Фактична перевірка щодо підакцизних товарів: варіанти захисту та судова практика
Законодавство щодо обігу та реалізації підакцизних товарів зазнало суттєвих змін за останні декілька років, що викликало «зацікавленість» контролюючих органів перевіряти платників податків щодо дотримання законодавчих вимог. Однак не завжди податкові органи мають підстави для проведення фактичної перевірки підприємства або його структурного підрозділу, наприклад магазину. Враховуючи незаконність підстав у деяких випадках, адміністративні суди задовольняють позови платників податків щодо скасування наказів про призначення таких перевірок. Водночас для відстоювання своєї позиції в суді фіскальні органи наполягають на наявності підстав для проведення перевірки, посилаючись, наприклад, на пп. 80.2.5 Податкового кодексу (далі – ПК), який містить таку підставу, як «а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального». Розглянемо законність призначення фактичних перевірок з цієї підстави, а також способи захисту платників податків у подібних ситуаціях.
Загальний перелік статей ПК – замість конкретної підстави перевірки
Трапляються ситуації, коли податковий орган намагається провести фактичну перевірку навіть у разі, якщо підстав для цього немає. Здебільшого це стосується платників податків, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами, за порушення якої законодавством передбачено суттєві штрафи. Однак, оскільки законних підстав для проведення фактичної перевірки платника податків немає, контролюючий орган в наказі про її призначення описує обставини доволі обширно та так, щоб платник податків не зміг зрозуміти реальної причини «візиту».
Мета перевірки. Приклад переліку численних пунктів НК, який зазвичай наводиться в наказі про призначення фактичної перевірки з метою приховування її реальної підстави
У меті перевірки зазначається, що вона проводиться для здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. У свою чергу, серед підстав перевірки зазначаються кілька пунктів ПК з метою неможливості визначити, яка з них є фактичною підставою для проведення перевірки, наприклад: пп. 191.1.4, 191.1.14 п. 191.1, ст. 20, пп. 80.2.5 ПК.
Обставиною, що спонукає контролюючий орган до призначення таких фактичних перевірок, можуть слугувати рапорти або повідомлення начальників управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС певної області та їх прохання провести фактичну перевірку у зв’язку з тим, що за результатами аналізу господарської діяльності підприємства згідно з базами даних АРМ АІС «Податки» встановлено, що воно не сплачує акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизної продукції. Іноді зі змісту наказу взагалі незрозуміло, яку саме інформацію що стала надалі підставою для видання наказу,отримав контролюючий орган. І це є свідченням формального підходу фіскального органу до підстав перевірки.
Не допускаємо та оскаржуємо наказ про призначення
Отримавши такий наказ із зазначеним вище формулюванням, платникам податків слід не допускати працівників податкового органу до проведення перевірки та оскаржити до суду сам наказ про її призначення. Підставою щодо скасування спірного наказу слугуватиме той факт, що у наказі не було зазначено конкретної підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, а лише наведено перелік норм ПК. Захищаючись від неправомірних дій контролюючого органу щодо призначення фактичної перевірки за відсутності законних підстав, платнику податків слід ураховувати висновки, викладені в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.18 р. у справі № 815/766/18. Суд розглядав спір платника податків з контролюючим органом щодо визнання протиправним наказу про призначення фактичної перевірки. Надаючи правову оцінку правомірності рішення контролюючого органу, суд зробив висновок про відсутність у п. 80.2 ПК такої підстави для призначення фактичної податкової перевірки, як несплата підприємством акцизного податку.
|
Висновки суду: |
|
Суд встановив, що ГУ ДФС в Одеській області призначено перевірку відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, проте, суд зазначає, що з огляду на вимоги вказаної норми ПКУ, фактична перевірка може бути призначена у випадку наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Суд зазначає, що з огляду на доповідну записку від 13.02.2018 року відповідачем було виявлено інформацію щодо несплати позивачем акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, тобто встановлено, що позивач не виконує свій податковий обов’язок зі сплати податку, що, на думку суду, не охоплюється змістом пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, так само як і не охоплюється змістом пп. 191.1.4, 191.1.14 п. 191.1 ст. 191, на яку також посилається відповідач. |
Наявність декількох підстав для призначення перевірки за пп. 80.2.5 ПК
Будуючи стратегію захисту від фактичних перевірок в аналогічній ситуації, платнику податків слід урахувати, що правова позиція контролюючого органу базуватиметься на тому, що пп. 80.2.5 ПК передбачає дві незалежні одна від одної підстави для проведення фактичної перевірки:
- «перша підстава» – отримання інформації про порушення законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- «друга підстава» – здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
|
До відома! Закон виділяє окремі підстави для призначення фактичної перевірки відповідно до пп. 80.2.5 ПК |
Податковий орган, зважаючи на неможливість довести отримання ним інформації про порушення платником податків податкового законодавства, зазначатиме у відзиві на позов або на апеляційну скаргу про «другу підставу» щодо призначення фактичної перевірки, а саме здійснення фіскальним органом функцій, визначених законом.
Щоб спростувати таку позицію контролюючого органу, платникам податків слід посилатися на висновки П’ятого апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 29.03.19 р. у справі № 815/2757/18. Надаючи оцінку правомірності дій фіскального органу щодо призначення фактичної перевірки, суд апеляційної інстанції зазначив про неприпустимість призначення такої перевірки, базуючись на «другій підставі».
|
Висновки суду: |
|
Посилання відповідача на те, що згідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, колегія суддів вважає помилковими, оскільки таке тлумачення цієї норми повністю нівелює необхідність існування інших передбачених у п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері, адже такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність у спірному наказі від 06.06.2018 року № 3918 визначених у п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок. |
|
Зверніть увагу! Судова практика не визнає законним призначення фактичної перевірки на «другій підставі», оскільки такі функції надані контролюючим органам законом |
Отримання інформації як окрема підстава для призначення перевірки
У деяких ситуаціях, посилаючись на пп. 80.2.5 ПК, фіскальний орган прописує, що підставою для проведення фактичної перевірки є отримання інформації в установленому законодавством порядку про порушення підприємством вимог законодавства в частині виробництва або обігу підакцизних товарів. Водночас не деталізується, яку саме інформацію було отримана, від кого та як вона стосується платника податків. Це не дає змоги платнику податків зрозуміти правдивість та достовірність такої інформації, що є порушенням податкового законодавства.
|
Системне порушення – вказівка в наказі про «отримання інформації» без деталізації джерела її походження |
Для захисту своїх прав у такій ситуації платникам податків слід урахувати висновки П’ятого апеляційного адміністративного суду, викладені у вищезгаданій постанові від 29.03.19 р. у справі № 815/2757/18.
|
Висновки суду: |
|
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідачем до відзиву на позовну заяву в якості підтвердження існування підстав для проведення фактичної перевірки позивача долучена доповідна записка начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДФС від 05.06.2018 року (а.с. 29-30). Однак в цій доповідній записці, як і в спірному наказі не вказано, яка інформація була отримана відповідачем щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення. Більш того, в цій доповідній записці зазначено, що інформація з відкритих джерел про порушення позивачем законодавства відсутня, і така інформація також не надходила і від інших підрозділів ДФС, а також не надходила і інформація про застосування позивачем схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації податків. |
Аналізуючи такий висновок суду, платники податків можуть виділити три обов’язкові умови щодо «отриманоъ» контролюючим органом інформація, на підставі якої призначено фактичну перевірку:
- у наказі про призначення перевірки має бути зазначено, яку саме інформацію отримав податковий орган щодо наявних порушень з боку платника податків;
- коли та ким таку інформацію було надано;
- наявність доказів отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, зареєстрованого у відповідному порядку.
Про обов’язок зазначати, яку саме інформацію було отримано податковим органом і від кого, зазначив адміністративний суд у справі № 815/875/18. Розглядаючи спір між платником податків і контролюючим органом, суд зазначив про відсутність інших підстав для призначення фактичної перевірки, визначених у пп. 80.2.5 ПК, крім отримання фіскальним органом інформації з відповідного джерела.
|
Висновки суду: |
|
Колегія суддів зазначає, що передбачені у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов’язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів. |
Аргументи безпідставності та зразок формулювання прохальної частини заяви
Аргументуючи безпідставність складання наказу про призначення фактичної перевірки, платник податків має зазначати про відсутність у відкритих офіційних джерелах будь-якої інформації щодо порушень ним порядку зберігання підакцизних товарів; відсутність інформації про порушення ним обігу підакцизних товарів від будь-яких інших підрозділів контролюючого органу; відсутність інформації про застосування підприємством схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації податків.
Такі обставини свідчитимуть про те, що підстав для складання наказу про призначення фактичної перевірки відповідно до пп. 80.2.5 ПК не було, а тому він підлягає скасуванню. Зазначимо, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених ст. 78 КАСУ. У такому разі платнику податків слід самостійно зібрати та витребувати докази наявності у контролюючого органу будь-якої іншої інформації щодо підстав призначення фактичної перевірки, зазначених у наказі.
Наголошуємо, що поданню позову може передувати збір такої інформації та витребування її в контролюючого органу. Отримання запитуваної інформації до подання позову до суду сприятиме пришвидшенню розгляду справи в суді, оскільки адміністративному суду не доведеться витребовувати такі відомості самостійно. Таку інформацію можна отримати за допомогою адвокатського запиту, відповідь на який має надійти протягом 5 робочих днів, або заяви згідно із Законом від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян», відповідь на яку надається протягом одного місяця. Резолютивну частину такого документа слід сформулювати так.
Зразок формулювання прохальної частини заяви про звернення громадян:
|
Загальна вимога щодо розгляду заяви |
1. Прийняти Заяву до розгляду та надати на неї відповідь |
|
Вимога щодо конкретної інформації, у зв’язку з необхідністю отримати яку було подано звернення |
2. Повідомити керівника ТОВ «Інвестиційні-Будівельні-Суміші» ЄДРПОУ 89734256, які обставини слугували підставою для фактичної перевірки товариства, що була призначена наказом № 187763-ВК від 18.05.2019 р. «Про призначення фактичної перевірки ТОВ «Інвестиційні-Будівельні-Суміші», яка конкретна підстава проведення фактичної перевірки, якою нормою права таку підставу передбачено та якою нормою права керувалася особа, що призначала перевірку. 3. Повідомити керівника ТОВ «Інвестиційні-Будівельні-Суміші» щодо наявності у відкритих базах даних, якими володіє контролюючий орган: ЄРПН/РК, ЄРАН/РК, АРМ АІС «Податки», інших відкритих джерелах інформації будь-яких відомостей, які свідчать про застосування підприємством схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації податків. 4. Повідомити керівника ТОВ «Інвестинційні-Будівельні-Суміші» про наявність документів (з наданням копій таких документів), які стали підставою для видання наказу про призначення фактичної перевірки (доповідна записка, рапорт, повідомлення про злочин, повідомлення про адміністративне правопорушення, заява про звернення громадян, інший документ) |
|
Наголошуємо на необхідності аргументувати свою відповідь та підкріпити її належними документами |
5. Відповідь прошу підтвердити документами, завіреними належним чином: дата; підпис; прізвище, ім’я, по батькові особи, що її надає; «Згідно з оригіналом»; печатка установи за наявності; реєстраційний номер вихідної кореспонденції |
|
Зазначаємо спосіб отримання відповіді на заяву: поштою або на руки, та зазначаємо адресу надсилання кореспонденції, якщо вона відрізняється від юридичної адреси |
6. Відповідь прошу надіслати поштою на адресу: 01025, м. Київ, вул. Академіка Амосова, 24-В, офіс 234 |
|
Нагадуємо контролюючому органу про необхідність дотримання строків розгляду заяви |
7. Відповідь прошу надати в строки, визначені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме не пізніше 20.07.19 р. |
* За наявності інших обставин, які платник податків бажає з’ясувати у податкового органу, про них слід зазначати в позовній заяві. |
|
Висновки
Отже, виходячи з вищенаведеної судової практики, платникам податків, які отримали наказ про призначення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 ПК, слід вчинити так:
- Перевірити визначені в наказі мету та підставу призначення фактичної перевірки.
- У разі посилання контролюючого органу на загальні положення податкового законодавства, наприклад пп. 191.1.4, 191.1.14, ст. 20, пп. 80.2.5 ПК, без зазначення конкретної підстави призначення перевірки скористатися правом на недопуск.
- Перевірити, чи є в наказі про призначення перевірки відомості про те, яким чином контролюючий орган «отримав інформацію» про порушення платником податків законодавства щодо обігу та виробництва підакцизних товарів.
- В акті про недопуск до перевірки зазначити про відсутність у наказі про призначення податкової перевірки конкретної підстави її проведення, акцентуючи увагу фіскального органу, що посилання на загальні норми податкового законодавства є неприпустимим.
- Після недопуску до перевірки оскаржити наказ про її призначення до адміністративного суду відповідного регіону.
- Як підставу для визнання наказу про призначення перевірки та його скасування визначити відсутність у ньому чіткої підстави для призначення перевірки.
- Доводити, що податковий орган не мав права призначати фактичну перевірку за відсутності належних доказів «отримання інформації».
Коментарі до матеріалу