Штраф за порушення трудового законодавства в разі незаконно проведеної перевірки

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – Головне управління Держпраці.

Обставини справи

Орган Держпраці провів на підприємстві позапланову перевірку. Підставою для її призначення послужили листи ПФУ, у яких зазначалося, що найманим працівникам ТОВ виплачувалася зарплата нижча від мінімальної, хоча вони працювали повний місяць. І згідно з направленням на перевірку перед перевіряючими стояло завдання перевірити тільки це питання. Проте в ході перевірки були порушені й інші питання, і в результаті в акті перевірки були зафіксовані численні порушення трудового законодавства: невиплата зарплати за грудень 2016-го і січень 2017 року двічі на місяць; порушення строків виплати зарплати; установлення посадових окладів працівникам без урахування кваліфікації та складності виконуваної роботи; затримка остаточного розрахунку при звільненні працівників; відсутність колективного договору; порушення ст. 142 КЗпП в частині затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку керівником підприємства, а не трудовим колективом, а також неознайомлення працівників із цими правилами; неукладення з працівниками трудових договорів. За результатами перевірки Держпраці винесло розпорядження про усунення порушень і постанови про накладення штрафів у розмірі 96 000 грн та 3 200 грн.

Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати розпорядження Держпраці, а також постанови про накладення штрафів.

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги ТОВ задовольнив. Після цього Держпраці була подана касаційна скарга.

Позиція відповідача

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги положення Конвенції Міжнародної організації праці від 1947 року № 81 про інспекцію праці в промисловості та торгівлі (далі – Конвенція), яка була ратифікована Україною. Тому і зробили неправильний висновок про незаконність проведеної позапланової перевірки.

На чиєму боці суд

Верховний Суд касаційну скаргу Держпраці не задовольнив. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін (Постанова Верховного Суду України від 27.10.20 р.

ЄДРСР, реєстр. № 92566310).

Аргументи суду

1. Порядок проведення перевірок органами Держпраці регулюється Законом від 05.04.07 р. № 877-V (далі – Закон № 877). У ст. 6 цього Закону наводиться перелік підстав для призначення позапланової перевірки. У ньому відсутня така підстава, як звернення юросіб, держорганів з приводу порушень трудового законодавства (у цій ситуації таким зверненням став лист ПФУ). А відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 877 проведення позапланових перевірок за іншими підставами – забороняється, за винятком позапланових перевірок, передбачених ч. 4 ст. 2 Закону № 877.
2. Суд касаційної інстанції погоджується із затвердженнями відповідача про те, що на Держпраці відповідно до Конвенції покладено повноваження з проведення перевірок у сфері трудового законодавства. Водночас відповідач у ході перевірок суб’єктів господарювання (далі – СГ) у будь-якому випадку повинен дотримувати порядок призначення і проведення таких перевірок, визначений законодавством України. А Конвенція не припускає притягнення СГ до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством. Результати такої перевірки не створюють для СГ правових наслідків.

Висновок

Виявлені у позивача порушення трудового законодавства є достатньо типовими для багатьох СГ. Проте це не означає, що орган Держпраці має право притягати СГ до відповідальності за такі порушення за результатами перевірки, яка була призначена безпідставно і до того ж з інших питань. Допущені підприємством порушення можуть стати об’єктом подальшої перевірки Держпраці, призначеної та проведеної відповідно до вимог Закону № 877.