Відповідальність платників єдиного податку
За порушення законодавства платників єдиного податку (далі – ЄП) можуть притягти до фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності. У консультації розповімо, який вид відповідальності та за які порушення застосовується до суб'єктів господарювання (далі – СГ), які перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Фінансова відповідальність
Згідно зі ст. 300 ПК платник ЄП відповідає за правильність нарахування, своєчасність і повноту сплати сум ЄП, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Наведемо в табл. 1 інформацію про фінансові санкції, що накладаються на єдинників за ті або інші правопорушення.
Таблиця 1. Фінансові санкції, установлені ПК для єдинників
|
№ |
Суть правопорушення |
Розмір штрафу |
Норма ПК |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Неподання у встановлений строк до відповідного контролюючого органу заяв або документів для взяття на облік, реєстрації змін місцезнаходження, унесення інших змін, подання таких заяв із помилками або не в повному обсязі, ненадання даних про осіб, відповідальних за ведення бухобліку та/або складання податкової звітності |
Для фізосіб-підприємців – 170 грн., для юросіб – 510 грн. |
|
|
Повторне порушення протягом року |
Для фізосіб-підприємців – 340 грн.; для юросіб – 1 020 грн. |
||
|
2 |
Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) |
170 грн. за кожний випадок |
|
|
Повторне порушення протягом року |
1 020 грн. за кожний випадок |
||
|
3 |
Незабезпечення платником податків схоронності первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, інших документів, передбачених ст. 44 ПК |
510 грн. |
|
|
Повторне порушення протягом року |
1 020 грн. |
||
|
4 |
Несплата (неперерахування) авансових внесків з ЄП у порядку та у строки, установлені ПК |
50 % ставки ЄП, обраної єдинником |
|
|
5 |
Учинення правопорушень, при яких контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання (на підставах, закріплених у пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4–54.3.6 ПК) |
25 % суми певного податкового зобов'язання, завищення бюджетного відшкодування |
|
|
Повторне порушення протягом 1 095 днів із моменту накладення штрафу |
50 % суми певного податкового зобов'язання, завищення бюджетного відшкодування |
У випадку порушення єдинником строку сплати податкового зобов'язання на суму такого податкового зобов'язання нараховується пеня. Порядок нарахування та розмір пені визначено ст. 129–132 ПК і Порядком № 422 (див. табл. 2).
Таблиця 2. Випадки нарахування пені
|
№ |
Коли нараховується пеня |
Як нараховується пеня |
Норма законодавства |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
При нарахуванні грошового зобов'язання, визначеного органом ДФС за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем сплати платником податків податкового зобов'язання (у т. ч. за період адміністративного та/або судового оскарження) |
Пеня нараховується на суму грошового зобов'язання (включаючи суму штрафних санкцій при їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення його сплати, включаючи день погашення, із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день |
П. 129.1 ПК, п. 1 підрозд. 5 розд. III Порядку № 422 |
|
2 |
При нарахуванні податкового зобов'язання, визначеного органом ДФС, у випадках, не пов'язаних із проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем сплати податкового зобов'язання (у т. ч. за період адміністративного та/або судового оскарження) |
||
|
3 |
При несплаті грошового зобов'язання, самостійно розрахованого платником податків, після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем сплати грошового зобов'язання, визначеним ПК |
Пеня нараховується на суму грошового зобов'язання (включаючи суму штрафних санкцій при їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення його сплати, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день |
Які строки застосування фінансових санкцій?
Строки застосування фінансових санкцій визначено в ст. 114 ПК. Зокрема, вони відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, установленим ст. 102 ПК, – 1 095 днів із моменту вчинення правопорушення.
Як можна оскаржити накладення фінансових санкцій?
Платник податків має право оскаржити застосовані штрафні санкції, зокрема винесене податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) в адміністративному або судовому порядку.
Строки адміністративного оскарження наведено в п. 56.3 ПК. Скарга на рішення органу ДФС подається протягом 10 календарних днів (далі – к. д.), які обчислюються із дня, що настає за днем отримання платником податків відповідного ППР.
Оскаржити ППР у судовому порядку можна протягом 1 095 днів після його отримання (п. 56.18 ПК).
|
Майте на увазі: якщо платник податків спочатку звернувся до суду, то потім оскаржити ППР в адміністративному порядку не вийде (п. 56.18 ПК). |
Адміністративна відповідальність
Адміністративні штрафи, на відміну від фінансових санкцій, застосовуються не до СГ, а до посадових осіб підприємства або осіб, які здійснюють розрахунки.
У табл. 3 подамо основні адміністративні правопорушення та передбачені за них санкції.
Таблиця 3. Заходи адміністративного впливу до єдинників-правопорушників
|
№ |
Суть правопорушення |
Санкція |
Норма КУпАП |
|
1 |
2 |
3 |
5 |
|
1 |
Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку |
Штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) |
Ч. 1 ст. 1631 |
|
Повторне таке порушення протягом року, учинене особою, на яку було накладено адмінстягнення за аналогічне порушення |
Штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.) |
Ч. 2 ст. 1631 |
|
|
2 |
Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ, організацій платіжних доручень на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті |
Штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) |
Ч. 1 ст. 1632 |
|
3 |
Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій законних вимог посадових осіб органів ДФС, що стосуються: – безплатного отримання від підприємств, установ, організацій усіх форм власності, їх посадових осіб інформації, документів і матеріалів (пп. 20.1.3 ПК); – проведення відповідно до законодавства зустрічних звірок і перевірок платників податків (пп. 20.1.4 ПК) |
Попередження або штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) |
Ч. 1 ст. 1633 |
|
Повторне таке порушення протягом року, учинене особою, на яку було накладене адмінстягнення за аналогічне порушення |
Штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.) |
Ч. 2 ст. 1633 |
|
|
4 |
Неведання або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлена обов’язкова форма обліку. Нагадаємо, Наказом № 579 затверджені форми: – Книги обліку доходів (для єдинників першої та другої груп, єдинників третьої групи, які не є платниками ПДВ); – Книги обліку доходів і витрат (для єдинників третьої групи, які є платниками ПДВ) |
Попередження або штраф у розмірі від 3 до 8 НМДГ (від 51 до 136 грн.) |
Ч. 1 ст. 1641 |
|
Повторне таке порушення протягом року, учнене особою, на яку було накладене адмінстягнення за аналогічне порушення |
Штраф у розмірі від 5 до 8 НМДГ (від 85 до 136 грн.) |
Ч. 2 ст. 1641 |
Які органи вповноважені накладати адміністративні стягнення?
Постанову про накладення адмінстягнення виносять (ст. 221, 234 КУпАП):
- суд – за правопорушення, передбачені ст. 1631–1633 КУпАП;
- органи ДФС – за правопорушення, передбачені ст. 1641 КУпАП.
Протягом яких строків застосовується адміністративна відповідальність?
У випадку застосування адміністративної відповідальності повинні дотримуватися строки давності, установлені ст. 38 КУпАП. Згідно із цією нормою адмінстягнення може бути накладене на порушника не пізніше ніж:
- через три місяці із дня вчинення або виявлення порушення (якщо воно є триваючим) за адміністративними правопорушеннями, підвідомчими суду (у нашому випадку це правопорушення за ст. 1631–1633 КУпАП);
- через два місяці із дня вчинення або виявлення порушення (якщо воно є триваючим) – за всіма іншими адміністративними правопорушеннями, тобто якщо згідно із законодавством постанову має право виносити не суд, а інший орган (у нашому випадку це порушення за ст. 1641 КУпАП).
Як можна оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення?
Порядок оскарження постанови про накладення адмінстягнення залежить від того, ким воно винесене: судом чи іншим органом (у т. ч. органом ДФС). Якщо постанову винесено:
- судом, посадові особи (наприклад, директор, бухгалтер) можуть оскаржити її, подавши апеляційну скаргу (ст. 294 КУпАП);
- органом ДФС (іншим органом) – тоді посадовій особі підприємства необхідно звернутися зі скаргою до вищого органу ДФС або до місцевого суду за своїм місцезнаходженням або за місцезнаходженням відповідача, подавши адміністративний позов про скасування цієї постанови (ч. 1 ст. 20 КАС; п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).
У які строки потрібно сплатити адмінштраф?
Адміністративний штраф необхідно сплатити протягом 15 днів із моменту отримання (ст. 307 КУпАП):
- постанови про застосування адмінстягнення – якщо постанова не була оскаржена;
- відповіді про залишення скарги без задоволення – якщо була подана скарга на винесену постанову.
Що буде, якщо не заплатити вчасно штраф?
Якщо ви самостійно не сплатите адміністративний штраф у встановлений законодавством строк, то документи будуть передані до Державної виконавчої служби для примусового виконання.
|
Урахуйте, що штраф у цьому випадку доведеться сплатити в подвійному розмірі, до того ж із вас утримають витрати, пов’язані із примусовим стягненням штрафу (ст. 308 КУпАП). |
Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність застосовується до посадових осіб підприємства та підприємців (див. табл. 4).
Таблиця 4. Заходи кримінальної відповідальності, застосовувані до єдинників згідно з КК
|
№ |
Суть правопорушення |
Санкція |
Норма КК |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Навмисне ухиляння від сплати податків, учинене посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або підприємцем, якщо ця дія призвела до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, тобто в сумі, яка в 1 000 і більше разів перевищує 1 НМДГ* (від 881 000 до 2 642 999,99 грн. включно) |
Штраф у розмірі від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
Ч. 1 ст. 212 |
|
2 |
Ті самі діяння, які вчинені за попередньою змовою групою осіб або призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, тобто в сумі, яка в 3 000 і більше разів перевищує 1 НМДГ* (від 2 643 000 до 4 404 999,99 грн.) |
Штраф у розмірі від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн.) із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
Ч. 2 ст. 212 |
|
3 |
Діяння, передбачені ч. 1 і 2 ст. 212 КК, учинені особою, раніше засудженою за ухиляння від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто в сумі, яка в 5 000 і більше разів перевищує 1 НМДГ* (від 4 405 000 грн. і більше) |
Штраф у розмірі від 15 000 до 25 000 НМДГ (від 255 000 до 425 000 грн.) із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна |
Ч. 3 ст. 212 |
* Для визначення кваліфікації злочину розмір НМДГ дорінює розміру податкової соціальної пільги, яка становить 50 % прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи (далі – ПМ) на 1 січня звітного року. На 01.01.18 р. ПМ становить 1 762 грн, значить, 50 % ПМ це 881 грн. (пп. 169.1.1 ПК). |
|||
Особливості притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК
Посадових осіб підприємства або підприємців можуть притягти до кримінальної відповідальності тільки при навмисному ухилянні від сплати податків і зборів. Про навмисний характер можуть свідчити такі дії:
- використання підроблених документів;
- ведення «подвійного» (офіційного та неофіційного) обліку товарно-матеріальних цінностей (так звана подвійна бухгалтерія);
- наявність у місцях реалізації документально неоформленої продукції;
- укладання фіктивних правочинів;
- відсутність документів, необхідних для складання податкових декларацій і розрахунків;
- знищення документів або відмова від їх подання і т. д.
|
Зверніть увагу: особа, що вчинила діяння, передбачене ч. 1, 2 або 3 ст. 212 КК (якщо це призвело до фактичного ненадходження до бюджету або державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності сплатить податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодує збиток, завданий державі їх несвоєчасною сплатою (сплатить штрафи, пеню) (ч. 4 ст. 212 КК). |
Строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 і 2 ст. 212 КК становить 2 роки, а за ч. 3 ст. 212 КК – 10 років (ст. 49 КК).
Чи можуть притягти до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК, якщо несплата податків пов’язана з неналежним веденням подткового обліку головним бухгалтером підприємства?
Ні, не можуть. Однак при наявності певних умов такі дії можуть кваліфікуватися як службова недбалість (ст. 367 КК). Зокрема, це можливо, якщо невиконання або неналежне виконання посадовою особою юридичної особи своїх службових обов'язків пов'язане з несумлінним ставленням до них (неналежне ведення податкового обліку та звітності, помилки при обчисленні сум обов'язкових платежів, відсутність або неналежне здійснення контролю над діяльністю працівників, які ведуть податковий облік і звітність), якщо це призвело до несплати юрособою податків, зборів, інших обов'язкових платежів у сумі, що досягає 1 000 НМДГ (17 000 грн.).
Висновки
За порушення у сфері оподаткування до платників ЄП застосовується фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність. Притягнення єдинника до фінансової відповідальності не звільняє його посадових осіб (а якщо це підприємець, то його особисто) від адміністративної, а в разі навмисного ухиляння від сплати податків – від кримінальної відповідальності.
Коментарі до матеріалу