Запити ДФС та позапланові перевірки

Багатьох платників податків та їхніх бухгалтерів турбують запитання щодо того: що трапиться, якщо не надати копії первинних документів на запит органу ДФС або/та якщо не пустити ревізорів на позапланову перевірку. Відповідь видається очевидною: орган ДФС все одно проведе позапланову перевірку. В той же час, є декілька нюансів про які потрібно пам’ятати.

Перевірка органу ДФС – не найбільша проблема

Чомусь, серед бухгалтерів є популярною думка, що перевірка – найбільше зло. Це не так.

Дійсно, проведення перевірки є не зовсім комфортною подією у житті кожного платника податків: незнайомі люди ходять офісом, шукають щось у первинних та бухгалтерських документах, вимагають зробити копії (або навіть чорновик акту перевірки!), ставлять незручні запитання… Все це не сприяє спокійній рутинній роботі. А після всього цього – доведеться, все одно, йти до суду та спростовувати висновки ревізорів. Тож, багато платників намагаються уникнути цієї неприємної процедури шляхом надсилання копій первинних та бухгалтерських документів на кожен запит органу ДФС та/або не допускаючи ревізорів до позапланової (а дехто навіть планової) перевірки.

Але насправді страшною є не сама перевірка, а податкове повідомлення-рішення (ППР), що буде прийняте на підставі акту перевірки, що збільшить суму податкових зобов’язань та додатково застосує штрафні санкції. Тож, платникам потрібно уникати не проведення перевірки, а - ППР.

В той же час, є загальновідомий вислів: «що має статися – того не уникнути». Цей вислів сміливо можна використати і щодо перевірок контролюючих органів. Якщо вже у органу ДФС є сумніви щодо визначення Вами суми податкових зобов’язань/кредиту, то перевірку все одно буде проведено.

Тож, перш ніж надавати копії документів на запит або не допускати ревізорів до перевірки слід пам’ятати про таке:

На запити щодо надання копії документів можна не надавати відповідь

І це є прекрасною новиною та правовою позицією, яку підтримав і ВС. Але, таку відповідь (щодо відмови у наданні первинних документів, що вимагає надати орган ДФС), потрібно належним чином обґрунтувати.

Так, у п. 73.3 ПК передбачене право органів ДФС на звернення до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Зверніть увагу, що такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п.73.3 ПК із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Якщо один з наведених вище реквізитів відсутній, запит не вважається таким, що сформований відповідно до ПК, а платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

В той же час, якщо вирішили надати копії первинних документів, звіртеся зі списком, що наведений у запиті (як правило такий перелік є досить розмитим, що дає можливість органу ДФС маневрувати і завжди знайти шпаринку для проведення позапланової виїзної перевірки. Тож, ще раз подумайте: якщо перевірки не уникнути, то навіщо давати копії?).

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Важливо! Мова йде саме про платника податків – Вас. Якщо у запиті йдеться про те, що Ваш контрагент щось там зробив неправильно – Ви сміливо можете відповідати, що це не є підставою для запиту копій документів саме від вас;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПК, та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПК. Отже, орган ДФС має у запиті обґрунтувати у чому саме  полягає проблема, а не просто вказати, що потрібно надати відповідь на запит;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Тобто орган ДФС має у запиті обґрунтувати у чому саме  полягає недостовірність даних;
      
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

• ПН покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ПК та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК. Тут вже, можете зв’язатися зі своїм контрагентом та уточнити чи ним дійсно подана така скарга (письмово);
• акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки. В той же час, згідно з п. 73.5 ПК, повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено. Тобто, якщо у Вас вже вимагали документи щодо господарських операцій із постачальником ТОВ «Старий Платник» за грудень 2017 року, більше вимагати документи за цей період органи ДФС не мають права (мова йде про запити. На жаль, під час виїзної перевірки такі документи перевірятися можуть).

6) в інших випадках, визначених ПК.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), або за допомогою засобів електронного зв’язку, якщо є договір із органом ДФС про визнання електронних документів.

Отже, у Вас мінімум 10 робочих днів для вирішення питання: надавати відповідь на запит чи ні. 

В той же час слід пам’ятати про таке. Як вбачається з наведених вище вимог п.73.3 ПК, орган ДФС має право надіслати запит у випадку, коли встановлено що платником податків – Вами, - скоєне порушення законодавства (занижено ПЗ/завищено ПК).

Це твердження повністю узгоджується із приписами п.п.20.1.14 п.201 ст.10 ПК - у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, органи ДФС мають право надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Тобто, якщо Ви надасте відповідь на запит в якій долучите копії первинних та бухгалтерських документів, то Ви фактично визнаєте себе винними. Тож, відповідь на запит надати потрібно, але у ній має бути сказане, що Ви копії надати не можете, в зв’язку із тим, що не визнаєте, що Вами скоєне порушення.

Зважте також на таке. Аналіз норм  податкового законодавства свідчить про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Тобто – немає встановлених фактів вчинення Вами порушення – запит не є правомірним. Вказане твердження було висловлено ВС у постанові від 21.11.18 р. у справі № 820/4707/17 (№ К/9901/52116/18).

У цій же постанові ВС підтвердив що контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1 ПК (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність такого наказу.

Коли можна не допускати до позапланової перевірки

Як бачимо з наведеного вище, у випадку, коли ми не надали копії документів на неналежно оформлений запит. Разом із тим, є ще декілька можливостей.

Зверніть увагу на п. 81.1 ПК, яким передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК, та за умови пред'явлення або надіслання таких документів:

• направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
• копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
• службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПК, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів (одночасно) або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених ПК, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Важливо пам’ятати, що судова практика, а надто ВС, у даному питанні підтримує платників податків. Так, у постанові від 19.11.18 р. у справі № 826/4689/17 (№ К/9901/41581/18), ВС вказав, що хоча у органу ДФС і були фактичні підстави для перевірки, але Наказ про її проведення підлягає скасуванню з огляду на те, що у ньому немає обов’язкових реквізитів (у даній справі не було вказано термін періоду діяльності, який буде перевірятися).

Підсумовуючи наведене, можна вказати на таке. Надання копій первинних документів на запит органу ДФС та допуск до перевірки можливі лише, коли органом ДФС дотримані всі процедури (вказані всі реквізити, надіслано належним чином). При цьому, варто пам’ятати, що намагаючись уникнути перевірки шляхом надання документів на безпідставні запити Ви не допомагаєте собі. В той же час, отримання подібного запиту є певним дзвіночком, що із Вашим контрагентом може бути не все гаразд. 

У такому випадку треба вчинити деякі дії, які мінімізують фінансові втрати. Зокрема такі:

• перевірити, чи на всіх первинних документах є обов’язкові реквізити (органи ДФС надто прискіпливо ставляться до відсутності ПІБ того, хто підписав первинний документ);
• перевірити, чи є у вас копії установчих документів контрагента (податкові експерти і бухгалтери не в захваті від цієї дії, але в суді Вам важко буде довести невинуватість, якщо контрагент виявиться фіктивним, а Ви - цього не перевірили. Не обов’язково  витребовувати такі документи, достатньо лише зайти на офіційні сторінки органів виконавчої влади);
• якщо у запиті орган ДФС вказує на те, що Ваш контрагент задекларував придбання виключно макаронів, а Вам продав цвяхи – то надішліть запит контрагентові чому так сталося. Якщо не відповість – Ви не можете знати що він там декларує. А якщо надасть позитивну для Вас відповідь – Вам це стане у нагоді).

Зрештою, якщо Ви дійсно встановите, що Ваш контрагент діяв поза межами правового поля ще до проведення перевірки, то зможете мінімізувати штрафні санкції, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової звітності (див. ст. 50 ПК).