Чи можна зареєструватися підприємцем із пропискою на непідконтрольній території?

Громадянин із пропискою в м. Донецьку хоче зареєструватися підприємцем у м. Києві. Він може це зробити?

Так, такий громадянин може зареєструватися як підприємець на будь-якій території, підконтрольній Україні. Але спочатку йому потрібно отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Пояснимо навіщо.

За загальним правилом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) обов'язково вносяться дані про місцезнаходження підприємця (адреса за місцем проживання або інша адреса, за якою можна здійснювати зв'язок із підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV, далі – Закон № 755). Відповідно, якщо у громадянина немає реєстрації на підконтрольній Україні території, виникає запитання: як контролюючий орган буде підтримувати зв'язок із ним, відправляти йому повідомлення в разі потреби тощо?

Для такої ситуації Законом від 02.09.14 р. № 1669-VII (далі – Закон № 1669) установлено виняток. Особи, які переселилися з території проведення АТО і були зареєстровані, мають право зареєструватися підприємцями за адресою тимчасового проживання (ст. 4 Закону № 1669).

Таким чином, стати підприємцем громадянин із пропискою в Донецьку (іншому населеному пункті на непідконтрольній території) може за наявності таких умов:

• прописка на території проведення АТО;
• переселення із цієї території; 
• реєстрація тимчасового місця проживання на підконтрольній Україні території.

Слід знати, що громадянам України гарантується дотримання в повному обсязі їх прав і свобод, передбачених Конституцією, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав і права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території (ст. 18 Закону від 15.04.14 р. № 1207-VII).

Гарантії прав, свобод і законних інтересів таких осіб визначаються Законом від 20.10.14 р. № 1706-VII (далі – Закон № 1706). У ст. 1 цього Закону встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – довідка).

Згідно зі ст. 4 Закону № 1706 така довідка надається за умови проживання на території, де виникли обставини, які змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або щоб уникнути негативних наслідків озброєного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини і надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру.

Ця довідка необхідна, у тому числі і для реєстрації переселенця підприємцем (ч. 6 ст. 7 Закону № 1706). Адже вона свідчить про те, що у переселенця є місце проживання на підконтрольній території (ч. 1 ст. 5 Закону № 1706). А отже, контролюючі органи зможуть здійснювати зв'язок із ним.

Куди звертатися за отриманням довідки?

За отриманням довідки переселенцеві потрібно звернутися із заявою до органів соцзахисту. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення діють при держадміністраціях (районних, районних у місті Києві), при виконавчих органах місцевих рад.

Така довідка за загальним правилом видається в день подання заяви.

Які документи повинен подати переселенець для реєстрації підприємцем?

Процедура реєстрації підприємцем регламентується Законом № 755. У ч. 6 ст. 7 Закону № 1706 сказано, що реєстрація внутрішньо переміщеної особи підприємцем здійснюється за її заявою
і за спрощеною процедурою (без вимог, які застосовуються в загальному випадку).

Водночас механізм цієї спрощеної процедури не прописано. Тому ми вважаємо, що внутрішньому переселенцеві потрібно подати держреєстратору:

• копію паспорта;
• довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• документи, передбачені ст. 18 Закону № 755, а саме:
  –  заяву про держреєстрацію фізособи підприємцем за формою № 10 (затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.16 р. № 3268/5);
  –  за бажанням – Заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (її форма затверджена наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675) та/або Реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платник податку на додану вартість форми № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

Вищезгадані документи необхідно складати українською мовою (ст. 15 Закону № 755).