Безнадійна кредиторка у єдинників: які особливості відображення доходів?

Безнадійна кредиторська заборгованість була й залишається каменем спотикання при відображенні доходів у платників податків. Особливо це стосується фізичних осіб – платників єдиного податку, у яких через відсутність чітких правил формування таких доходів виникає чимало запитань. Відповімо на деякі з них.

Фізична особа – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % станом на 01.09.13 р. виявила прострочену кредиторську заборгованість у сумі 20 000 грн. Чи підлягає така сума оподаткуванню? Якщо так, то за якою ставкою?

Ні, не підлягає. Пояснимо детальніше.

Річ у тому, що сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до складу доходу платників єдиного податку – фізичних осіб тільки за умови, що такі єдинники є платниками ПДВ (п. 292.3 Податкового кодексу, далі – ПК). У нашій ситуації єдинник не є платником ПДВ, тому ця норма на нього не поширюється.

Недоцільно для таких платників застосовувати й норми пп. 164.2.7 ПК, згідно з якими базою обкладення ПДФО є сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, адже зазначені норми стосуються договорів, укладених від імені фізичної особи, а не від імені підприємця.

Виходячи з вищенаведеного, кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, у фізичної особи – єдинника, неплатника ПДВ не підлягає обкладенню ні єдиним податком, ні ПДФО.