Облік зменшення статутного капіталу

Нормативна база:

• Цивільний кодекс (далі – ЦК);
• Податковий кодекс (далі – ПК);
• Господарський кодекс (далі – ГК);
• Закон від 19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства» (далі – Закон № 1576);
• Постанова Пленуму ВСУ від 24.10.08 р. № 13 (далі – Постанова № 13);
• Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291);
• П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ

Рішення про зменшення статутного капіталу (далі – СК) товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) може прийняти в добровільному (ст. 87 ГК) або в обов'язковому порядку. Бувають випадки, коли без зменшення СК не обійтися, але практично завжди таке зменшення служить альтернативним варіантом іншим заходам. Розглянемо докладніше.

Зменшення розміру СК може бути одним із пропонованих законодавством можливих варіантів розвитку подій, коли:

• учасники після створення ТОВ протягом року не здійснили повністю свої внески (ч. 3 ст. 144 ЦК, ст. 52 Закону № 1576). У такому разі СК можна зменшити до розміру сплаченої частини;
• вартість чистих активів стала менша від розміру СК (ч. 4 ст. 144 ЦК);
• учасник вийшов із ТОВ, а його частка залишилася ніким не затребуваною (ст. 53, 59 Закону № 1576);
• викуплена товариством частка залишилася нереалізованою іншим учасникам або третім особам протягом року після її придбання (ч. 4 ст. 147 ЦК, ст. 53 Закону № 1576).