Як правильно скласти та подати позов про скасування податкового повідомлення-рішення

Із цієї статті ви дізнаєтеся: до якого суду і в які строки треба звертатися при оскарженні податкових повідомлень-рішень, які документи слід додати до позову.

Що можна зробити на практиці: якщо вам доведеться складати адміністративний позов, скористайтеся нашими рекомендаціями і візьміть за основу наведений зразок позовної заяви.

Порядок і строки оскарження податкових повідомлень-рішень

Припустимо, у вас пройшла податкова перевірка, за її результатами було складено акт. І ви отримали податкове повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів. Але ви не згодні з висновками перевіряючих і вважаєте за необхідне оскаржити це повідомлення-рішення в судовому порядку. Що і як робити в такому разі, розповімо нижче.

До якого суду треба звертатися?

Слід звернутися до окружного адміністративного суду – або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням податкового органу, який прийняв податкове повідомлення-рішення (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17; п. 1 ч. 2 ст. 18; ч. 1, 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). Якщо ви і відповідач знаходитеся в одному регіоні, то питання про вибір суду не виникає. Але може бути й по-іншому.

Наприклад, платник податків зареєстрований за основним місцезнаходженням у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Для ведення господарської діяльності орендує землю комунальної власності, ділянка знаходиться в Шевченківському районі м. Запоріжжя. Після камеральной перевірки декларації з плати за землю (орендної плати за землі державної або комунальної власності) ДПІ Шевченківського району м. Запоріжжя донарахувала платникові податків суму орендної плати за землю і застосувала штрафну санкцію. У цій ситуації платник податків має право обрати, куди йому звернутися: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду або до Запорізького окружного адміністративного суду. Якщо він обере рідне місто, то відповідач зобов'язаний буде приїхати до Дніпропетровська.

У які строки?

У вас у запасі три роки. А точніше 1 095 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення, яке ви маєте намір оскаржити в суді. Якщо знати, що судова процедура зазвичай затягується, то не так і багато. Причому зазначений строк продовжується на період досудового врегулювання спору. Це в тому випадку, якщо ви не відразу підете до суду, а почнете процедуру адміністративного оскарження. Тоді плюс ще період з дати подання скарги до органу Державної фіскальної служби (далі – ДФС) і до моменту отримання рішення про результати її розгляду.

До такого висновку прийшов ВАСУ в листі від 10.02.11 р. № 203/11/13-11, системно проаналізувавши норми ч. 4, 5 ст. 99 КАС і п. 56.18-56.19 Податкового кодексу (далі – ПК). Ці норми встановлюють різний строк для поводження з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення: місячний і 1 095-денний. А раз законодавець допустив таку неоднозначність, то рішення приймається на користь платника податків (ч. 3 ст. 99 КАС, п. 56.21 ПК). Отже, суди повинні застосовувати триваліший строк (1 095 днів). Аналогічну позицію висловила ДПАУ в листі від 20.05.11 р. № 6082/5/10-1016.

Але, звичайно, не варто тягнути зі зверненням до суду. Адже чим швидше ви подасте адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення, тим швидше вирішиться ваша проблема зі сплатою донарахованих сум.

Зверніть увагу: якщо ви подасте позов із запізненням, то суд залишить його без розгляду (ч. 1 ст. 100 КАС).

Чи зобов'язаний платник податків сплатити суму, зазначену в податковому повідомленні-рішенні, яке він збирається оскаржити в суді?

Отримали податкове повідомлення-рішення або негативне рішення органу ДФС за результатами розгляду скарги? Протягом 10 днів після цього ви повинні сплатити суму, яка в ньому зазначена. Не встигли – грошове зобов'язання перетвориться на податковий борг.

Проте податковий борг вам не загрожує, поки податкове повідомлення-рішення знаходиться у стадії судового оскарження. Зокрема, якщо судом відкрито провадження за вашим позовом, то до набуття чинності судового рішення нараховане податкове зобов'язання залишається неузгодженим (п. 56.18 ПК).

Якщо ж ви встигли подати судовий позов протягом 10 днів, то податковий борг не виникне. Але в цьому випадку варто сповістити податковий орган про те, що такий позов подано.

Водночас не варто турбуватися і поспішати зі сплатою податкового боргу, якщо позов подано після закінчення 10-денного строку, але протягом строку позовної давності (1 095 днів). Отримавши ухвалу окружного адміністративного суду про відкриття провадження за вашим позовом, податковий орган внесе інформацію про нього до своїх баз даних. І тоді ваш податковий борг знов набуде статусу неузгодженого податкового зобов'язання. Але не варто пускати це питання на самоплив. Як тільки ви самі отримаєте ухвалу суду про відкриття виробництва за вашим позовом, письмово сповістіть про це податковий орган і подайте копію ухвали суду.

Зміст адміністративного позову, документи, що додаються

Адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення подається у формі письмової позовної заяви (ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС). Ця заява може бути подана до окружного адміністративного суду представником платника (підприємства або підприємця) податків, підприємцем особисто або направлена поштою (краще рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення).

Якою законодавчою нормою встановлені вимоги до змісту адміністративного позову?

Вимоги до адміністративного позову (далі – позов) установлені ч. 1 ст. 106 КАС. Звернемо вашу увагу на деякі важливі моменти:

• у самому позові необхідно зазначити відомості про позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР): для підприємства – повне найменування і місцезнаходження, для підприємця – П. І. Б. і місце проживання, а також треба додати до позову виписку з ЄДР з даними про позивача;
• радимо зазначити в позові номер телефону позивача. Тоді позивач може бути сповіщений про призначення судового засідання в телефонному режимі, що прискорить розгляд справи;
• немає необхідності отримувати й додавати до позову витяг з ЄДР відносно податкового органу – відповідача. Досить зазначити в позовній заяві адресу та повну назву податкового органу, а також номер телефону їх приймальні. Також можна не витрачати час на з'ясування адреси електронної пошти податкового органу. У позовній заяві можна просто написати, що адреса електронної пошти відповідача невідома;
• слід навести аргументи, якими позивач підкріплює свої вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення. Недостатньо просто назвати неправомірними або помилковими висновки податкового органу. Необхідно зазначити, відповідно до яких вимог законодавства діяв позивач, здійснюючи господарські операції, до яких у перевіряючих виникли претензії. Якими документами підтверджується правомірність його дій. Якими документами підтверджуються доводи, наведені в позовній заяві. І які документи не були враховані податковим органом при перевірці (іншими словами, що перешкодило перевіряючим зробити правильні висновки);
• до позову необхідно додати копію акта перевірки в повному обсязі. В адміністративній справі про скасування податкового повідомлення-рішення акт перевірки є основним документом. Адже на підставі акта і прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Суд розглядає правомірність висновків, викладених в акті;
• також до позову слід додати рішення органів ДФС, прийняті за результатами адміністративного оскарження (остаточне рішення обов'язкове). Звичайно, якщо позивач удавався до процедури досудового врегулювання спору. Навіщо це потрібно? По-перше, це доведе суду, що позивач не пропустив строк, установлений для поводження з адміністративним позовом. По-друге, ці рішення можуть довести, що в рамках процедури адміністративного оскарження позивач подавав додаткові документи, з будь-яких причин не надані ним при перевірці.

Які ще документи додаються до позову?

До позову слід також додати (ч. 2, 3 ст. 106 КАС):

• для суду – копії документів, що підтверджують доводи, викладені в позові. Копії повинні бути завірені підписом посадової особи підприємства і печаткою підприємства або підписом і печаткою підприємця (печаткою – за наявності). Оригінали доданих до позову документів повинні залишатися у позивача;
• для відповідача – копії позову й усіх доданих до позову документів;
• оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору (квитанція банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою особою банку і скріплене печаткою банку із зазначенням дати виконання). При заповненні квитанції на сплату або платіжного доручення у графі «код» платник судового збору зазначає код ЄДРПОУ (для підприємства) або ідентифікаційний код (для підприємця). Призначення платежу у відповідній графі можна сформулювати так: «Судовий збір за позовом ТОВ «Ельза», Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34824364 (код суду, де розглядається справа)». Реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному веб-сервері-порталі судової влади України (www.court.gov.ua), на веб-сторінці або інформаційному стенді (дошці) окружного адміністративного суду, до якого буде подано заяву (лист Державної судової адміністрації від 10.11.11 р. № 12-6621).

У якому розмірі доведеться сплатити судовий збір при поданні позову?

Оскільки спір про скасування податкового повідомлення-рішення вважається майновим (лист ВАСУ від 18.01.12 р. № 165/11/13-12), то розмір судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом становитиме 2 % грошового зобов'язання, зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, але не меншому 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) і не більше 4 МЗП (від 1 827 до 4 872 грн.). Але позивач при поданні позову зобов'язаний сплатити тільки 10 % суми збору. Решта суми підлягає сплаті після прийняття судом рішення: її сплачує позивач або бюджет – залежно від того, у якій частині задоволені позовні вимоги (ч.1, пп.1 п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI).

Хто підписує позов?

Позов повинен бути підписаний керівником підприємства або підприємцем чи уповноваженим представником позивача із зазначенням дати підписання позову.

Чим підтверджуються повноваження представника позивача?

Якщо позов підписано уповноваженим представником позивача, то в самому позові зазначаються прізвище, ім'я, по батькові та адреса представника, а також за наявності номер телефону й адреса електронної пошти. До позову додається довіреність, що підтверджує повноваження представника (ч. 4, 5 ст. 106 КАС). Довіреність представника підприємства видається за підписом керівника підприємства і завіряється печаткою підприємства. Довіреність від імені позивача-підприємця повинна бути завірена нотаріально.

Для наочності і зручності читачів наведемо зразок адміністративного позову.