Особливості пред'явлення претензій щодо кількості та якості поставленого товару

Почнемо із загального запитання, що часто виникає на практиці в суб’єктів господарювання, які мають намір направити претензію своєму постачальникові.

Чи обов'язково застосовувати положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (далі – Інструкція № П-7) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6 (далі – Інструкція № П-6) при поданні претензії постачальникові?

Керуватися цими інструкціями ще радянських часів не обов'язково в тому випадку, якщо сторони, спираючись на норми Цивільного кодексу (далі – ЦК), на власний розсуд врегулювали питання про порядок приймання-передачі продукції (лист Мінекономіки від 11.10.05 р. № 81-16/712).

Крім того, покупець може пропустити процедуру подання претензії постачальникові та відразу звернутися до суду.

Тепер перейдемо безпосередньо до теми нашої консультації. Ми вже розглянули загальні правила подання претензії боржникові (див. «Пред'являємо претензію контрагентові: порядок, строки, зміст»). А зараз докладніше поговоримо про особливості складання і подання претензії в різних ситуаціях. Конкретно йтиметься про спори, що випливають з договору постачання товарів (невідповідність якості, комплектності, кількості тощо).

Крім того, до виконання договору постачання сторони часто залучають перевізника. Адже товар, звичайно ж, потрібно ще доставити до покупця. І якщо покупець отримує неякісний, зіпсований товар або якщо товар не доїжджає до покупця в застережений строк, виникає запитання: кому ж подавати претензію – постачальникові чи перевізникові?