Як діяти в разі камеральної перевірки дотримання граничних строків реєстрації ПН

Камеральні податкові перевірки завдають чимало проблем платникам податків. За допомогою таких перевірок фіскальні органи легко встановлюють порушення та застосовують значні штрафи. Водночас до штрафів можуть призвести і протиправні дії самого контролюючого органу. Тож розглянемо, яких заходів слід вжити директору та бухгалтеру підприємства, щоб захиститися від санкцій, застосованих за результатами проведення камеральної податкової перевірки.

Трапляються ситуації, коли бухгалтер намагається зареєструвати податкові накладні (далі — ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), але в нього це не виходить, оскільки фіскальний орган самостійно зменшив йому ліміт з реєстрації ПН (далі — ліміт ПДВ). Надалі цей ліміт може бути відновлено без будь-яких пояснень, і бухгалтер зареєструє ПН в ЄРПН. Однак реєстрація відбудеться вже з порушенням строків, визначених у ст. 201.10 Податкового кодексу (далі – ПК). У зв’язку з несвоєчасною реєстрацією ПН буде проведено камеральну податкову перевірку й до платника податків застосують штраф, передбачений ст. 120¹ ПК, який оформлюється у вигляді податкового повідомлення-рішення (далі — ППР).

У такому разі директору підприємства слід оскаржити ППР у суді. До подання позову до суду бухгалтер має зафіксувати факт самостійного зменшення органом ДПС ліміту ПДВ та його автоматичного відновлення. Такі обставини можуть бути зафіксовані за допомогою скріншоту з монітору електронного кабінету платника податків. Їх доказом може бути подана до органу ДПС скарга про незаконне зменшення ліміту ПДВ. Копію скарги слід подати до суду разом із позовною заявою, завіривши її належним чином. Доказом незаконного зменшення ліміту ПДВ може бути запит про надання інформації та відповідь від органу ДПС щодо таких обставин.

Вдалим прикладом захисту прав платника податків є рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.06.18 р. у справі № 821/696/18. Предметом позову було оскарження ППР, складеного органом ДПС за результатами камеральної перевірки. Податковий орган застосував штраф до платника податків у зв’язку з несвоєчасною реєстрацією ПН. Водночас причиною пропуску граничних термінів їх реєстрації став факт зменшення ДПС в односторонньому порядку ліміту ПДВ. За висновком суду: «…через дії ДФС по проведенню зменшення ліміту на 1 310 816,00,00 грн, ТОВ «Гермес Таврії» було позбавлено можливості зареєструвати податкові накладні, виписані з 16 по 31 серпня 2017р. на загальну суму 27 881,29 грн. у строки, встановлені податковим законодавством. Реєстрація податкових накладних за серпень 2017 р. відбулась 18.09.2017 р., тобто після відновлення суми ліміту за документом «invoice/late» від 12.09.2017 р. 17:49:48».

Суд звернув увагу сторін на той факт, що податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження правомірності вчинення дій щодо зменшення лімітів ПДВ, так само як і не надано жодного пояснення із зазначеного факту. Податківці не пояснили суду будь-яких причин зменшення лімітів та його подальшого відновлення. Суд дійшов висновку, що платник податків вчасно виконав свої зобов'язання щодо реєстрації ПН за податковий період. Водночас суд визнав, що порушення строків реєстрації ПН були допущені через дії податківців, правомірність яких не доведено останніми.

Для захисту своїх прав деякі підприємства можуть заявляти позов про скасування ППР без визнання протиправними дій органу ДПС щодо штучного зменшення та збільшення ліміту. У такому разі платник податків економить на судовому зборі, сплачуючи його як за одну немайнову вимогу в розмірі 2 027 грн. Водночас правильним способом захисту прав є подання позовної заяви із зазначенням двох позовних вимог: щодо визнання ППР протиправним та його скасування; щодо визнання дій фіскального органу щодо заниження ліміту ПДВ протиправними. І тоді за кожну з цих позовних вимог доведеться сплатити судовий збір окремо.