Курсові різниці у судових рішеннях: аналізуємо податкові ризики

Судове рішення

Ухвала ВАСУ від 10.02.2016 у справі № 2а-5497/10/1470 (рішення № 55987547)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Зазначені витрати (зокрема, щодо курсових різниць) підприємства не підтверджено в регістрах бухгалтерського обліку, зокрема у журналах-ордерах за рахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 334 «Грошові кошти в дорозі іноземній валюті», 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти», оскільки рахунки 311, 312, 334 належать до класу 3

Висновки суду

Облік витрат, пов’язаних зі зміною балансової вартості заборгованості за кредитом, сума якої виражена в іноземній валюті, на цих рахунках не відображається.

На рахунку 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти» відображається балансова вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації

Витрати, пов’язані зі зміною балансової вартості заборгованості за кредитом, сума якої виражена в іноземній валюті, правомірно обліковуються позивачем на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці», на якому ведеться облік втрат за активами й зобов’язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти. Інформація, що міститься на цьому субрахунку, базується на даних переоцінки активів і зобов’язань позивача в бухгалтерському обліку і не потребує підтвердження цих даних первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, оскільки втрати від операційної курсової різниці виникають не у зв’язку з господарськими операціями (ст. 9 Закону № 996)

Важливо: якщо ви формуєте баланс частіше, ніж це вимагають нормативні документи (наприклад, щомісячно), пропишіть це в наказі про облікову політику!

Судове рішення

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі № 817/3369/15 (рішення № 67486404)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Контролери мали заперечення щодо нарахування курсових різниць за монетарними статтями на кінець місяця. За їхнім переконанням, курсові різниці на дату балансу розраховують саме на кінець кварталу, а не на кінець місяця

Висновки суду

«Судом досліджено, що наказом від 16.05.2012 № 1-ОП «Про облікову політику ТОВ «» 2012 р» затверджено Положення про облікову політику позивача, яке введене в дію, починаючи з 16.05.2012. Абзацом 2 пункту 15.5 цього наказу вирішено для цілей бухгалтерського обліку в іноземній валюті застосовувати курс на кінець дня. Курсові різниці визначати на дату здійснення господарської операції в її межах та за всією монетарною статтею в цілому в кінці місяця (том 2 а.с. 26-35).

Таким чином, визначення позивачем значення курсових різниць здійснювалося у порядку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає обліковій політиці підприємства. В той же час, відповідачем під час проведення перевірки було обрано інший спосіб обліку курсових різниць, зокрема, на дату балансу, якою відповідач вважав останню дату кварталу, що і призвело до розбіжностей у визначенні курсових різниць»

Судове рішення

Рішення Львівського окружного адмінсуду від 31.01.2018 у справі № 813/4243/17 (рішення № 72322669)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Контролери вважають, що для визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті, за бухгалтерським рахунком 50.2 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті» застосовано курс валют НБУ, який не був чинний на дату балансу (31.12.2014). Тобто підприємство використало не той, що потрібно, курс НБУ

Висновки суду

З матеріалів справи судом установлено, що операції з перерахунку курсових різниць із застосуванням курсів НБУ на останній день дати балансу підтверджуються регістрами бухгалтерського обліку за 2014 рік, а саме:

- аналіз рахунку 79 «Фінансові результати» помісячно,

- аналіз рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»,

- журнал проведень у кореспонденції рахунків 945 і 50 «Довгострокові кредити»,

- журнал проведень у кореспонденції рахунків 945 і 60 «Короткострокові кредити».

Контролерами в Акті зазначено, що позивачем застосовано курс валют НБУ, «який не був чинний станом на 31.12.2014 р.», однак без зазначення його конкретного цифрового значення. Також не вказано в Акті застосованого ними порядку розрахунку курсових різниць та методу встановлення відхилення курсових різниць між Податковою декларацією та регістрами бухгалтерського обліку в сумі 4 072 198 грн. Не надано такого розрахунку і суду під час розгляду справи.

Водночас судом установлено, що позивач із дотриманням вимог чинного законодавства у бухгалтерському обліку протягом періоду 2014 року проводив перерахунок монетарних статей, зокрема суми кредиту, що обліковуються на бухгалтерському рахунку 50.2 «Довгострокові кредити банків у іноземній валюті» станом на дати балансу: 31.03.2014, 30.06.2014, 30.09.2014, 31.12.2014. Для такого перерахунку станом на 31.12.2014 позивачем застосовано курси: 1 576,8556 грн за 100 дол. США та 1 923,2908 за 100 Євро, що є ідентичними до зазначених курсів валют в Акті перевірки

Судове рішення

Постанова Верховного Суду України від 27.04.2022 у справі № 440/3783/19 (рішення № 104094839)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Контролери вважають, що підприємство занизило податкові зобов’язання з податку на прибуток унаслідок невідображення доходу від операційних курсових різниць

Висновки суду

Податківцями не надано пояснень, на підставі яких саме з перелічених в акті перевірки документів установлено спірну курсову різницю.

Колегія суддів зазначає, що курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються відповідно до пункту 8 НП(С)БО 21 у складі інших операційних доходів. Інформація про доходи від таких курсових різниць згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, узагальнюється, відповідно, на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». Для відображення операцій продажу іноземної валюти у бухобліку використовуються субрахунки 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті». Тобто фактичною датою здійснення операцій продажу валюта списується з поточного валютного субрахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Дохід від продажу (купівлі) іноземної валюти узагальнюється на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти».

Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій позивач звертав увагу на те, що контролюючим органом у таблиці, доданій до пояснень, неправильно відображена кореспонденція рахунків Дт з Кт, а саме не відображено дохід від придбання валюти Дт 333 - Кт 711 у періодах: ІІ півріччя 2016 року - 24,30 грн, 2017 рік - 520,90 грн, 2018 рік - 29,24 грн.

Висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на прибуток внаслідок невідображення доходу від операційних курсових різниць є помилковим, у зв’язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення від 03.07.2019 № 0008901401 є протиправним та підлягає скасуванню

Судове рішення

Рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 640/8476/21 (рішення № 98143870)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Контролери вважають, що товар, який перебуває на митному складі, ще не належить підприємству (право власності ще не перейшло, бо товар не розмитнено). Відповідно, монетарна стаття (інвалютна заборгованість перед нерезидентом за ці товари) ще не виникає, як наслідок – ще не може бути курсових різниць

Висновки суду

Базис (умови) поставки Інкотермс 2010 DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) постачання в пункті (... назва пункту) трактується так, що продавець виконав свої зобов’язання щодо поставки товару в той момент, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов’язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов’язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Таким чином, право власності на обладнання перейшло до позивача відповідно до умов контракту від 26.02.2014 № 10 (пункт 1.3. контракту) одночасно з переходом ризиків, відповідно до умов поставки (базис поставки) DAP Іллічівськ, Україна (Правила ІНКОТЕРМС-2010).

Суд акцентує увагу на тому, що умови контракту не пов’язують перехід права власності на обладнання з монтажем та наладкою останнього в місці його подальшого використання.

За визначенням ст. 1 Закону № 996 активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.

Згідно з п. 3 НП(С)БО 1 у бухгалтерському обліку активи відображаються на дату їх визнання ресурсами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.

Відповідно до листів Мінфіну від 21.04.2009 № 31-34000-20-27/11292 та від 18.11.2016 № 31-11410-07-27/32754 датою зарахування активів на баланс при імпорті товарів є дата, на яку підприємству переходять ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар.

Таким чином, обладнання, яке було поміщене у режим митного складу, цілком відповідає визначенню активу. Крім того, відповідно до правил бухгалтерського обліку датою зарахування на баланс активу є саме перехід ризиків та вигід, пов’язаних із правом власності на обладнання.

Суд звертає увагу, що ситуація щодо розміщення обладнання у митний режим митного складу вже була предметом позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2013 по 31.03.2016, за результатами якої ГУ ДФС у Одеській області було складено акт позапланової виїзної перевірки від 04.07.2016 № 187/15-32-14-05-11/38240111, яким серед іншого було встановлено факти переходу права власності на обладнання та виникнення зобов’язання (заборгованості) за здійсненою поставкою. Водночас вказаним актом перевірки було встановлено необхідність нарахування курсових різниць за кредиторською заборгованістю за оприбуткованим обладнанням на митному складі (том 1 а.с. 184-227).

За наведених обставин та враховуючи те, що право власності на обладнання перейшло до позивача з моменту прибуття останнього в узгоджене місце призначення, суд вважає, що висновок відповідача про безпідставне проведення відображення нарахування курсової різниці за кредиторською заборгованістю за оприбуткованим обладнанням на митному складі є необґрунтованим

Судове рішення

Рішення Київського окружного адмінсуду від 20.06.2023 у справі № 640/3579/22 (рішення № 111848043)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Податківці вважають, що підприємство безпідставно включило до фінансового результату курсові різниці, які виникли за зобов’язаннями за розрахунками з господарською одиницею за межами України - Компанією «…», що призвело до завищення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2017 до 30.06.2021 на загальну суму 3 295 168,00 грн

Висновки суду

Компанія «…» є учасником товариства (позивача) з часткою 51 %, головним підприємством, а тому є очевидним, що вказана компанія-нерезидент не є по відношенню до позивача філією, дочірнім підприємством позивача або спільним підприємством, представництвом позивача або підрозділом.

ТОВ «…» не є інвестором Компанії «…».

Відсутні також підстави вважати, що позивач має суттєвий вплив на Компанію «…».

Отже, Компанія «…» не може вважатись господарською одиницею ТОВ «…» за межами України.

Також суд вважає помилковим висновок відповідача щодо наявності у цьому випадку належним чином обґрунтованої впевненості, що погашення такого зобов’язання за розрахунками не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі.

Суд зазначає, що поняття найближчої перспективи не закріплене в законодавстві, а тому з урахування презумпції правомірності рішень платника податку, питання про те, який проміжок часу для Товариства є найближчою перспективою, вирішується безпосередньо Товариством на власний розсуд.

Аналогічний висновок наведено в постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 640/3949/19 та від 19.03.2021 у справі № 640/3467/19

Судове рішення

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 820/3681/18 (рішення № 106988579)

На чию користь?

На користь підприємства

Претензії податківців

Позитивна курсова різниця має оподатковуватися як дохід платника єдиного податку на підставі положень п. 296.1.3 ПК та НП(С)БО 25 і НП(С)БО 21

Висновки суду

Відповідно до п. 292.1 ПК доходом платника єдиного податку є: для юрособи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК.

Відповідно до п. 292.6 ПК датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Для платника єдиного податку третьої групи (юрособи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПК.

Таким чином, датою отримання доходу платника на спрощеній системі оподаткування є:

- дата надходження коштів у грошовій формі (готівковій або безготівковій) формі - за загальним правилом;

- дата підписання акта приймання-передачі – у разі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 292.5 ПК дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим НБУ на дату отримання такого доходу.

Разом з тим, під час перерахунку монетарних рахунків на дату балансу, тобто під час визначення курсової різниці, фактично на рахунок платника на спрощеній системі оподаткування гроші не надходять. І в такому разі платник податків також не отримує безоплатних товарів.

На підставі викладеного висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем положень п. 44.1 , п. 292.1, п. 292.3, п. 292.5, п. 292.11, п. 292.13, пп. 296.1.3 ПК, у результаті чого занижено суму єдиного податку до сплати в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35 506,90 грн, суди не знайшли підстав вважати обґрунтованими