Камеральна перевірка: порушення процедури та перевищення повноважень контролюючим органом

Умови й порядок допуску до податкової перевірки: схема дій

Податкова перевірка є неминучим заходом для будь-якого суб’єкта підприємництва в Україні. Застосований за її результатами штраф може перевищувати бюджет підприємства за декілька років, тож платники податків вимушені шукати законні способи захисту своїх прав у суді та скасування штрафів. А податкові органи іноді дають їм таку можливість, не дотримуючись процедури проведення перевірок, оформлення їх результатів. Оскільки камеральні перевірки є одним із найпоширеніших видів перевірок, розглянемо можливі варіанти скасування штрафів, застосованих за результатами цих перевірок, на що звертати увагу, оскаржуючи результати перевірки, та як формулювати правове обґрунтування захисту платника податків.

Іноді для виявлення порушень податкового законодавства фіскальні органи спрощують собі «життя» та замість одного виду податкової перевірки проводять інший. Оскільки найпростішим, найшвидшим та найефективнішим видом перевірки платника податків є камеральна, іноді за її допомогою перевіряються питання, які можуть бути предметом розгляду лише документальної або фактичної податкової перевірки. Водночас платник податків не може скористатися правом на недопуск до камеральної перевірки, оскільки його згода на її проведення не потрібна.

З метою скасування штрафів, застосованих до платника податків, передусім треба з’ясувати, чи мав фіскальний орган право встановлювати такі обставини саме камеральною перевіркою

Трапляється, що за допомогою камеральної перевірки фіскальні органи досліджують правомірність сплати суб’єктом господарювання податків, чим фактично виходять за межі «предмета» такої перевірки, визначеного п. 75.1 Податкового кодексу (далі – ПК). Надалі документальна перевірка платника не проводиться, а за результатами камеральної перевірки приймається ППР, яке суб’єкт господарювання оскаржуватиме в суді. У такому разі вдалим способом захисту платника податків буде обґрунтування своїх доводів з посиланням на те, що камеральною податковою перевіркою перевіряється податкова звітність суцільним порядком, а тому оцінка правомірності сплати суб’єктом господарювання податків виходить за її межі. Прикладом ефективного захисту в такій ситуації є постанова ВСУ від 13.06.18 р. у справі № 826/623/13-а, прийнята за результатами розгляду спору щодо правомірності прийнятого ППР після проведення камеральної перевірки:

Висновки суду: