Чи можна стягнути з контрагента збитки за нереєстрацію ним податкових накладних

Сторони спору

Позивач – публічне акціонерне товариство (ПАТ). Відповідач – комунальне підприємство (КП).

Обставини справи

Між сторонами був укладений договір оренди, згідно з яким відповідач (орендодавець) надав у строкове платне користування позивачеві нерухоме майно. За умовами договору позивач сплатив відповідачеві орендну плату за надані послуги оренди. Відповідач, порушуючи вимоги ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПК), не оформив податкові накладні (далі – ПН) і не зареєстрував їх у ЄРПН, тим самим позбавивши позивача права на податковий кредит за цією операцією на суму 1 541 930,45 грн. Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збитку, завданого відповідачем через порушення податкового законодавства. Місцевий господарський суд у задоволенні позову відмовив. Апеляційний господарський суд залишив чинним це судове рішення. Тоді позивач звернувся з касаційною скаргою до ВСУ.

Позиції сторін

Позивач. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду і постанову апеляційного суду.

Відповідач. Не надав відгук на касаційну скаргу в установлений законом строк. У попередніх інстанціях він наполягав на відмові від задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що позивач не підписав направлені йому акти здачі-приймання наданих орендних послуг і тому відповідач не мав можливості надати позивачеві ПН за цей період.

На чиєму боці суд

ВСУ (Постанова ВСУ від 03.08.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 75896031) став на бік позивача, скасувавши рішення попередніх судів і задовольнивши позов повністю: з відповідача була стягнута сума збитку, завданого позивачеві.

Аргументи суду

1. Висновки судів про те, що стягнення збитків, завданих позивачеві внаслідок порушення відповідачем положень ст. 201 ПК, не знаходиться в площині цивільно-правових і господарсько-правових відносин, суперечать нормам ст. 224, 225 Цивільного кодексу. Адже вимога про стягнення збитків може бути заявлена стороною внаслідок порушення не тільки окремого господарського зобов'язання, але й установленого порядку провадження господарської діяльності.

2. Нормами абзацу третього п. 198.6, абзацу другого п. 201.10 ПК установлено причинно-наслідковий зв'язок між фактом реєстрації ПН і виникненням у платника податків права на податковий кредит із ПДВ. Тому встановленою і доведеною є наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між відсутністю факту реєстрації ПН на суму ПДВ 1 541 930,45 грн. і невключенням цієї суми до податкового кредиту позивача.

3. Позивач подав відповідну скаргу контролюючому органу, за якою була призначена перевірка відповідача з питання реєстрації ПН у спірних періодах. За результатами перевірки відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності. Тому провина відповідача доведена наявними матеріалами справи, актами перевірок, податковими повідомленнями-рішеннями.

4. Суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що несвоєчасне підписання актів приймання-передачі наданих послуг за договором оренди є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки ні чинним законодавством, ні договором оренди не передбачено обов'язок складання і підписання сторонами щомісячних актів наданих орендних послуг.

5. Односторонньо складений і підписаний акт відповідає ознакам первинного документа, а отже, є підставою для відображення господарської операції у бухобліку. Таким чином, відповідач був зобов'язаний і мав можливість скласти ПН і зареєструвати їх у ЄРПН або на дату отримання оплати або на дати одностороннього складання зазначених актів.

Висновок

Якщо контрагент не виконує свій обов'язок з реєстрації ПН у ЄРПН, то у другої сторони є всі шанси стягнути з нього завдані збитки у вигляді суми втраченого податкового кредиту з ПДВ.