Реєстрація КОРО на РРО

РРО: нові правила застосування

У консультації розглянемо, у яких випадках суб’єкт господарювання (далі – СГ) повинен реєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на РРО, а коли цього робити не треба. Також ми розповімо про алгоритм дій при реєстрації КОРО.

Насамперед слід пам’ятати, що починаючи з 1 жовтня 2018 року реєстрація КОРО – це право, а не обов’язок СГ. Так, п. 1 гл. 1 розд. II Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547 (далі - Порядок № 547/1, № 547/2) передбачено, що СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т. п.) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та прийняли рішення щодо того, що в разі виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії розрахункові операції не проводяться до моменту належного підключення резервного РРО або ввімкнення електроенергії, не зобов’язані реєструвати КОРО на РРО.

Рішення про непроведення розрахункових операцій прймається на підставі розпорядчого документа, наприклад наказу керівника підприємства.

Зверніть увагу! Про те, що СГ не буде здійснювати розрахункові операції при поломці РРО або вимкненні електроенергії, робиться спеціальна позначка в п. 8 заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547/1). Крім того, при поданні до заяви потрібно додати копію вищезгаданого розпорядчого документа (п. 5 наказу Мінфіну від 20.09.18 р. № 773).

Якщо в СГ є зареєстрована (наприклад, до 01.10.18 р.) КОРО і він хоче прийняти рішення не здійснювати розрахункові операції у випадку поломки РРО або вимкнення електроенергії, то може видати відповідний наказ і зняти КОРО з реєстрації.