Що робити підприємцю, якщо найманий працівник не виходить на роботу?

Найманий працівник, пропрацювавши в підприємця якийсь час, перестав виходити на роботу. Причини не відомі. Як у цій ситуації слід діяти роботодавцю-підприємцю?

Доведеться все-таки з'ясувати, з якої причини працівник відсутній: з поважної чи ні. Від цього залежать дії роботодавця.

Поважними є такі причини, які виключають провину працівника (лист Мінсоцполітики від 10.06.14 р. № 214/13/116-14, далі – Лист № 214).

Припустимо, з'ясується, що причина поважна. Наприклад, працівник захворів і знаходиться в лікарні. Тоді роботодавцю просто треба дочекатися, коли він вийде на роботу і подасть листок непрацездатності.

А якщо стане відомо, що працівник просто прогулює, тоді роботодавець має право застосувати одне з дисциплінарних стягнень (ст. 147, 1471 КЗпП):

• оголосити догану;
• звільнити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Нагадаємо, що прогул – це відсутність на роботі без поважних причин як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП; п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9). Наприклад, уважається прогулом, якщо працівник без узгодження з роботодавцем вирішив використати свої відгули чи піти в чергову відпустку або якщо він перестав ходити на роботу до закінчення строку трудового договору.

Як діяти підприємцю, який хоче покарати працівника за прогул?

Спершу роботодавець зобов'язаний вимагати від прогульника письмові пояснення про причини його відсутності на роботі. Тобто пояснення по телефону не годяться.

Потім треба ознайомити працівника під розписку з наказом (розпорядженням) про накладення на нього дисциплінарного стягнення (ст. 149 КЗпП).

Як учинити, якщо працівник не виходить на зв'язок, не відповідає на телефонні дзвінки?

Припустимо, працівник не відповідає на дзвінки, а зв'язку з його рідними в підприємця немає. Тоді підприємцю доведеться:

• їхати додому до працівника, щоб з'ясувати причини його відсутності на роботі;
• направити на домашню адресу працівника лист із вимогою повідомити причини відсутності та подати документи, що підтверджують поважність цих причин. Це повинен бути цінний лист з описом вкладення та повідомленням про вручення, щоб при необхідності роботодавець міг довести, що вжив необхідних заходів.

Припустимо, працівника вдома не застали, відповідь на лист не отримано або направлений лист повернувся з відміткою пошти у зв'язку із закінченням строку зберігання (тобто працівник не з'явився на пошту за отриманням листа), із рідними зв'язатися не вийшло. Тоді роботодавець може звернутися до поліції із заявою про зникнення працівника. Адже, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону від 02.07.15 р. № 580-VIII, розшук зниклих осіб відноситься до повноважень поліції.

Поліція буде зобов'язана відреагувати на вашу заяву. І хай не відразу (адже поліції необхідний якийсь час для проведення пошукових заходів), але ви зможете отримати хоча б якісь відомості. Наприклад, співробітники поліції будуть опитувати рідних зниклого працівника та взнають від них, що він знайшов іншу роботу і більше не хоче працювати у вас. Буває й таке...

Як оформити відсутність працівника на роботі?

Можна скласти акт про відсутність працівника на робочому місці (у довільній формі). Підписати такий акт може сам підприємець і ще два працівники. А крім того, відобразити відсутність працівника з невідомих причин необхідно в табелі обліку робочого часу буквеним кодом «НЗ», цифровим «28» (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489).

Чи потрібно нараховувати відсутньому працівнику зарплату?

Зрозуміло, оплачувати період, коли працівник був відсутній на роботі з невідомих причин, підприємець не зобов'язаний. Адже зарплата виплачується за виконану роботу (ст. 94 КЗпП).

Як розірвати трудовий договір зі «зниклим» працівником?

До трудової книжки працівника вноситься запис про його прийняття на роботу. Отже, потрібен і запис про звільнення. Тому працівник рано чи пізно буде змушений звернутися до підприємця із приводу розірвання трудових відносин. Адже, щоб офіційно влаштуватися на нову роботу, необхідно звільнитися з колишньої. Розірвати трудовий договір підприємець і працівник можуть мирно, указавши підставою для його розірвання, наприклад, угоду сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) або бажання працівника (ст. 38 КЗпП). І датою звільнення працівника буде дата фактичного розірвання з ним трудового договору.

Звичайно, підприємець може звільнити працівника за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП), але для цього необхідно отримати пояснення працівника про причини його відсутності на роботі. А якщо працівник не погодиться зі звільненням за прогул? Тоді підприємцю доведеться відстоювати свою правоту в суді, витрачаючи час і кошти на оплату юридичної допомоги (якщо підприємець сам не є юристом).

Розірвати трудовий договір зі зниклим працівником у судовому порядку підприємець теж не зможе. Порядок розірвання трудових договорів між працівниками та роботодавцями (у т. ч. і роботодавцями-підприємцями) передбачено КЗпП. Так, трудовий договір може бути розірваний у тому числі з ініціативи роботодавця на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, якщо працівник допустив прогул. Однак розірвання трудового договору в судовому порядку ні норми КЗпП, ні інші норми трудового законодавства не передбачають. А значить, звернення роботодавця з позовом про розірвання трудового договору із працівником не відповідає способам захисту трудових прав та інтересів, передбаченим законодавством про працю. Звідси випливає, що такі позовні вимоги роботодавця-підприємця задоволенню не підлягають (ухвала ВССУ від 28.04.16 р., ЄДРСР, № 57732583).

Отже, припустимо, що працівник вирішив в односторонньому порядку припинити трудові відносини з підприємцем. При цьому він фактично не працює, але не пояснює причини своєї відсутності і не бажає оформляти розірвання трудових відносин. Однак звільнити такого працівника підприємець не має права, поки не буде мати документальне підтвердження причин відсутності працівника.

Що робити роботодавцеві? Очевидно, чекати біля моря погоди. Адже, на жаль, цей момент недостатньо врегульовано діючим трудовим законодавством. І підприємець перестане бути заручником такої ситуації тільки тоді, коли в законодавстві це питання буде чітко прописане.