Пеня в договірних відносинах може нараховуватися на негрошові зобов’язання

Топ-добірка судових рішень для захисту від штрафів

Суть спору

Між двома підприємствами був укладений договір підряду, за яким підрядник зобов’язався виконати будівельні роботи, а замовник – оплатити їх. Замовник перерахував підрядникові аванс, обумовлений договором. У встановлений договором строк роботи були виконані не повністю. У зв’язку із цим замовник, керуючись умовами договору, вимагав його розірвання та повернення різниці між перерахованою передоплатою та вартістю фактично виконаних підрядником робіт.

Замовник пред’явив підрядникові претензію, яку той проігнорував. Тоді замовник подав до адміністративного суду позов про розірвання договору підряду, стягнення різниці між перерахованим авансом і вартістю фактично виконаних робіт, а також суми пені, передбаченої договором, і 3 % річних.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково – були задоволені всі позовні вимоги позивача, крім вимоги про стягнення пені. Суд, пославшись на ст. 549 ЦК, порахував, що пеня може нараховуватися тільки на грошові зобов’язання.

Суд апеляційної інстанції це рішення змінив і також задовольнив позовні вимоги позивача (замовника) про стягнення передбаченої договором пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань.

Відповідач (підрядник) оскаржив це судове рішення в касаційному порядку

Висновки суду

Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив чинним рішення суду апеляційної інстанції (Постанова Верховного Суду від 10.03.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 88149920).

Коментар

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов’язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору. А ст. 530 ЦК говорить, що якщо в зобов’язанні встановлено строк, то зобов’язання повинне бути виконане в цей строк. У випадку порушення зобов’язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК).

Одним із таких правових наслідків є застосування до порушника неустойки у вигляді штрафу або пені. Як визначено ч. 2 ст. 883 ЦК, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, установлену договором або законом, і відшкодує збитки в повному обсязі.

У розглянутому спорі інтерес становить погляд суду на норму ст. 549 ЦК. Згідно із цією статтею неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов’язання. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення. Із цього формулювання багато хто робить висновок, що пеня може застосовуватися тільки до грошових зобов’язань (до такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції в даному спорі).

Однак, як свідчать висновки апеляційного суду та Верховного Суду, пеня може бути застосована не тільки до грошових, але й до інших зобов’язань (у нашому випадку – до несвоєчасно виконаних зобов’язань щодо здійснення будівельних робіт). Такі висновки варто враховувати як при складанні договорів, так і при договірних спорах, що виникають між контрагентами.