Ознайомлення потенційних працівників з умовами праці не вважається їх допуском до виконання трудових обов’язків без укладення трудового договору

Сторони спору

Позивач – підприємець, відповідач – орган Держпраці.

Обставини справи

В акті інспекційних відвідувань від 05.12.18 р. було зафіксоване порушення підприємцем трудового законодавства, а саме вимог ст. 24 КЗпП та постанови КМУ від 17.06.15 р. № 413 (далі – Постанова № 413) [з 14.05.19 р. інспекційні перевірки скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 81727463. – Авт.].

На підставі акта органом Держпраці винесено припис від 11.12.18 р. з вимогою усунути зазначені порушення. 27.12.18 р. за результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення, відповідальність за які передбачена абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП, на підприємця накладено штраф у розмірі 223 380 грн.

Підприємець звернувся до суду з позовом про визнання незаконною і скасування постанови від 27.12.18 р. Суд першої інстанції задовольнив вимоги підприємця. Тоді орган ДФС подав апеляцію.

Позиції сторін

Відповідач. Під час інспекційних відвідувань у двох осіб, які знаходилися в магазині підприємця, були взяті письмові пояснення. У поясненнях особи зазначили, що проходили стажування у позивача без укладення з ними трудового договору. Тобто підприємець допустив до роботи двох осіб без оформлення трудового договору, порушивши вимоги трудового законодавства.

На чиєму боці суд

Суд не задовольнив апеляційну скаргу органу Держпраці, залишивши чинним рішення суду першої інстанції. (Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду України від 25.06.19 р., ЄДРСР, рєєстр. № 82653817).

Аргументи суду

1. Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, установленому роботодавцем, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання такої роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
2. Постановою органу Держпраці від 27.12.18 р. був зафіксований факт порушення позивачем вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП та Постанови № 413. Суть порушення полягала в тому, що між підприємцем і двома співробітниками мали місце трудові відносини, але трудовий договір не був оформлений. Такий висновок був зроблений перевіряючим виходячи з наданих письмових пояснень двох фізосіб, які зазначили, що вони з 03.12.18 р. проходять стажування у підприємця без укладення з ними трудового договору.
3. Проте доводи органу Держпраці про те, що підприємець допустив до роботи двох осіб без оформлення з ними трудового договору, не відповідають дійсності. Ці особи звернулися до позивача з питань працевлаштування. Зокрема, 05.12.18 р. вони приходили до магазину позивача для отримання інформації про можливість подальшого працевлаштування й ознайомлення з умовами праці. Ніяких дій, які могли б свідчити про виконання ними будь-якої роботи як продавця, у період з 03.12.18 р. року по 05.12.18 р. вони не провадили.
4. Таким чином, судом установлено, що позивач не порушував вимог ст. 24 КЗпП та Постанови № 413, і тому до нього не може бути застосований штраф, передбачений абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Висновок

Органи Держпраці не можуть накласти штраф на суб’єкта господарювання за допуск фізосіб до роботи без укладення з ними трудового договору, якщо ці фізособи перебували у роботодавця виключно з метою ознайомлення з умовами праці і не виконували ніяких трудових функцій.