Виплата винагороди за договором підряду в один день з виплатою зарплати співробітникам не є доказом наявності трудових відносин із підрядником

Сторони спору

Позивач – підприємець; відповідач – орган Держпраці.

Обставини справи

У ході інспекційних відвідувань підприємця 15.12.17 р. органом Держпраці було встановлено, що між підприємцем і фізособою в період з 01.02.17 р. по день інспекційних відвідувань були укладені цивільно-правові договори підряду (далі – ЦПД). Ці договори, на думку Держпраці, мають ознаки трудових, оскільки в них зазначено, що фізособа:

• виконує певні трудові функції на постійному робочому місці, виключно на користь роботодавця і під його контролем;
• зобов'язана дотримуватися внутрішнього розпорядку, режиму робочого часу;
• отримує зарплату в розмірі 3 200 грн.

Також було встановлено, що виплати за ЦПД здійснювалися разом із виплатою зарплати штатним працівникам.

За результатами інспекційних відвідувань був складений акт, де зафіксований факт порушення підприємцем ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП. На підставі акта орган Держпраці своєю постановою наклав на підприємця штраф у розмірі 96 000 грн. згідно з абзацом першим ч. 2 ст. 265 КЗпП (за фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору і повідомлення ДФС).

Підприємець, не погодившись із висновками інспекторів, звернувся до суду з вимогою визнати незаконною і скасувати постанову Держпраці. Суд першої інстанції не задовольнив вимоги позивача. Тоді підприємець звернувся до апеляційного суду.

Позиції сторін

Позивач. Відповідач виніс постанову про накладення фінансових санкцій неправомірно, оскільки між підприємцем і фізособою був укладений договір підряду. Заборони на укладення між роботодавцем-підприємцем і фізособою ЦПД на виконання робіт або надання послуг законодавством не встановлено.

Відповідач. Штраф накладено на підприємця законно, оскільки має місце підміна трудового договору договором підряду.

На чиєму боці суд

Суд (Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.19 р., ЄДРСР, реєстр.№ 79640725) задовольнив вимоги підприємця, визнавши, що постанова про накладення штрафу за фактичний допуск співробітника до роботи винесена органом Держпраці незаконно.

Аргументи суду

1. Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем. За трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. У свою чергу, роботодавець зобов'язується виплачувати зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

2. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу).

3. Позивачем доведено, що виконавець за ЦПД не підкорявся правилам внутрішнього трудового розпорядку, організовував свою роботу самостійно і виконував її на власний ризик у слушний для нього час, оскільки саме результат виконаних робіт, їх повнота і якість були предметом зазначених цивільно-правових правочинів. Оплата за договором здійснювалася на підставі актів виконаних робіт.

4. Факт того, що між позивачем і відповідачем укладено саме ЦПД, підтверджується також звітом про застрахованих осіб, переданим до ДФС, у якому міститься інформація про те, що фізособа виконує роботи за ЦПД.

5. Виплати за договором підряду здійснювалися разом із виплатою зарплати штатним працівникам, але ця обставина не може свідчити про наявність трудових відносин із фізособою, оскільки договори підряду укладалися строком на один місяць, а винагорода за виконані роботи виплачувалася після закінчення строку договору.

Висновок

Якщо виплати фізособі за договором підряду (надання послуг) проводяться замовником у день виплати зарплати своїм співробітникам, це не є доказом того, що між фізособою і замовником мають місце трудові відносини, а не цивільно-правові