Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Камеральна перевірка: чи можуть донарахувати ПДВ?

15.11.2024 236 0 3

Податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ підприємства за один місяць 2024 року. За результатами перевірки було складено акт, у якому зроблено висновок про порушення підприємством п. 185.1 Податкового кодексу (далі – ПК), а саме: до складу податкових зобов’язань не включено ПДВ у сумі 100 000 грн за зареєстрованими податковими накладними, унаслідок чого занижено суму податкового зобов’язання. На підставі цього акта було прийнято податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ, а також застосовано штрафні санкції до підприємства.

У підприємства виникло таке запитання: чи має право податковий орган донараховувати податкові зобов’язання за результатами камеральної перевірки?


Що передбачено законодавством стосовно камеральних перевірок?

Щоб з’ясувати, чи правомірні дії податкового органу, проаналізуємо норми податкового законодавства щодо правил проведення камеральних перевірок.

Відповідно до пп. 75.1.1 ПК камеральною є перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування, у якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації палива та етилового спирту, даних СОД РРО.

Перелік питань, що можуть бути предметом камеральної перевірки, наведено в абзаці другому пп. 75.1.1 ПК, до них належать:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН, акцизних накладних та/або РК до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у ПН;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (обробляються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування і своєчасність сплати ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 393 ПК;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповідей на запити (повідомлення) контролюючого органу, які надсилаються у випадках, визначених ст. 393 ПК;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 441.2 ПК;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору про управління або адміністрування трасту чи про припинення такого договору, фінансової звітності, копії первинних документів та іншої інформації про траст на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 442 ПК;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 441.3, пп. 6–8 пп. 73.3.1 ПК;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ПК, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Зверніть увагу! Як бачимо, повнота нарахування ПДВ не включена до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки. Із пп. 75.1.2 випливає, що повнота нарахування та сплати всіх передбачених ПК податків та зборів може бути предметом документальної перевірки (планової або позапланової).

За результатами камеральної перевірки, якщо будуть виявлені порушення, складається акт у двох примірниках. Акт підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в контролюючому органі вручається або направляється для підписання протягом 3 робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК (п. 86.2 ПК). У ситуації, яку мі розглядаємо, саме такий акт і було складено, оскільки податковий орган під час камеральної перевірки виявив розбіжності між даними ЄРПН та поданої платником податків декларації з ПДВ.

Що до складання ППР, то згідно зі ст. 54 ПК контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків (крім електронної перевірки) свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов’язань (пп. 54.3.2 ПК).

Зауважимо, що у пп. 54.3.2 ПК не конкретизовано, які саме перевірки маються на увазі. Однак у цьому підпункті йдеться про перевірки результатів діяльності платника податків, а під час камеральної перевірки не перевіряються результати діяльності суб’єкта господарювання, а лише дані його декларації та дані з електронних реєстрів. Отже, можна дійти висновку, що ця норма не стосується камеральних перевірок.

Крім того, нагадаємо, що сказано у п. 201.10 ПК: виявлення розбіжностей між даними податкової декларації та даними ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

Висновки

Виходячи з вищезгаданих норм, уважаємо, що в ситуації, яку ми розглядаємо, податковий орган не має повноважень виносити ППР за результатами проведеної камеральної перевірки та донараховувати платнику податків податкові зобов’язання з ПДВ і суми штрафних санкцій.

У цій ситуації податковий орган має право призначити проведення документальної позапланової перевірки підприємства.

Яка позиція Верховного Суду із цього питання?

Наші висновки про те, що винесення ППР за результатами проведеної камеральної перевірки підприємства є неправомірним, підтверджуються позицією Верховного Суду із цього питання.

Як приклад наведемо постанову Верховного Суду від 22.10.2024, ЄДРСР, реєстр. № 122522195.

Ситуація, що стала предметом цього судового спору, аналогічна ситуації, яку ми розглядаємо. Було проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ. За результатами камеральної перевірки було складено акт, у якому відображено висновки про порушення платником податків п. 185.1 ПК, а саме – не включено до складу податкових зобов’язань суми ПДВ із зареєстрованих ПН за перевірюваний період, що призвело до заниження податкових зобов’язань. На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято ППР, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ, а також застосовано штрафні санкції.

Платник податків оскаржив це ППР в адміністративному суді. Суд задовольнив позовні вимоги платника податків та скасував винесене податковим органом ППР. Із висновками суду погодився апеляційний суд. Верховний Суд у цьому питанні також був на боці платника податків.

Одним із головних аргументів у висновках суду було те, що встановлені податковим органом у ході камеральної перевірки обставини, які спричинили декларування податкових зобов’язань не в повному обсязі, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності платника податків, та даними ЄРПН. А це, у свою чергу, є підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків відповідно до вимог пп. 201.10 ПК.

Важливий момент! Із висновків суду випливає, що виявивши під час камеральної перевірки вищезазначені розбіжності, податковий орган мав призначити документальну позапланову перевірку платника податків, а не виносити ППР.

Також уважаємо за необхідне звернути вашу увагу на висновки, зроблені Верховним Судом щодо камеральних перевірок у наведеній вище постанові:

  • камеральна перевірка за своєю правовою суттю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю за правильністю оформлення документів, перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування);
  • аналіз достовірності сформованих платником характеристик податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється;
  • інші обставини, що впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, мають бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме документальних перевірок у порядку, передбаченому ст. 77, 78 ПК.

І це не єдине рішення Верховного Суду із цього питання. Аналогічна правозастосовна практика висловлена Верховним Судом і в інших його постановах, наприклад:

  • від 03.10.2023, ЄДРСР, реєстр. № 113901529;
  • від 16.07.2024, ЄДРСР, реєстр. № 120409227;
  • від 24.06.2020, ЄДРСР, реєстр. № 90029754.

Висновки

За результатами камеральної перевірки ППР може бути винесене лише в тих випадках, коли це передбачено законодавством.

Якщо ж підприємству вручено ППР, яким донараховано податкові зобов’язання за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ, то підприємство має всі шанси виграти спір із податковим органом у суді. Позиція Верховного Суду із цього питання (див. вище) – на користь платників податків.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

6864 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали