Послуги підлягають до оплати, якщо факт їх виконання підтверджено належно оформленим актом

Сторони спору

Позивач – підприємець, відповідач – ТОВ.

Обставини справи

Між позивачем і відповідачем був укладений госпдоговір, за яким підприємець зобов'язався надавати ТОВ (замовникові) експедиційні послуги. Ці послуги були надані, що підтверджується двома актами здачі-приймання робіт, а саме: акт від 30.04.15 р. № 1 на загальну суму 159 313,25 грн. підписаний від імені ТОВ директором (акт № 1) та акт від 31.05.15 р. № 2 на загальну суму 150 405,16 грн. підписаний від імені ТОВ новим директором (акт № 2). Надані послуги не були оплачені замовником, тому підприємець звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ заборгованості в сумі 309 718,41 грн. Суд задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача суму заборгованості тільки за актом № 2, а в іншій частині позову – відмовив. Причина відмови: акт № 1 був підписаний із боку ТОВ не уповноваженою на це особою, про що підприємець не міг не знати. Суд апеляційної інстанції залишив в силі це судове рішення. Тоді відповідач подав касацію до ВСУ.

Позиції сторін

Відповідач. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою позицію мотивує тим, що: позивачеві було відправлено повідомлення про розірвання договору; позивач-єдинник не мав права укладати договір із ТОВ без переходу до іншої групи платників єдиного податку (далі – ЄП), оскільки такий договір суперечить вимогам Податкового кодексу (далі – ПК); надані позивачем акти виконаних робіт (послуг) є підробленими.

На чиєму боці суд

ВСУ (Постанова ВСУ від 08.05.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 81619978) став на бік підприємця і залишив у силі рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Аргументи суду

1. Факт надання послуг на суму 150 405,15 грн. згідно з актом № 2, підписаним сторонами 31.05.15 р., суди визнали доведеним. Водночас акт здачі-приймання робіт від 30.04.15 р. (акт № 1) визнаний судами як неналежний доказ надання послуг, оскільки з боку ТОВ він був підписаний не уповноваженою на це особою (старим директором). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань станом на 01.04.15 р. і на 01.05.15 р. він був директором ТОВ у період з 28.11.13 р. по 14.04.15 р., а починаючи з 15.04.15 р. у ТОВ був призначений новий директор, який підписав акт № 2. Отже, підписувати акт від 30.04.15 р. (акт № 1) мав право новий директор.
2. Доводи ТОВ про те, що укладений із позивачем договір суперечить вимогам ПК та є недійсним, оскільки підприємцеві було відправлене повідомлення про розірвання договору, відхиляються судами виходячи з презумпції правомірності операції згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу. Крім того, у п. 3.4 договору сторони узгоджували, що факт виконання послуг повинен бути оформлений двостороннім актом. І товариство 31.05.15 р. підписало акт № 2, у якому міститься посилання на договір (тобто фактично прийняло послуги), що свідчить про згоду ТОВ на продовження строку дії договору.
3. Судами були відхилені посилання відповідача на те, що ТОВ звернулося до правоохоронних органів із заявою про підробку актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за господарськими операціями, які є предметом розгляду у цій справі. Причина: обставини, які будуть установлені у кримінальному провадженні, будуть доказами тільки при винесенні судом вироку.

Висновок

У цьому судовому рішенні є декілька важливих моментів, на які варто звернути увагу:

1) акти виконаних робіт (послуг) повинні бути підписані тільки особами, уповноваженими на це. Інакше вони не приймаються судами як докази;

2) якщо підприємець-єдинник уклав договір, який є забороненим для його групи платників ЄП, то договір від цього не стає недійсним;

3) факт підробки первинних документів повинен бути доведений відповідним чином, наприклад вироком суду, одного факту звернення із заявою до правоохоронних органів – недостатньо.