До ПФУ не подавалася звітність: за який період до підприємця можуть застосувати штраф?

Підприємець не подавав звітність до Пенсійного фонду за минулі періоди своєї діяльності (за 2010–2011 рр.), оскільки не знав, що повинен подавати такі звіти. Зараз, коли він вирішив закрити ПП, це питання спливло. Пенсійний фонд має намір оштрафувати підприємця. За який період йому можуть нарахувати штраф і чи є строк позовної давності для застосування відповідальності за таке порушення?​

Дійсно, підприємець зобов'язаний був подавати звіти до Пенсійного фонду за зазначені періоди згідно з вимогами редакції Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI, що діяла тоді (далі – Закон № 2464).

Для штрафів, застосовуваних на підставі Закону № 2464, немає строків давності: про це прямо сказано в ч. 16 ст. 25 Закону № 2464. На сьогодні п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачає штраф за неподання звітності з ЄСВ у розмірі 10 НМДГ. Однак уведений цей штраф був із 01.01.15 р. Законом від 28.12.14 р. № 77-VIII. Тому його не можна застосовувати за порушення, допущені до 2015 року. Адже будь-яка норма закону повинна застосовуватися з моменту її набуття чинності і до тих відносин, які виникли після її набуття чинності. Зазначимо, що первісно штраф за неподання звітності до ПФ був у Законі № 2464 (у п. 4 ч. 11 ст. 25) і теж у розмірі 10 НМДГ, але в 2013 році його виключили із цієї статті Законом від 04.07.13 р. № 406-VII. Тобто на момент допущення правопорушення підприємцем штраф був, але застосувати його сьогодні немає правових підстав: «старий» не можна, оскільки він був скасований у 2013 році, «новий» не можна, оскільки його ввели вже значно пізніше, ніж було допущено правопорушення.

Але є інший штраф, який цілком можуть застосувати в даному випадку до підприємця. Це адміністративний штраф, установлений ст. 165¹ КУпАП за неподання обов'язкової звітності з ЄСВ, пенсійних внесків та іншої звітності, передбаченої законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розмір штрафу – від 30 до 40 НМДГ (від 510 до 680 грн.). Застосовувати даний штраф уповноважені органи ДФС на підставі ст. 234² КУпАП.

Тепер відносно строків давності з адміністративного штрафу. У ст. 38 КУпАП сказано, що адмінстягнення може бути накладене на винну особу не пізніше ніж через 2 місяця із дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – із дня його виявлення.

Таким чином, якщо розцінювати неподання звітності підприємцем як разове правопорушення, то строки давності вже минули. Якщо ж уважати допущене правопорушення триваючим, то застосування цього штрафу до підприємця сьогодні цілком обґрунтоване.

На жаль, законодавство не дає чіткої відповіді на запитання, яке правопорушення є триваючим, а яке – разовим. Є тільки трактування цього поняття контролюючими органами в їх листах. Наприклад, у листі Міндоходів від 13.05.13 р. № 1101/Н/99-99-15-04-01-14, у листі ДФС від 11.09.15 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17 роз'яс­няється (виходячи з теорії права): триваючі правопорушення характеризуються тим, що будь-які дії або бездіяльність особи тривають безперервно. Ці триваючі дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом якогось часу, іноді досить тривалого. І весь цей час винний не виконує покладені на нього законом обов'язки. Тут же пояснюється, що триваючі – це ті правопорушення, які можна виявити в ході перевірки. Як разові правопорушення наводиться такий приклад, як несвоєчасне подання звітності.

Виходячи з такої позиції ми вважаємо, що допущені підприємцем правопорушення у вигляді неподання звітності до ПФУ є разовими. А значить, строки давності щодо застосування до нього адміністративного штрафу на підставі ст. 165¹ КУпАП уже минули.

Однак не виключаємо, що в органу ДФС із цього питання буде протилежна думка. Тому нагадуємо, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена, у тому числі в судовому порядку, у 10-денний строк із моменту її винесення (ст. 287–289 КУпАП).