Адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень

Стаття-підказка:

• як скористатися процедурою адміністративного оскарження;
• яких результатів чекати від процедури адміністративного оскарження.

Припустимо, податковий орган перевірив підприємця, за результатами перевірки склав акт про те, що виявлено порушення, і на підставі акта прийняв податкове повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів. Підприємець не погодився з висновками перевірки і захотів оскаржити отримане повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Нижче розповімо про те, як треба діяти у цьому випадку.

Що треба знати про адміністративне оскарження

Процедура адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спору.

Грошове зобов'язання, зазначене в податковому повідомленні-рішенні, уважається неузгодженим до закінчення процедури адміністративного оскарження. Тобто у підприємця немає обов'язку його сплачувати, поки триває оскарження (п. 56.15, 57.3 Податкового кодексу, далі – ПК).

Якщо у скарзі підприємець просить переглянути результати перевірки і скасувати податкове повідомлення-рішення у зв'язку з наявністю не вивчених у ході перевірки обставин, це може стати підставою для призначення виїзної або невиїзної позапланової документальної перевірки СГ (пп. 78.1.5, п. 79.1 ПК).

Проте не варто відразу готуватися до позапланової перевірки. Перевірка призначається не за кожною скаргою, а тільки тоді, коли це необхідно для повноцінного розгляду скарги, і причому тільки з питань, які підприємець оспорює.

Але треба сказати, що проведення перевірки може принести підприємцю користь. Наприклад, підприємець може подати ДПІ документи, через відсутність яких раніше було зроблено висновок про порушення ним податкового або іншого законодавства. При позаплановій перевірці в рамках процедури адміністративного оскарження підприємець матиме можливість подати ці документи і довести, що порушень не було.

Порядок подання скарги

Скарга подається (п. 56.3 ПК, постанова КМУ від 20.03.13 р. № 229, Постанова КМУ від 21.05.14 р. № 160):

• до головного управління Міндоходів в області або м. Києві – на податкове повідомлення-рішення ДПІ;
• до Державної фіскальної служби (далі – ДФС) – на рішення, прийняте головним управлінням Міндоходів в області або м. Києві за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ.

Зверніть увагу! Постановою Верховної Ради від 28.02.14 р. № 838-VII рекомендовано Кабміну вжити комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію Міндоходів і створення відповідних центральних органів виконавчої влади у сфері податкової політики. У консультації ми називаємо органи ДФС та територіальні органи Міндоходів, що існують на сьогодні, які уповноважені розглядати скарги СГ.

Про подання скарги підприємець зобов'язаний повідомити ДПІ, яка прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення (п. 56.5 ПК).

Строк подання скарги становить 10 календарних днів, відлічуючи з дня, що настає за днем отримання підприємцем податкового повідомлення-рішення або рішення про результати розгляду скарги.

Скаргу може бути подано безпосередньо головному управлінню Міндоходів в області (м. Києві) чи Міндоходів або направлено на їх адресу цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення (п. 5.1 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міндоходів від 25.12.13 р. № 848, далі – Порядок № 848).

На свій розсуд підприємець вирішує, скористатися процедурою адміністративного оскарження повністю чи ні. Наприклад, Головним управлінням Міндоходів в області прийнято рішення відмовити в задоволенні скарги підприємця на податкове повідомлення-рішення ДПІ. Підприємець не став продовжувати процедуру адміністративного оскарження, тобто не подав до Міндоходів скаргу на зазначене рішення головного управління Міндоходів в області. Підприємець визнав за доцільне звернутися з позовом до адміністративного суду про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ.

Оформлення скарги

Скарга подається у письмовій формі. У скарзі слід зазначити (п. 4.1 Порядку № 848):

• найменування СГ і його місцезнаходження (податкова адреса) – для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання – для підприємця;
• найменування ДПІ, що прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення;
• номер і дату податкового повідомлення-рішення, назву і зазначену у ньому суму податку, збору, штрафної санкції;
• відомості з податкового повідомлення-рішення, з якими СГ не згоден;
• обставини справи, які, на думку СГ, при перевірці встановлені неправильно або взагалі не встановлені;
• аргументи, чому СГ не згоден із податковим повідомленням-рішенням або рішенням про результати розгляду скарги – з посиланнями на норми законодавства;
• суть вимог СГ;
• відомості про повідомлення ДПІ, яка прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про подання скарги до головного управління Міндоходів в області або м. Києві чи Міндоходів;
• відомості про подання або неподання позовної заяви до суду про скасування повідомлення-рішення;
• адреса, на яку треба направити рішення про результати розгляду скарги;
• перелік документів, які додаються до скарги.

Які документи додати до скарги, вибирає сам СГ. Це можуть бути розрахунки, документи, які підтверджують доводи СГ, викладені в скарзі. Копії документів, що додаються до скарги, повинні бути засвідчені СГ (підписом посадової особи і печаткою, якщо скаргу подає підприємство, підписом і печаткою за її наявності, якщо скаргу подає підприємець (п. 4.2 Порядку № 848).

Скарга повинна бути підписана посадовими особами підприємства або підприємцем. Підписати скаргу може і представник від імені СГ, але у такому разі до скарги необхідно додати довіреність (оригінал або копію), що підтверджує повноваження представника (п. 4.3 Порядку № 848).

СГ має право брати участь у розгляді скарги, але про своє бажання бути присутнім при розгляді необхідно зазначити в самій скарзі (п. 6.1 Порядку № 848).

Для наочності наведемо зразок скарги.

* Якщо скарга подається до Міндоходів, то необхідно робити посилання на п. 2.2 Порядку № 848.

** Не публікується.