Позивач – податкова інспекція; відповідач – фізособа-підприємець.
Підприємець самостійно розрахував суми орендної плати за землю за 2008 та 2009 роки і відобразив їх у деклараціях від 17.12.08 р. і від 12.05.09 р., а також подав уточнюючу декларацію від 12.05.09 р. За порушення строків подання податкової звітності до підприємця були застосовані штрафні санкції на підставі податкового повідомлення-рішення. Станом на 31.12.09 р. податковий борг підприємця дорівнював 20 196,14 грн.
Надалі підприємцем несвоєчасно сплачувалися узгоджені суми орендної плати, а саме: 31.07.13 р., 23.11.15 р., 16.12.15 р., 03.03.16 р., 04.04.16 р., 10.05.16 р., 31.05.16 р., 06.07.16 р., 23.09.16 р., 18.10.16 р., 13.12.16 р., 29.12.16 р., які зараховувалися податковим органом у погашення податкового боргу попереднього періоду. Одночасно податковий орган нараховував пеню на суму податкового боргу згідно з пп. 129.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК). Станом на 24.11.16 р. за підприємцем числився податковий борг зі сплати пені в розмірі 11 150,30 грн, за стягненням якого податковий орган і звернувся до суду.
Постановою окружного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволений повністю. Підприємець повинен сплатити податковий борг у сумі 11 150,30 грн. Не погодившись із рішенням попередніх судів, підприємець подав касаційну скаргу.
Позивач (податковий орган). Просив залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, посилаючись на правомірність нарахування пені за період з 23.11.15 р. по 18.10.16 р. відповідно до пп. 129.1.3 та п. 129.4 ПК (у редакції, що діє з 01.01.17 р.). Стверджував, що пеня нарахована підприємцеві унаслідок несвоєчасного внесення ним орендної плати за земельні ділянки в 2008 та 2009 роках, нарахованої у двох деклараціях від 12.05.09 р. При цьому погашати податковий борг платник податків почав тільки з 31.07.13 р.
Відповідач (підприємець). Стверджував, що судами попередніх інстанцій не встановлено, за який період і з якого часу нараховується пеня, а також не надана оцінка розміру облікової ставки НБУ, із застосуванням якої повинна розраховуватися пеня. Крім того, пославшись на положення ст. 102 ПК, зазначив, що пеня не повинна нараховуватися на суми податкових зобов'язань через 1 095 днів із моменту їх виникнення.
Суд був на боці підприємця – його касаційна скарга була задоволена (постанова Верховного Суду України від 06.02.18 р., ЄДРСР, реєстр.№ 72064995).
Стягнути податковий борг контролюючий орган має право протягом 1 095 календарних днів із дня виникнення такого боргу. Після закінчення цього строку такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню, у т. ч. пеня і штрафні санкції.