• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Припинення підприємницької діяльності не звільняє від накладення штрафу

27.12.2018 663 0 1


Предмет спору: якщо порушення було допущене в статусі підприємця, то фінансові санкції за таке порушення можуть накладатися на фізособу і після припинення підприємницької діяльності.


Ситуація
У жовтні 2016 року в магазині, який належить підприємцеві, продавець продав неповнолітньому покупцеві алкогольний напій (пиво), що підтверджується адміністративним протоколом від 07.10.16 р. Крім того, з'ясувалося, що магазин торгував алкоголем без наявності ліцензії. Надалі продавець був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, постанова у цій справі набула законної чинності.
Оскільки факт незаконного продажу пива відбувся в місці провадження підприємницької діяльності, такі дії є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 153 та ч. 14 ст. 15 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі – Закон № 481).
Орган ДФС 24.10.17 р. наклав на підприємця фінансові санкції у розмірі 23 800 грн. на підставі ч. 2 ст. 17 Закону № 481, а саме:

  • за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій – у розмірі 17 000 грн.;
  • за порушення вимог ст. 153 Закону № 481 (продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабкоалкогольних напоїв, вин столових і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років) – 6 800 грн.

Підприємець не погодився із застосуванням фінансових санкцій, оскільки із січня 2017 року підприємницька діяльність не провадилася: запис про припинення діяльності був унесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). Тому колишній підприємець звернувся до суду з вимогою про скасування рішення органу ДФС про застосування фінансових санкцій.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача, проте орган ДФС (відповідач) звернувся до апеляційного суду.

Чому виник спір

У цьому випадку встановлено факт незаконного продажу пива неповнолітній особі без наявності ліцензії, що є порушенням ст. 153 Закону № 481. Це правопорушення сталося в магазині, який належить підприємцеві. Адміністративно-господарську відповідальність за це порушення несуть суб'єкти господарювання (далі – СГ), у тому числі й підприємці.

Орган ДФС є контролюючим органом, якому надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції за порушення правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Причому це можуть бути виключно фінансові санкції, передбачені Законом № 481.

Проте на момент винесення органом ДФС рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону № 481, підприємець уже припинив свою діяльність. І, на його думку, орган ДФС не мав права притягати його до відповідальності за вищезгадані правопорушення, оскільки він більше не є суб'єктом цього правопорушення.

Рішення суду

Апеляційна скарга органу ДФС була задоволена – відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до відповідальності згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 481 (постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 76630503).

Аргументи суду

1. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі виробниками, за наявності у них ліцензій. На підставі п. 2 абзацу першого ч. 1 ст. 153 Закону № 481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабкоалкогольних напоїв, вин столових і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

2. Фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 481, застосовуються до СГ:

  • за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим виноградним, спиртом етиловим плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності ліцензій – у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн.;
  • за порушення вимог ст. 153 зазначеного Закону – у розмірі 6 800 грн.

3. Той факт, що позивачем порушено вимоги ст. 153 Закону № 481, підтверджується матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності продавця магазину, який на момент скоєння порушення належав позивачеві. Постанова у справі про адміністративне правопорушення стосовно продавця, визнаного винним згідно з ч. 2 ст. 156 КУпАП, набула законної чинності. Оскільки факт продажу пива стався в місці провадження позивачем підприємницької діяльності, то склад правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону № 481, є доведеним.

4. Станом на 07.10.16 р., тобто на дату скоєння адміністративного правопорушення, позивач був зареєстрований як підприємець. Підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути обернене стягнення (ст. 52 Цивільного кодексу, далі – ЦК). У разі припинення підприємницької діяльності зобов'язання не припиняються, а залишаються за колишнім підприємцем як за фізичною особою.

5. З аналізу ст. 526 ЦК випливає, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як щодо договірних, так і щодо недоговірних зобов'язань.

6. Відповідачем дотримано порядок залучення позивача до відповідальності, а висновки суду першої інстанції про те, що позивач не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 153 Закону № 481, слід визнати необґрунтованими. Отже, рішення органу ДФС про застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону № 481, є правомірним.

У статті «Із припиненням діяльності не зникають зобов'язання перед податковою та контрагентами» ми розповідали про те, що після припинення діяльності як підприємця у фізособи не зникають зобов'язання перед органом ДФС і контрагентами. Це пояснюється тим, що до підприємницької діяльності фізосіб відповідно до ст. 51 ЦК застосовуються нормативноправові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юросіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із сутності відносин. А за правилами ст. 52 ЦК підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути обернене стягнення.

Якщо ж підприємець припинить діяльність, його зобов'язання залишаються за ним як за фізособою, оскільки фізособа не перестає існувати (ст. 51–52, ст. 598–609 ЦК).

Унесення запису про припинення діяльності до ЄДР не означає, що підприємець втратив свій статус, він продовжує перебувати на обліку в органі ДФС як платник податків. Йому ще необхідно сплатити податки в установлені строки, подати річну декларацію за останній звітний період, у якому відбулося припинення його діяльності. Якщо у колишнього підприємця є не виконані зобов'язання за договорами, йому слід бути готовим до того, що кредитори можуть звернутися з позовом до суду.

Висновки

Орган ДФС може накладати фінансові санкції на колишнього підприємця за умови, що в момент скоєння порушення підприємницька діяльність не була припинена.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали