Штрафи від Держпраці можуть бути скасовані, якщо будуть визнані необґрунтованими

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – орган Держпраці.

Обставини справи

Орган Держпраці провів планову перевірку ТОВ. За її результатами був складений акт, у якому зафіксовані виявлені порушення трудового законодавства. На думку органу Держпраці, ТОВ допустило декілька порушень, зокрема таких як:

• допуск до роботи без оформлення трудового договору (ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП);
• виплата відпусткових пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП; ст. 21 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, далі – Закон № 108);
• відсутність достовірного обліку виконуваної працівниками роботи внаслідок невідповідності табелів обліку робочого часу типовим правилам обліку робочого часу (ч. 2 ст. 30 Закону № 108).

На підставі акта перевірки було винесене розпорядження про усунення виявлених порушень, а також три постанови про накладення на ТОВ штрафів згідно зі ст. 265 КЗпП.

Підприємство не погодилося з винесеними постановами і розпорядженням та оскаржило їх, звернувшись до суду. Рішенням суду першої інстанції позов ТОВ був повністю задоволений, а винесені Держпраці розпорядження і постанови – скасовані. Тоді орган Держпраці подав апеляцію.

Позиції сторін

Позивач (ТОВ). Апеляційна скарга відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права і виніс законне та справедливе рішення.

Відповідач (орган Держпраці). Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ.

На чиєму боці суд

Апеляційний суд був на боці ТОВ. У задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишене без змін (Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 77826707).

Аргументи суду

1. Щодо неоформлення трудових договорів. З фізичними особами, про яких ідеться в акті перевірки, були укладені договори підряду, оскільки відносини з ними носять цивільно-правовий характер. Зазначені особи самостійно організовували свій робочий час і порядок виконання робіт, не підкорялися внутрішньому трудовому розпорядку і були вільні у виборі методів виконання робіт, які були предметом договору. Органи Держпраці не можуть зобов'язувати підприємство і фізособу укладати трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру. Це питання не входить до компетенції органів Держпраці.

2. Щодо строків виплати відпусткових. Згідно зі ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, зарплата за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Відповідно до ст. 7 Конвенції від 24.06.70 р. № 132 «Про оплачувані відпустки» суми, які нараховуються за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до початку відпустки, якщо інше не передбачено угодою між цією особою і роботодавцем. Така угода у перевіреного підприємства оформлена заявою працівника, завізованою керівником структурного підрозділу.

3. Щодо оформлення табелів обліку робочого часу. Типова форма № П-5 «Табель обліку використаного робочого часу» носить рекомендаційний характер, вона складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм статистичної звітності, і розроблена для зручності та правильності ведення на підприємстві саме статистичної звітності. Форма табеля, який ведеться на ТОВ, містить усі показники, необхідні для достовірного обліку виконуваної співробітниками роботи.

Висновок

Як бачимо, у розглянутому випадку підприємству повністю вдалося відстояти в судовому порядку свою позицію щодо відсутності у нього порушень трудового законодавства