Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи можуть підприємці – єдинники укладати договори відступлення права вимоги?

Ситуація. Підприємець-єдинник за договором підряду виконав для контрагента роботи на суму 100 000 грн. Контрагент прийняв роботи без зауважень, але оплатити їх не зміг через відсутність коштів. Інший суб'єкт господарювання (далі – СГ) запропонував підприємцеві укласти договір відступлення права вимоги, за умовами якого підприємець відступає цьому СГ право вимоги боргу з контрагента, а натомість СГ компенсує підприємцеві 70 % заборгованості контрагента, тобто 70 000 грн. Підприємець не хоче витрачати час на судову тяжбу з контрагентом і подальше примусове стягнення всієї заборгованості. У цій ситуації йому вигідно без клопоту відразу отримати більшу її частину.

Чи може підприємець-єдинник укласти такий договір, не ризикуючи позбутися права застосовувати спрощену систему оподаткування? Чи є суми, отримані за договором відступлення права вимоги, оподатковуваним доходом підприємця-єдинника?

Що викликало хвилювання. На своєму офіційному сайті ДФС опублікувала роз'яснення (ЗІР, категорія 108.01.02), у якому вважає за неможливе укладення юридичними особами – платниками єдиного податку договорів відступлення права вимоги боргу стосовно відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).

Водночас у листі від 27.02.14 р. № 4167/5/99-99-17-02-02-010 (діє до сьогодні) Міндоходів (попередник ДФС) висловив трохи іншу думку. А саме: чинне законодавство не передбачає обмежень стосовно відступлення права вимоги платниками єдиного податку за умови здійснення розрахунків виключно у грошовій формі. Причому ця позиція стосувалася як підприємств, так і підприємців.

Таким чином, підприємець-єдинник може укласти договір відступлення права вимоги, але тільки за умови, що розрахунки за таким договором здійснюватимуться виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

А зараз пояснимо чому. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою в результаті передачі ним своїх прав за договором (відступлення права вимоги), якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 512 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

Як бачимо, укласти договір відступлення права вимоги можна тільки за наявності первинного договору, за яким у кредитора виникло право вимагати від боржника виконання зобов'язань, а у боржника виник обов'язок їх виконати. Тобто договір відступлення права вимоги не є самостійною операцією, а тільки продовженням існуючих правовідносин між кредитором і боржником, до участі в яких залучається новий кредитор.

Відступаючи іншій особі право вимоги, підприємець має право отримати за це компенсацію.
А у випадку з підприємцем-єдинником така компенсація може бути отримана виключно у грошовій формі. Цей висновок випливає з нижченаведених норм Податкового кодексу (далі – ПК).

Так, згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.255 ПК, відступлення права вимоги – це операція з перевідступлення кредитором права вимоги боргу третьої особи новому кредиторові з попередньою або подальшою компенсацією вартості такого боргу або без такої компенсації.

Правові основи застосування спрощеної системи оподаткування і сплати єдиного податку встановлено гл. 1 розд. XIV ПК, зокрема :

- обов'язок підприємців – єдинників першої – третьої груп здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПК);

- порядок визначення доходів та їх склад для підприємців – єдинників першої – третьої груп (ст. 292 ПК).

Як бачите, норми ЦК і ПК не встановлюють будь-яких обмежень для підприємців-єдинників з приводу можливості відступати право вимоги боргу з контрагента, за винятком обов'язку проводити розрахунки за таким договором тільки у грошовій формі. Таким чином, підприємець-єдинник може укласти договір відступлення права вимоги, не ризикуючи позбутися права використовувати спрощену систему оподаткування.

Що стосується суми, отриманої за договором відступлення права вимоги, то її слід включити до доходу підприємця-єдинника (пп. 1 п. 292.1 ПК).

Розмір компенсації, отриманої за договором відступлення права вимоги:

- не має значення для підприємців – єдинників першої – другої груп, якщо тільки не перевищено встановлений річний обсяг доходу (для них установлено фіксований розмір єдиного податку у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, установленої законодавством на 1 січня податкового (звітного) року) (п. 293.1, пп. 1, 2 п. 293.2 ПК);

- має значення для підприємців – єдинників третьої групи. Адже вони сплачують єдиний податок у розмірі відсоткової ставки від отриманого річного доходу (п. 293.1, 293.3 ПК).

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
20.06.2025
Резерв сумнівних боргів: у яких випадках підприємству вигідно його створювати
Розповімо, які підприємства можуть оптимізувати податок на прибуток шляхом створення резерву сумнівних боргів та як правильно сформувати цей резерв, щоб не було претензій з боку контролюючих органів. У чому полягає проблема: оптимізація об’єкта обкладення податком на прибуток для деяких підпри...
20.06.2025
Як розрахувати резерв відпусток на дату балансу
У статті розповімо про порядок формування резерву відпусток і регулярність його перегляду. Чи треба щомісячно інвентаризувати резерв? Забезпечення на оплату відпусток формується для рівномірного розподілу витрат на відпустки між звітними періодами. Його створення – обов’язок підприємства...
20.06.2025
Резерв на виконання гарантійних забов'язань: хто повинен створювати та в чому вигода
У статті розповімо, як знання стандартів бухобліку допомагають оптимізувати базу обкладення податком на прибуток. Також поговоримо про формування резерву на виконання гарантійних зобов’язань. Корисна норма бухобліку: згідно з п. 13–18 НП(С)БО 11 «Зобов'язання» підприємствам д...
Нове
04.04.2025
Підприємець мобілізований, але продовжує діяльність через представника: як оформляти договори?
Підприємець був мобілізований, але продовжує вести підприємницьку діяльність, видавши для цього довіреність своїй дружині. Довіреність передбачає, зокрема, право укладати договори від імені підприємця. У зв'язку із цим постало запитання: як потрібно оформляти договори, які підписуватиме дружина підп...
03.04.2025
Чи можна укладати договір із підприємцем, який не має індивідуального податкового номера?
Наше підприємство збирається укласти договір постачання із фізособою-підприємцем. Але ми довідалися, що підприємець не має реєстраційного номера облікової картки платника податків. У зв’язку із цим виникли запитання. Наше підприємство збирається укласти договір постачання із фізособою-підприєм...
21.03.2025
Укладаємо договір із підприємцем: які документи запросити?
Підприємство планує укласти договір про надання послуг, за яким виплачуватиме дохід фізособі, що є підприємцем. Якими документами контрагент має підтвердити наявність такого статусу? Чи буде достатньо інформації, яку можна отримати на порталі електронних сервісів на сайті Мін’юсту через розділ...
Кращі матеріали