Значні правочини ТОВ: укладаємо за новим законом

Господарські договори: практичні поради та зразки документів

У 2018 році набув чинності Закон № 2275, який суттєво змінив правове регулювання для товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) і товариств із додатковою відповідальністю (далі – ТДВ). Змін чимало, і одна з найбільш важливих торкнулася порядку укладання договорів цими товариствами. Ідеться про значні правочини. У консультації ми розглянемо, які ж правочини є тепер значними для ТОВ і ТДВ та які вимоги законодавства потрібно виконати, щоб правильно укласти такі правочини.

Визначення поняття

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 44 Закону № 2275, значними є:

• правочини, за якими вартість майна, робіт або послуг, що є предметом договору, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу. Такі правочини можуть укладатися виключно за згодою загальних зборів учасників (ч. 2 ст. 44);
• інші правочини, які є значними для товариства залежно від їх суми або інших критеріїв. Для цього виду правочинів правила їх віднесення до значних, а також правила отримання згоди на їх укладання встановлюються статутом товариства (ч. 1 ст. 44). Тобто, якщо в учасників товариства є бажання обмежити повноваження керівника підприємства на укладання договорів, наприклад, певною сумою або певним видом, вони можуть це зробити, включивши відповідне положення до статуту.

Другий вид значних правочинів є факультативним. Це значить, що він застосовується, тільки якщо на це є бажання учасників товариства, яке вони закріплюють у статуті. А якщо такого бажання немає, можна до статуту нічого із цього приводу не вносити.

А от що стосується першого виду правочинів, то для них правило про значущість прямо передбачене законом, причому імперативною нормою. Тому змінити дане правило статутом не можна. Далі в консультації ми будемо розглядати саме цей вид значних правочинів.

З якого моменту застосовувати нові правила

Закон № 2275, яким унесено зміни щодо значних правочинів, набув чинності з 17.06.18 р. Саме із цієї дати всі ТОВ і ТДВ повинні виконувати вимоги ст. 44 Закону № 2275.

На практиці деякі суб'єкти господарювання вважають, що застосовувати нові правила вони зобов'язані тільки після внесення змін до свого статуту (з метою приведення його у відповідність із нормами Закону № 2275).

Однак це не так. Питання виникає через норми п. 3 гл. VIII Закону № 2275. Ними передбачене таке: протягом року із дня набуття чинності цього закону положення статуту ТОВ, які не відповідають Закону № 2275, є дійсними в частині, що відповідає законодавству станом на день набуття чинності цього Закону. І сказано, що цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту. Інакше кажучи, старі положення законодавства застосовуються, поки до статуту ТОВ не внесено зміни, але не більше одного року.

Однак норма ч. 2 ст. 44 Закону № 2275 ніяк не прив'язана до змісту статуту. Це імперативна норма закону, яку не можна змінити статутом. Значить, дану вимогу потрібно застосовувати з моменту набуття чинності Закону № 2275, тобто з 17.06.18 р.

Як визначити вартість чистих активів товариства

Правила укладання значних правочинів оперують таким поняттям, як «чисті активи». Щоб визначити, чи є правочин значним для товариства, потрібно знати вартість чистих активів цього товариства станом на кінець попереднього кварталу.

Однак у Законі № 2275 немає визначення цього поняття. Знайти таке визначення можна в П(С)БО 19. Так, згідно з п. 4 цього стандарту чисті активи підприємства – це його активи за вирахуванням зобов'язань. А дані слід брати з фінансової звітності: це підсумок першого розділу пасиву балансу станом на кінець попереднього кварталу.

Кого стосується вимога про значні правочини

Як уже було зазначено вище, Закон № 2275 поширюється на ТОВ і ТДВ (ст. 1 цього Закону). Він визначає правовий статус цих товариств, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників. Саме ТОВ і ТДВ для укладання значних правочинів повинні отримувати згоду загальних зборів учасників.

Чи поширюється вимога про значні правочини на приватні підприємства?

Ні, не поширюється. Як було зазначено вище, Закон № 2275 поширюється тільки на ТОВ і ТДВ. А приватні підприємства – це самостійна організаційно-правова форма юрособи. У своїй діяльності вони керуються ст. 113 ГК. Тому вони під дію Закону № 2275 не підпадають.

Чи можна не застосовувати вимоги про значний правочин, якщо розбити суму правочину на декілька правочинів й укласти не один, а декілька договорів?

Ні, так робити не можна. У ч. 4 ст. 44 Закону № 2275 цей момент чітко регламентовано: якщо замість декількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із цих правочинів уважається значним.

Таким чином, обійти вимогу закону за допомогою «дроблення» правочину не вдасться.

Вартість чистих активів ТОВ станом на кінець попереднього кварталу – від’ємна величина. Чи означає це, що кожний договір, який укладається, директор повинен узгоджувати зі зборами учасників?

Так, дійсно, директору доведеться узгоджувати із загальними зборами учасників кожний договір, що укладається, навіть на дуже незначну суму. Ніяких винятків у ст. 44 Закону № 2275 немає: навіть якщо договір укладено на незначну суму, але потрапляє під критерій значних правочинів, то встановлене законом правило повинне виконуватися.

Як оформити рішення загальних зборів учасників

Рішення загальних зборів учасників товариства про надання згоди на укладання правочинів повинне бути оформлене протоколом.

Порядок проведення загальних зборів ТОВ установлено ст. 29–37 Закону № 2275. На загальних зборах ведеться протокол, який фіксує хід зборів та прийняті рішення. Цей протокол повинен бути підписаний головою загальних зборів або іншою вповноваженою зборами особою (ч. 4 ст. 33 Закону № 2275). Також протокол може бути підписаний кожним учасником ТОВ, який голосував (але тільки за бажанням учасників).

Затвердженої форми протоколу немає, він складається в довільній формі. У цьому випадку в протоколі необхідно відобразити:

• дату проведення зборів;
• місце проведення;
• перелік учасників ТОВ, присутніх на зборах;
• порядок денний;
• результати голосування за кожним питанням порядку денного;
• чітко сформульовані рішення, прийняті зборами. У нашому випадку суть рішення – надати згоду на укладання конкретного договору (варто вказати предмет договору, найменування контрагента та суму договору).

Чи можна одним рішенням зборів учасників надати згоду відразу на декілька правочинів чи потрібно за кожним договором, що укладається, скликати окремі збори?

У Законі № 2275 із цього приводу нічого не сказано. На нашу думку, не обов'язково скликати збори за кожним договором окремо. Якщо значних правочинів буде укладатися декілька, то можна отримати дозвіл на їх укладення в ході одних зборів. Та й законодавство не забороняє так учиняти. Адже на практиці до порядку денного загальних зборів найчастіше включають відразу декілька різних питань.

ТОВ було створене одним учасником, він же є його директором. Чи повинен в цьому випадку директор оформляти власну згоду на укладання значних правочинів?

Особливості проведення загальних зборів у випадку, якщо в ТОВ лише один учасник, прописано в ст. 37 Закону № 2275. Учасник приймає рішення, віднесені законом до компетенції загальних зборів учасників, одноосібно, оформивши його в письмовій формі.

Звичайно, не зовсім логічно узгоджувати укладання договору із самим собою. Але при формальному підході до вимог закону виходить, що оформити таке письмове рішення все-таки варто. Адже для такого випадку закон винятків теж не робить. Рішення учасника ТОВ може мати такий вигляд (див. зразок 1):

Особливості проведення зборів

Оскільки деяким товариствам у зв'язку з нововведеннями Закону № 2275 скликати загальні збори учасників тепер доведеться досить часто, хочемо зазначити декілька важливих моментів, що стосуються правил проведення загальних зборів для отримання згоди на укладення значних правочинів.

За загальним правилом збори учасників передбачать присутність учасників в одному місці для обговорення питань порядку денного. Однак це тільки загальне правило, і, як у будь-якого правила, у нього є декілька винятків – Закон № 2275 передбачає такі нововведення:

• проведення зборів у режимі відеоконференції (ч. 3 ст. 33). Ця особливість повинна бути відображена в протоколі зборів;
• прийняття рішення шляхом проведення заочного голосування: своє волевиявлення щодо голосування учасник виражає в письмовій формі, а дійсність його підпису на документі повинна бути нотаріально засвідчена (ст. 35);
• прийняття рішення за результатами проведення опитування (ст. 36). Таке опитування може ініціювати, наприклад, виконавчий орган ТОВ (директор). Він повинен направити кожному учаснику ТОВ запит із проектом рішення за запропонованим питанням (питаннями). У цьому запиті повинні бути зазначені адреса, на яку потрібно надати відповідь, і строк для відповіді. Запити можна розіслати із застосуваннями засобів електронних телекомунікацій, але ці моменти повинні бути застережені в статуті ТОВ.

Наслідки недотримання вимоги про узгодження правочинів

Головне питання, яке найбільше турбує ТОВ і ТДВ у зв'язку з нововведеннями: якими будуть наслідки, якщо на укладання такого правочину не отримано згоду загальних зборів учасників?

Такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі ст. 203 і 215 ЦК як такий, що не відповідає вимогам законодавства. Щоб цього не відбулося, необхідно отримати подальше схвалення правочину: ця можливість передбачена ст. 46 Закону № 2275.

Схвалення правочину повинне бути отримане в тому ж порядку, що й рішення про надання згоди на укладення правочину (тобто на загальних зборах учасників ТОВ).

Які документи потрібно вимагати в контрагента

Отже, ми з'ясували, як тепер потрібно укладати значні для ТОВ і ТДВ договори та чим може загрожувати невиконання цієї законодавчої вимоги. У зв'язку із цим при укладанні господарських договорів виникає необхідність перевірити, чи є для вашого контрагента (зрозуміло, якщо це ТОВ або ТДВ) правочин значним. І якщо є, то чи отримана на укладення цього договору згода загальних зборів учасників.

Ні Закон № 2275, ні інші нормативно-правові акти не прописують, які документи зобов'язані пред'явити один одному контрагенти для прояснення питання про значні правочини. Тому тут варто керуватися принципом свободи договору: як сторони договору вважатимуть за потрібне, так і буде правильним.

Як показує практика, одні контрагенти тепер просять один одного пред'явити баланс за попередній квартал, інші обходяться бухгалтерською довідкою, у якій є необхідні відомості про чисті активи товариства.

Згода між сторонами договору в цьому питанні досягається шляхом переддоговірних переговорів.

У Законі № 2275 є норма, яка, на наш погляд, захищає суб'єктів господарювання від недобросовісних контрагентів. Ідеться про ч. 3 ст. 46 Закону № 2275, згідно з якою в питаннях схвалення значного правочину застосовується правило абзацу другого ч. 3 ст. 92 ЦК, а саме: у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юрособи не мають юридичної сили, крім випадків, коли юрособа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

І ще один момент. Щоб убезпечити себе від недобросовісних дій контрагента, можна включити до договору відповідну умову. До речі, якщо ваше підприємство теж є ТОВ (або ТДВ), тоді ваш контрагент буде зацікавлений у тому, щоб включити таку умову до договору. Його формулювання може бути, наприклад, таким (див. зразок 2):

Таким чином, вимагати чи ні в контрагента документи, які підтверджують, що правочин для нього не є значним (баланс, бухгалтерську довідку), – це право, а не обов'язок. Ці питання сторони договору вирішують в індивідуальному порядку, ураховуючи конкретні обставини в кожному конкретному випадку укладення договору.

Висновки

Якщо вартість майна, робіт, послуг, що є предметом договору, перевищує 50 % вартості чистих активів ТОВ або ТДВ, то для таких товариств ці правочини є значними. Для укладання таких договорів необхідно отримати згоду загальних зборів учасників товариства. У противному разі договір може бути визнаний недійсним.