараз і як працюватиме з 01.07.15 р.

ПДВ-рахунок – це рахунок, відкритий платнику ПДВ у системі електронного адміністрування (п. 200¹.2, 200¹.4 Податкового кодексу, далі – ПК), на який платник перераховує «живі» кошти зі свого поточного рахунка. Необхідність перерахування грошей на ПДВ-рахунок виникає у двох випадках:

1) для реєстрації податкової накладної в ЄРПН – у випадку, якщо на момент реєстрації сальдо формули з п. 200¹.3 ПК (∑Накл)виявляється меншим, ніж сума ПДВ у такій податковій накладній. Така необхідність виникне з 01.07.15 р., коли СЕА запрацює в повному обсязі. Адже кошти, що перераховуються на ПДВ-рахунок, збільшуватимуть доданок формули ∑ПопРах, а отже, і її сальдо ∑Накл. Але зауважте! У момент реєстрації податкової накладної в ЄРПН кошти з ПДВ-рахунка нікуди ще не списуватимуться – вони залишатимуться на ПДВ-рахунку в тій сумі, у якій ви їх туди перерахували;

2) для сплати ПДВ до бюджету (і зараз, і з 01.07.15 р.). Зараз, коли формула працює в тестовому режимі, ПДВ-рахунок використовується переважно лише для цих цілей (через нього суми узгоджених податкових зобов'я­зань із ПДВ «транзитом» перераховуються до бюджету. Хоча вже зараз при зарахуванні грошей на ПДВ-рахунок доданок формули ∑ПопРах, а отже, і сальдо формули ∑Накл розрахунково збільшуються). Із 1 липня 2015 року на ПДВ-рахунок також треба буде перераховувати гроші для сплати до бюджету сум ПДВ за даними декларації. Але це потрібно буде робити лише в тому разі, якщо грошей, що вже є на ПДВ-рахунку, бракує для сплати податку.

На які цілі можна використовувати гроші з ПДВ-рахунка?

ПДВ-рахунки відкрито в Казначействі окремо кожному платникові ПДВ. Проте вільно розпоряджатися своїми грошима, перерахованими на ПДВ-рахунок, підприємство не може. Суми з ПДВ-рахунка списує лише Держказначейство – на підставі реєстрів, поданих йому органами ДФС (п. 200¹.6 ПК).

Гроші з ПДВ-рахунка можуть бути:

перераховані до бюджету – у сумі ПДВ до сплати, зазначеної в декларації самим платником податків;

повернені на поточний рахунок платника (за його бажанням) – але лише в тій сумі, що залишиться після сплати задекларованої суми ПДВ та погашення податкового боргу (за наявності).

Як можна повернути гроші з ПДВ-рахунка на поточний рахунок підприємства?

Повернути гроші можна не в будь-який момент. Заявку на повернення можна зробити тільки в разі подання декларації з ПДВ. Тобто разом із декларацією слід подати заяву (додаток 4 до декларації), зазначити в ній реквізити свого поточного рахунка.

На поточний рахунок підприємства гроші мають надійти протягом 5 робочих днів після закінчення строку для сплати до бюджету ПДВ (нагадаємо, що податок треба сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення строку для подання декларації за звітний період – п. 57.1 ПК). Такий порядок передбачено п. 200¹.6 ПК. Чи повертатимуться кошти своєчасно на поточний рахунок платника – покаже практика.

Як вести облік коштів на ПДВ-рахунку

Очевидно, операції з ПДВ-рахунка необхідно виділити в окремий об'єкт обліку.

Але на якому рахунку чи субрахунку вести такий облік? Рекомендацій від Мінфіну у вигляді змін до Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (або хоча б у вигляді листа), поки що немає. Тому розглянемо декілька можливих варіантів обліку, які зараз активно обговорюються експертами професійних видань і бух­галтерами-практиками.

Варіант 1. Вести облік на субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (або на окремому субрахунку другого порядку, відкритому до субрахунка 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті», наприклад 3115 «ПДВ-рахунок»).

Такий варіант деякі бухгалтери вже застосовують на практиці. І мотивують свій вибір дуже просто: рахунок у СЕА відкрито на ім'я підприємства – отже, не потрібно вигадувати нічого нового, треба вважати його звичайним рахунком підприємства.

Проте, на наш погляд, такий варіант суперечить опису рахунка 31 в Інструкції, затвердженій наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291). Адже рахунок 31 «Рахунки в банках» і всі його субрахунки призначено для обліку коштів на рахунках у банку, які підприємство може використовувати для поточних операцій. А як ми вже зазначили вище, для проведення поточних операцій кошти з ПДВ-рахун­ка використовувати не можна. Крім того, ПДВ-раху­нок відкривається не в банку, а в Держказначействі.

Варіант 2. Вести облік на окремому субрахунку рахунка 33 «Інші кошти» (наприклад, 336 «ПДВ-рахунок»).

Такий варіант видається нам більш доречним, ніж варіант 1. Але все-таки ми не вважаємо його бездоганним. Адже з опису рахунка 33 випливає, що він призначений виключно для обліку грошових документів (до яких ПДВ-рахунки не належать), електронних грошей (теж не наш варіант) і коштів у дорозі (це готівка, внесена до каси банку для зарахування на рахунки підприємства).

Загальні зауваження для варіантів 1 і 2. Навіть якщо ігнорувати призначення рахунків 31 і 33 і відкрити до них субрахунок для обліку грошей на ПДВ-рахунку, то, на нашу думку, залишок на такому субрахунку не має потрапляти до рядка 1165 «Грошові кошти та їх еквіваленти» Балансу. Адже згідно з п. 3 НП(С)БО 1 грошові кошти (гроші) – це готівка, кошти на рахунках у банках і депозити до запитання. А еквіваленти коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошей і характеризуються не-значним ризиком зміни вартості (у т. ч. це і строкові депозити). Тобто кошти та їх еквіваленти – це високоліквідні активи, за рахунок яких підприємство може в будь-який момент покрити свої зобов'язання перед будь-яким контрагентом. Кошти ж на ПДВ-рахунку в будь-який момент витратити не можна.

Варіант 3. Обліковувати ПДВ-рахунок як дебіторську заборгованість Держказначейства перед підприємством.

Такий варіант ми вважаємо найбільш підходящим. Адже хоча ПДВ-рахунок відкрито на ім’я платника, але віддати (повернути) йому кошти з рахунка може лише Держказначейство. І поки гроші знаходяться на ПДВ-рахунку, напрям їх використання обмежено тільки сплатою ПДВ до бюджету. Для того щоб можна було використовувати ці кошти за іншим призначенням, Держказначейство має їх спочатку платнику повернути, а щоб отримати право на повернення грошей – платнику доведеться виконати низку умов (див. вище).

При цьому можливі два «підваріанти» обліку.

Варіант 3.1. Облік операцій на ПДВ-рахунку вести на тому ж субрахунку другого порядку (у рамках спільного для всіх податків субрахунка 641), що й облік «основного» ПДВ (тобто на тому ж субрахунку, на якому ви обліковуєте звичайне нарахування податкових зобов'язань і підтвердженого документами податкового кредиту з ПДВ на дату першої події).

Наприклад, у стандартному плані рахунків програми «1С:Підприємство» версії 7.7 для обліку ПДВ використовується субрахунок 6415. Використання такого варіанта навряд чи буде зручним, особливо з 01.07.15 р. Адже з 1 липня перерахування коштів на ПДВ-рахунок не буде безпосередньо пов'язане зі сплатою ПДВ за декларацією. Гроші на рахунок у СЕА треба буде перераховувати передусім для того, щоб мати можливість зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Цими грошима якраз і «закриватиметься» сплата податкових зобов'язань до бюджету (їх суму має бути ясно видно із сальдо за Кт 6415 «основного» ПДВ).

Якщо облік усього ПДВ змішати на субрахунку 6415, тоді:

- по-перше, буде складно відстежити підсумок із ПДВ за звітний період для декларації;

- по-друге, так само складно буде виділити з оборотів за дебетом субрахунка 6415 кошти, які було «надмірно» перераховано на ПДВ-рахунок і які можна повернути собі на поточний рахунок.

До того ж, такий варіант обліку передбачає, що операції на ПДВ-рахунку – це розрахунки з бюджетом. Але залишок на ПДВ-рахунку (ті суми, які до бюджету поки що не потрапили) – це все-таки заборгованість Держказначейства, а не бюджету. Із цієї ж причини ми вважаємо, що не зовсім правильно вести облік операцій на ПДВ-рахунку з використанням окремого субрахунка другого чи третього порядку, відкритого до субрахунка 641 (наприклад, 6419 або 64151).

Варіант 3.2 (рекомендуємо!). Рух коштів на ПДВ-рахунку відображати як іншу дебіторську заборгованість Держказначейства. Для цього можна використовувати субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (можна виділити на ньому окремий субрахунок другого порядку, наприклад 3775 «Розрахунки за ПДВ-рахунком»). Цей варіант, на наш погляд, найбільше відповідає П(С)БО, і він найбільш простий, наочний і зручний.

Облік за субрахунком 3775 рекомендуємо вести таким чином:

• перерахування коштів на ПДВ-рахунок: Дт 3775 – Кт 311;
• зарахування коштів у рахунок сплати узгоджених податкових зобов'язань із ПДВ до бюджету: Дт 6415 – Кт 3775;
• повернення коштів із ПДВ-рахунка на поточний рахунок підприємства: Дт 311 – Кт 3775.

Зверніть увагу! У Мінфіну, можливо, буде інша думка щодо обліку коштів на ПДВ-рахунку. Тому необхідно уважно стежити за його роз'ясненнями.