Звільнення за прогул: правильно визначаємо останній робочий день
Працівника звільнено за прогули. Дата звільнення – 26.12.18 р., а наказ на звільнення –від 21.01.19 р. Як правильно відобразити дані в таблиці 5 Звіту з ЄСВ за грудень 2018 року та за січень 2019 року? У таблиці 5 Звіту з ЄСВ за грудень 2018 року цей наказ не відображено, тому що на той момент він ще не був виданий.
Звільнення за прогул «заднім числом» для кадрової служби є нормальною практикою, а з бухгалтерією таке звільнення грає злий жарт.
В п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 р. № 58, сказано, що днем звільнення вважається останній день роботи. Саме виходячи із цього кадровики 21.01.19 р. і видали наказ про звільнення працівника за прогул 26.12.18 р., останнім днем роботи. Нібито все правильно. Але…
Із 27.12.18 р. по 21.01.19 р. у табелі відсутність працівника позначалася як прогули. Можливо, і 21.01.19 р. працівник виходив на роботу, але не був до неї допущений через запуск механізму звільнення (пояснення, прийняття рішення тощо). Тому, на думку автора, звільнення за прогул «заднім числом» є некоректним і вислів «днем звільнення вважається останній день роботи» слід розуміти так: «днем звільнення вважається останній день перебування в трудових відносинах». Але маємо те, що маємо.
У цій ситуації за грудень 2018 року потрібно подати таблицю 5 зі статусом «додаткова» та відобразити в ній дату припинення трудових відносин, указавши за підставу наказ від 21.01.19 р.
Відтак слід відкоригувати і кількість днів перебування у трудових відносинах за грудень 2018 року в реквізиті 15 на «26» замість «31». Для цього за грудень 2018 року потрібно подати дві таблиці 6:
- одну зі статусом «скасовуюча» (заповнюється так, як була заповнена в грудні);
- другу – зі статусом «початкова», у якій, не змінюючи сум, у реквізиті 15 слід указати «26».
Якщо в січні (у день фактичного звільнення, 21.01.19 р.) працівнику не проводилися виплати (наприклад, компенсації за невикористану відпустку чи вихідної допомоги), то таблиця 6 за січень за ним не подається.
Якщо ж працівнику 21.01.19 р. було виплачено компенсацію за невикористану відпустку, то працівника слід включити до таблиці 6, відобразивши суму нарахованої компенсації з кодом типу нарахування «1» (виплати за період більше місяця, з яким відображають виплати звільненим працівникам), якщо підприємство буде нараховувати на цю суму ЄСВ. Якщо ЄСВ не буде нараховуватися, то виплати, які не обкладаються ЄСВ, до таблиці 6 не включаються, і її можна не формувати.
Коментарі до матеріалу