Податкові запити: відповідаємо на найчастіші запитання

Платники податків періодично отримують від податкової інспекції запити про надання інформації та її документальне підтвердження (далі – запити). Ці запити часто бентежать платників податків, тому що:

• або містять вимогу надати інформацію ширшого спектру, ніж передбачено підставами для направлення запиту;
• або, на думку платника податків, неправильно оформлені.

Сьогодні ми відповімо на запитання, які найчастіше виникають у платників податків у таких ситуаціях.

Чим передбачене право органу ДФС направити платникові податків запит?

Право органу ДФС звернутися до платника податків – суб'єкта господарювання з письмовим запитом про надання інформації та її документальне підтвердження передбачене п. 73.3 Податкового кодексу (далі – ПК). Постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1245 затверджено Порядок періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі – Порядок № 1245). Дія цього Порядку поширюється на фізосіб-підприємців, самозайнятих фізичних осіб, на підприємства та їх відокремлені підрозділи, інші організації та установи.

Звернутися із запитом до платника податків орган ДФС має право (п. 73.3 ПК; п. 10, 12 Порядку № 1245):

• за наявності підстав;
• оформивши запит відповідно до встановлених вимог.

За якими підставами може бути направлений запит?

Підстави для направлення запиту наведені в п. 73.3 ПК та п. 12 Порядку № 1245, а саме:

1. Виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС.

2. Виявлення недостовірних даних у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Зверніть увагу! Дві вищезгадані підстави можуть стати причиною для проведення позапланових документальних перевірок, що призначаються відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.4, п. 79.1 ПК. А саме: припустимо, відповідь на запит не буде надана або запитувана інформація та її документальне підтвердження будуть подані не в повному обсязі. Тоді орган ДФС отримує право призначити документальну позапланову перевірку за вищезгаданими підставами. А в більшості випадків результатом такої перевірки стає донарахування податків, обов'язкових платежів і нарахування штрафів.

3. Проведення зустрічного звіряння.

4. Необхідність визначити рівень звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірки.

Згідно з п. 85.2 ПК платник податків зобов'язаний надати працівникам податкової інспекції в повному обсязі всі документи, пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків з моменту початку перевірки. Тому посадові особи органу ДФС мають право направити платникові податків запит за зазначеною підставою тільки після початку перевірки. Припустимо, органу ДФС у ході перевірки або до прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки не будуть подані документи, що підтверджують показники податкової звітності. У цьому випадку вважається, що такі документи були відсутні у платника податків при складанні цієї податкової звітності (п. 44.6 ПК).

5. Необхідність перевірити дотримання принципів трансфертного ціноутворення у випадках, передбачених ст. 39 ПК.

6. Надходження скарги на платника податків стосовно випадків, коли:

• постачальник не надав податкову накладну покупцеві;
• постачальник припустився помилок в обов'язкових реквізитах податкової накладної;
• постачальник/покупець порушили граничні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• постачальник не надав покупцеві акцизну накладну або порушив порядок її заповнення та/або реєстрації.

Як повинен бути оформлений запит органу ДФС?

Вимоги до оформлення запиту передбачені п. 73.3 ПК, п. 10 Порядку № 1245. Запит повинен бути оформлений на бланку органу ДФС, підписаний керівником або заступником керівника органу ДФС, засвідчений печаткою органу ДФС і містити:

• посилання на норми закону, згідно з яким орган ДФС має право отримати запитувану інформацію;
• підстави для направлення запиту із зазначенням інформації, що підтверджує наявність таких підстав;
• опис запитуваної інформації, а в разі потреби – перелік документів, що її підтверджують.

Який порядок вручення запиту платникові податків?

Запит може бути вручений платникові податків тільки двома способами (п. 73.3 ПК):

• направлений поштою листом із повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків;
• вручений під підпис платникові податків (посадовій особі підприємства або підприємцю).

Інших способів законодавством не передбачено.

Наприклад, посадова особа органу ДФС телефонує бухгалтерові підприємства і в телефонній розмові вимагає надати інформацію та її документальне підтвердження у зв'язку з тим, що за результатом аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення підприємством податкового законодавства (див. вище підставу 1). Але запит у письмовій формі не вручає. У цьому випадку ви можете не реагувати на подібні вимоги. Адже ПК чітко встановлено порядок вручення запиту платникові податків. І цей порядок не передбачає права податкової інспекції запитувати у платника податків інформацію в телефонному режимі.

Як повинен діяти платник податків, що отримав запит (які у нього права)?

У разі отримання запиту органу ДФС платник податків:

• зобов'язаний надати органу ДФС запитану інформацію і документи для її підтвердження (п. 73.3 ПК, п. 14 Порядку № 1245) – якщо запит оформлено правильно;
• не зобов'язаний відповідати на запит – якщо запит оформлено з порушенням установлених вимог (п. 73.3 ПК, п. 16 Порядку № 1245). Але в цьому випадку ми радимо не відмовчуватися, а сповістити орган ДФС про те, що інформація не може бути надана, оскільки запит оформлено з порушенням установлених вимог (докладніше див. нижче).

Як повинна бути оформлена відповідь на запит?

Якщо отриманий від органу ДФС запит оформлено правильно (відповідно до вимог Порядку № 1245), відповідь на такий запит необхідно надати письмово. Скласти відповідь можете в довільній формі, оскільки конкретної форми для такої відповіді законодавством не встановлено. Проте відповідь на запит повинна містити ряд обов'язкових відомостей (п. 15 Порядку № 1245). А саме – у відповіді на запит ви повинні:

• зазначити номер і дату запиту органу ДФС, на який дається відповідь;
• чітко і по суті викласти запитану інформацію;
• навести перелік підтвердних документів, що додаються до відповіді. Це необхідно зробити для того, щоб надалі ви могли підтвердити, які саме документи ви передали органу ДФС, і уникнути можливих претензій із приводу неповноти поданої вами інформації.

Як оформити відмову в наданні інформації?

Ми вже сказали, що коли відмова пов'язана з неправильним оформленням запиту, про це слід письмово сповістити орган ДФС. Потрібно пояснити, що направлений запит складено з порушенням установлених вимог, а отже, ви звільняєтеся від обов'язку надати запитувану органом ДФС інформацію. Якщо цього не зробити, то орган ДФС розцінить вашу бездіяльність як ненадання інформації на свій запит.

Скласти лист про відмову в наданні інформації на запит органу ДФС можна в довільній формі. У такому листі слід:

• зазначити номер і дату запиту органу ДФС, оформленого з порушенням установлених вимог;
• чітко викласти, у чому саме, на вашу думку, полягає невідповідність отриманого запиту встановленим вимогам.

У який строк необхідно надати відповідь на запит або відмовити в наданні інформації?

Строк для відповіді залежить від підстав направлення запиту. Так, платникові податків після отримання запиту необхідно надати відповідь протягом (п. 14 Порядку № 1245):

• 10 робочих днів – якщо запит направлено у зв'язку з виявленням за наслідками аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, або у зв'язку з недостовірністю даних у податкових деклараціях, поданих платником податків;
• одного місяця – якщо запит направлено за іншими підставами, зазначеними вище.

Чому тільки 10 днів у перших двох випадках (це підстави 1 та 2 – див. вище)? Річ у тому, що документальна позапланова перевірка за зазначеними підставами може призначатися у випадку, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДФС протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту. Про це сказано в пп. 78.1.1 та 78.1.4 ПК. І в цьому випадку місячний строк на надання відповіді на запит, передбачений п. 14 Порядку № 1245, не може братися до уваги, оскільки норми пп. 78.1.1 та 78.1.4 ПК мають пріоритет.

Зверніть увагу: ці строки (10 днів і місяць) передбачені як у разі надання інформації та її документального підтвердження, так і в разі відмови.

Як надати органу ДФС (вручити чи відправити) відповідь на запит або відмову в наданні інформації?

Відповідь на запит або лист із відмовою в наданні запитаної інформації ви можете:

• направити органу ДФС поштою рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Опис вкладення, засвідчений працівником поштового відділення, буде доказом того, які саме документи ви направили на адресу органу ДФС, а повідомлення про вручення стане доказом отримання органом ДФС цього листа;
• безпосередньо передати органу ДФС. У цьому випадку проконтролюйте, щоб на другому примірнику вашої відповіді була проставлена позначка про його отримання органом ДФС.

Висновки

Отримавши запит органу ДФС про надання інформації, перш за все ретельно його вивчіть. Якщо запит оформлено:

• правильно – то в установлені строки надайте запитану інформацію та її документальне підтвердження в повному обсязі;
• з порушеннями встановлених вимог – тоді вирішуйте самі: надати інформацію чи відмовити в її наданні, сповістившись орган ДФС про причину відмови.