Кримінальна інсталяція

Про відповідальність за використання неліцензійних програм

Лише деякі користувачі можуть похвалитися ліцензійним програмним забезпеченням. Переважна ж більшість використовує піратські копії, навіть не підозрюючи про це. За таке порушення передбачена дуже серйозна відповідальність, аж до кримінальної. Тож означена тема стосується майже всіх, хто користується комп’ютерними програмами.

Олександр Макарченко,
головний редактор медіапроекту
«Аналітика і практика»

Тим, хто не вважає себе великим знавцем комп’ютерних програм, нагадаємо, що до програмного забезпечення (ПЗ) належать і Windows (найпоширеніша операційна система, заставка якої з’являється під час запуску комп’ютера), і Microsoft Office (усім відомі Word — текстовий редактор і Excel — електронна таблиця, якими певно користуються усі бухгалтери), і 1С: Бухгалтерія, і доволі відомі архіватори WinRAR, WinZip та інші. Кожна з перелічених програм є об’єктом інтелектуальної власності та коштує неабияких грошей.

Відчиніть, міліція!

Здійснювати перевірки на предмет ліцензійності програмного забезпечення, яке використовує компанія, мають право:

• державний інспектор з питань інтелектуальної власності, що діє при Державній службі інтелектуальної власності на підставі Положення № 674;
• Департамент державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України (п. 2.4 Положення № 769);
• податкова інспекція — якщо в ході проведення планової чи позапланової перевірки діяльності підприємства виявлено відсутність ліцензій на програмне забезпечення.

Цікаво, що чиновники МВС теж користуються неліцензійним софтом. За словами екс-начальника прес-служби МВС Володимира Поліщука, в Міністерстві внутрішніх справ 47 % використовуваного ПЗ є неліцензійним. Про цю ситуацію вже поінформована корпорація Microsoft, яка є основним постачальником програмного забезпечення. З нею ведуться переговори про те, як поступово перевести МВС на ліцензійне програмне забезпечення.

Украв, установив — до в’язниці!

Якщо програму на ваш комп’ютер установив знайомий або ви завантажили її безкоштовно з веб-сайту в мережі Інтернет чи у вас є програмний диск, придбаний гривень за 20, — можете не сумніватися, це піратське ПЗ. Використання таких програм заборонено чинним законодавством (див., наприклад, закони України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII, «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 23.03.2000 № 1587-III; «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 № 3689-XII).

Рівень використання піратського ПЗ в Україні
(дані Microsoft за 2013 рік)

Добре, якщо на вашому підприємстві є системний адміністратор (технічний директор або інший відповідальний за це працівник), тоді за подібні «гріхи» доведеться відповідати йому. Ну а якщо штатним розписом така посада не передбачена або ж ви за власною ініціативою (не повідомивши керівництво) встановили на свій робочий комп’ютер програму невідомого походження, відповідати, швидше за все, доведеться саме вам.

Активна боротьба з піратським ПЗ почалася ще в 2001 році. Нагадаємо, тоді набрав чинності Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III (КК), що передбачає досить жорсткі покарання за використання та поширення неліцензійних програм. Особи, які допустили такі порушення, притягаються до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності.

Кримінальна відповідальність передбачає покарання у вигляді штрафу від 3,4 тис. грн до 17 тис. грн або виправних робіт на строк до 2 років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо порушення вчинено повторно або групою осіб чи в результаті його завдано матеріальну шкоду у великому розмірі, штраф збільшується до 17–34 тис. грн, а термін позбавлення волі — до 2–5 років. Якщо зазначеними вище порушеннями завдано матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, штраф збільшується до 34–51 тис. грн, а термін позбавлення волі — до 3–6 років (ст.176 «Порушення авторського права і суміжних прав» КК). При цьому під великим розміром матеріальної шкоди мається на увазі сума від 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (121,80 тис. грн), під особливо великим — від 1 000 нмдг (609 тис. грн). У будь-якому разі носії з піратським ПЗ конфіскуються.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 51-2 «Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності» КпАП, відповідно до якої використання неліцензійного ПЗ карається штрафом від 170 до 3 400 грн.

Цивільно-правова відповідальність настає у разі пред’явлення потерпілою стороною позову до порушника. Суму позову правовласник установлює самостійно.

Зауважимо, що до зазначених видів відповідальності можуть притягуватися не лише працівники підприємства, які використовують на своїх робочих комп’ютерах піратські програми, а й приватні особи (користувачі домашніх комп’ютерів). Але виходячи з практики, що склалася, на сьогоднішній день ризик бути притягнутим до кримінальної відповідальності незначний. І все-таки не варто, як-то кажуть, випробовувати долю. Адже виявлення порушення може призвести до неприємностей, пов’язаних із втручанням у ваше приватне життя (роботу) правоохоронних органів та/або державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

У межах як кримінального, так і адміністративного діловодства може бути вилучений комп’ютер, на якому встановлена піратська програма, оскільки він є знаряддям скоєння злочину. І протистояти цьому майже неможливо, незважаючи на те, що згідно із ст. 59 КК і 29 КпАП конфіскації підлягає лише майно, що перебуває у власності порушника (тобто фізичної особи). Не кажучи вже про те, що без комп’ютерної техніки робота сучасного підприємства може бути просто паралізована. Більше того, вилучену техніку дуже важко повернути. Та й самі по собі оперативні заходи та слідчі дії (у разі порушення кримінальної справи) — малоприємна подія як для безпосереднього порушника, так і для підприємства, на якому він працює.

Нерідко контролери пропонують вирішити питання «мирним шляхом», пропонуючи порушникові заплатити «добровільний разовий внесок». Але, як ви розумієте, це може перерости в нескінченні побори. До того ж не виключено, що завтра прийдуть зовсім інші перевіряльники.

Як уникнути неприємностей?

Найнадійніший спосіб уникнути неприємностей — використовувати ліцензійне ПЗ, придбане у спеціалізованих магазинах з відповідними підтвердними документами (чеки, платіжки, ліцензійні картки тощо). Проте, враховуючи дорожнечу ліцензійних програм, легальне їх використання може виявитися не по кишені не лише приватним особам, а й багатьом підприємствам. Усе це і підштовхує нас ризикувати і купувати піратські копії.

Щоб знизити ризик фінансових втрат і уникнути неприємностей, пов’язаних з використанням неліцензійного ПЗ, дотримуйтеся таких рекомендацій.

1. Використовуйте віддалені сервери для встановлення ПЗ (наприклад, комп’ютер, розміщений у сусідньому будинку). Тоді комп’ютери, що знаходяться в офісі, будуть абсолютно «чисті» від контрафактного ПЗ і навіть їх вилучення нічого не дасть правоохоронним органам (уся інформація залишиться на прихованому комп’ютері). Крім того, на віддалених серверах можна зберігати й іншу секретну інформацію підприємства.

2. Користуйтеся знімними носіями інформації (наприклад, мультизавантажувальними компакт-дисками, зовнішніми жорсткими дисками, флеш-картами) для встановлення програм. Це дозволяє працювати з програмою, не встановлюючи її на жорсткий диск вашого комп’ютера. У разі потреби такий носій можна легко вилучити з комп’ютера і сховати.

3. Установіть пароль на вхід у комп’ютер. Цю процедуру краще довірити фахівцю, оскільки вона вимагає втручання у BIOS (встановлення пароля на вхід у Windows, як це зазвичай роблять, у цьому разі не допоможе). Секретний код вводиться відразу після з’єднання комп’ютера з мережею.

4. Замість деяких програм, що вимагають ліцензії, використовуйте безкоштовне ПЗ, яке знаходиться у вільному доступі. Звісно, всі програми замінити подібним чином не вийде, але деякі знайти можна. Наприклад, Microsoft Office може замінити безкоштовна Open Office 1.1.4 (принаймні, в обсязі, що необхідний для бухгалтера). Але слід враховувати, що якість безкоштовного ПЗ найчастіше залишає бажати кращого.

Якщо ви маєте підозри, що на ваших комп’ютерах може бути встановлене піратське ПЗ, рекомендуємо періодично перевіряти його. Особливо це стосується великих підприємств. Захистіть себе від зайвих хвилювань і нікому не потрібних зіткнень з контролерами.

Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

Положення № 674 — Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності, затверджене постановою КМУ від 17.05.2002 № 674.

Положення № 769 — Положення про Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС від 03.09.2012 № 769.

Дата підготовки
10.04.20