Як оспорити рішення місцевої ради про позбавлення права постійного користування земельною ділянкою?

Ситуація. Райспоживспілка з 2001 року володіла земельною ділянкою на праві постійного користування і мала державний акт на право постійного користування землею. На цій ділянці було розташовано декілька об'єктів нерухомості, що належать райспоживспілці. У подальшому частина цих об'єктів була списана або продана іншим особам. У свою чергу, райспоживспілка письмово повідомляла про це сільраду для вилучення земельних ділянок під такими будівлями із права постійного користування райспоживспілки.
У 2015 році сільрада прийняла рішення про скасування права постійного користування райспоживспілки на всю земельну ділянку, мотивуючи його тим, що площа земельної ділянки змінилася у зв'язку із придбанням прав на будівлю та споруди іншими особами, і посилаючись на ст. 92, п. «е» ст. 141, ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу від 25.10.01 р. № 2768-III (далі – ЗК). На сьогодні сільрада змушує райспоживспілку переоформити договір і взяти використовувану земельну ділянку в оренду.

Запитання. Наскільки правомірне таке рішення сільради? Чи можна його оспорити та в якому порядку?

Ситуація досить спірна через прогалини в законодавстві з даного питання. Тому вирішити, хто тут має рацію, може тільки суд. Пояснимо докладніше.

Право постійного користування земельною ділянкою – один із видів прав на землю (регламентоване ст. 92 ЗК). Але на практиці із правом постійного користування не все так просто. Про це свідчить рішення Конституційного Суду України (далі – КСУ). Так, у 2005 році КСУ було винесено рішення від 22.09.05 р. № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 (далі – Рішення № 5-рп). У цьому Рішенні, зокрема, зазначено, що після набуття чинності ст. 92 ЗК у редакції 2001 року не обмежується і не скасовується діюче право постійного користування земельними ділянками, отримане у встановлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року. Більше того, цим рішенням визнано неконституційними положення п. 6 розд. Х ЗК щодо обов'язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

У ст. 141 ЗК закріплено підстави, з яких може бути припинено право користування земельною ділянкою. Одна з таких підстав (пп. «е») – придбання іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташовані на земельній ділянці. Виходячи із цієї норми нерідко органи місцевого самоврядування вважають, що в разі відчуження будови право на постійне користування земельною ділянкою припиняється.

Водночас ч. 2 ст. 120 ЗК указує на те, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі придбання права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були в попереднього землекористувача.