Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Крадіжка та псування майна: порядок дій і документальне оформлення

07.06.2019 4690 0 0


Крадіжка на підприємстві – подія не із приємних. У такій ситуації треба якомога швидше повідомити про це до правоохоронних органів. У консультації розповімо, як діяти підприємству у випадку крадіжки (псування) його майна.


Крадіжка майна

Крадіжка – це таємне розкрадання чужого майна. Залежно від суми викраденого майна крадіжка може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення або кримінальний злочин.

Так, якщо вартість украденого становить менше 176,20 грн., це розкрадання кваліфікується як адміністративне правопорушення згідно зі ст. 51 КУпАП (дрібне розкрадання чужого майна). Відповідальність за нього встановлюється у вигляді штрафу в розмірі від 10 до 30 НМДГ (від 170 до 510 грн.) або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб.

За повторне таке порушення передбачено штраф у розмірі від 30 до 50 НМДГ (від 510 до 850 грн.) або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців із відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.

Якщо сума крадіжки перевищує 176,20 грн., то це вже розцінюється як кримінальний злочин. Покарання за нього визначене в ст. 185 КК. Так, до особи, яка вчинила крадіжку, можуть застосувати штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ або громадські роботи на строк від 80 до 240 годин, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Однак якщо крадіжка пов’язана із проникненням на підприємство, до інших службових, виробничих приміщень, то винну особу можуть покарати позбавленням волі на строк від 3 до 6 років (ч. 3 ст. 185 КК).

На замітку: особливість крадіжки полягає в таємному розкраданні майна. Якщо було вчинене явне розкрадання майна, простіше кажучи, злочинець вчиняє крадіжку в усіх на очах, то такі дії кваліфікуються як грабіж (ст. 186 КК).

Псування майна

Кримінальна відповідальність передбачена також за псування або пошкодження чужого майна, якщо це заподіяло шкоду у великих розмірах (ст. 194 КК). Знищення або пошкодження чужого майна може бути вчинене будь-яким способом. Його можна розбити, поламати або порізати річ на шматки, впливати на річ водою або повітрям, повністю або частково розчинити у воді або інших рідинах тощо. Наприклад, зловмисник залив оргтехніку водою, у результаті чого вона стала непридатною.

Великим розміром шкоди вважається шкода, заподіяна однією особою або групою осіб на суму, яка у 250 і більше раз перевищує НМДГ на момент вчинення злочину. Для кваліфікації даного виду правопорушень застосовується НМДГ у розмірі ПСП, що діє на відповідний рік (на 01.01.19 р. ПСП становить 960,50 грн.). Тобто сума шкоди повинна перевищувати 240 125 грн.

Як діяти суб’єкту господарювання при виявленні крадіжки майна?

Розглянемо покроково, що робити в разі виявлення крадіжки на підприємстві.

Крок 1. Проінформувати директора

Як правило, факт крадіжки виявляє один зі співробітників підприємства. Наприклад, ранком співробітник зайшов до свого кабінету і побачив, що вікна вибиті, винесена вся оргтехніка та інше майно. У такому випадку він не повинен нічого торкатися в кабінеті, а зобов’язаний відразу повідомити про крадіжку своєму безпосередньому керівнику або директору.

Крок 2. Викликати поліцію

Після прибуття поліцейські опитають співробітника, який виявив пропажу майна, й оглянуть приміщення, де відбулася крадіжка, а також прилеглу територію (ч. 1 ст. 237 КПК). Результати проведеного огляду зафіксують у протоколі огляду місця події (ст. 103, 104 КПК).

Зверніть увагу: згідно із ч. 4 ст. 237 КПК особи, у присутності яких проводився огляд (наприклад, директор, головний бухгалтер), можуть робити заяви, які обов’язково вносяться до протоколу огляду.

Крок 3. Повідомити про злочин

Після закінчення процедури огляду місця події директор (уповноважена ним особа) може подати заяву про крадіжку майна. Зробити це можна:

  • або в письмовій формі за підписом директора. На другому примірнику такої заяви представник органу внутрішніх справ робить позначку про її отримання;
  • або в усній формі. Таке повідомлення повинне бути зафіксоване в протоколі про приймання заяви про вчинення кримінального правопорушення (ст. 214 КПК). Копію протоколу підприємство отримає пізніше – після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

У заяві необхідно перерахувати примірний список викраденого. Пізніше після проведення інвентаризації цей список можна уточнити та передати до поліції.

Слідчий повинен внести заяву (повідомлення) про крадіжку майна до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРСР) не пізніше ніж через 24 години після подання заяви (ст. 214 КПК). Підприємство визнається потерпілим у кримінальному провадженні з моменту подання заяви.

Знайте свої права: для підтвердження факту крадіжки та статусу потерпілого підприємство на підставі ст. 56 КПК може отримати від слідчого підтвердження про внесення заяви підприємства до ЄРДР. Таким підтвердженням може бути виписка з ЄРДР, засвідчена слідчим.

Крок 4. Подати документи в рамках процедури досудового розслідування

Досудове розслідування починається з моменту внесення до ЄРДР відомостей про крадіжку (ст. 214 КПК). Згідно з ч. 1 ст. 216 і ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим органу Національної поліції, під юрисдикцією якого перебуває місце вчинення кримінального злочину. Права та обов’язки підприємства як потерпілого передбачені в ст. 56, 57 КПК.

Один із головних обов’язків підприємства – подати слідчому документи, що підтверджують права підприємства на майно, яке було викрадене. Крім того, документально потрібно підтвердити й розмір заподіяної підприємству шкоди. Для цього підприємство повинне подати слідчому:

  • документи, складені за результатами інвентаризації, проведеної у зв’язку із крадіжкою, знищенням або пошкодженням майна (абзац п’ятий п. 7 Положення № 879). Підставою для цього служить наказ керівника, підготовлений у довільній формі. За результатами інвентаризації складається інвентаризаційний опис ТМЦ за формою № инв-3 і звіряльна відомість результатів інвентаризації ТМЦ типової форми № инв-19 (форми затверджені Постановою № 241) і затверджується протокол засідання інвентаризаційної комісії;
  • звіт (акт) про оцінку вартості викраденого, знищеного або пошкодженого майна в розмірі заподіяної цими діями шкоди. Звіт складає підприємство або підприємець, у якого працює хоча б один оцінювач (п. 5–7, 12 Закону № 2658);
  • договір, на підставі якого майно було придбане. Наприклад, прибуткові накладні на майно, документи про право власності на майно.

Майте на увазі! Подавати потрібно копії всіх вищевказаних документів, засвідчені посадовими особами підприємства, оскільки оригінали повинні залишатися в підприємства.

Хто може представляти підприємство в рамках кримінального правопорушення?

Інтереси підприємства як потерпілого в рамках кримінального правопорушення може представляти (ст. 50, 58 КПК):

  • керівник, повноваження якого підтверджуються статутом підприємства;
  • працівник підприємства, повноваження якого підтверджуються довіреністю, підписаною директором;
  • адвокат, повноваження якого підтверджуються свідоцтвом про право займатися адвокатською діяльністю, ордером і договором про правову допомогу, укладеним із підприємством.

Протягом якого строку проводиться досудове розслідування?

Досудове розслідування повинне бути закінчене протягом двох місяців із дня вручення особі, підозрюваній у крадіжці, навмисному знищенні або пошкодженні майна, повідомлення про підозру у вчиненні нею зазначених кримінальних правопорушень.

Досудове розслідування може бути продовжене на строк від 6 до 12 місяців залежно від ступеня тяжкості злочину (ст. 219 КПК). У нашому випадку йдеться про злочини, передбачені ст. 185, 194 КК. За ступенем тяжкості вони класифікуються як середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі (ст. 12 КК).

Урахуйте: якщо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення не встановлено, то КПК не обмежує строки кримінального провадження.

Крок 5. Підготувати та пред’явити цивільний позов

Підприємство зможе подати цивільний позов, тільки якщо встановлено винну особу (осіб) у вчиненні крадіжки.

У випадку встановлення винної особи (осіб) цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяного кримінальним правопорушенням, слід подати в рамках кримінального провадження. Форма та зміст позову повинні відповідати вимогам ст. 175 ЦПК.

Це значить, що цивільний позов повинен містити:

  • перелік документів та інших доказів, доданих до заяви;
  • перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
  • вказівку на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додаються до заяви;
  • попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач та очікує понести у зв’язку з розглядом справи, і т. д.

Якщо дана інформація не буде зазначена в цивільному позові, суд може залишити позовну заяву без руху (див. ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 04.02.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 79959914).

Важливий момент: при поданні такого позову потерпілий не сплачує судовий збір (п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674). Згідно із ч. 4 ст. 175 ЦПК якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній наводяться підстави для такого звільнення. Простіше кажучи, у позові слід указати, що ви звільнені від сплати судового збору, і послатися на ч. 4 ст. 175 ЦПК.

Подати цивільний позов можна або на етапі досудового розслідування, або на підготовчому судовому засіданні.

Підприємство не подавало цивільний позов у рамках кримінального провадження. Чи може воно звернутися з позовом до винної особи після винесення вироку?

Так, у підприємства є таке право. Якщо обвинувачуваний визнаний винним у крадіжці (псуванні) майна, а підприємство не подавало цивільний позов у рамках кримінального провадження, воно може звернутися в порядку цивільного судочинства з позовом до місцевого суду за своїм місцезнаходженням або місцем заподіяння збитку (ч. 7 ст. 128 КПК). У цьому випадку для звернення до суду застосовується загальний строк позовної давності – 3 роки (ст. 257 ЦК).

Крок 6. Направити для участі в підготовчому засіданні представника підприємства

Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження щодо крадіжки, навмисного знищення або пошкодження майна розглядає суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинені ці кримінальні правопорушення. Наприклад, якщо крадіжку вчинено на території Новокодацького району м. Дніпра, то кримінальне провадження буде розглядати Новокодацький районний суд м. Дніпра.

Спочатку представнику юрособи слід з’явитися на підготовче засідання (перша стадія судового розгляду), адже участь у ньому є обов’язковою для всіх сторін кримінального провадження, у тому числі й для потерпілого (ч. 2 ст. 314 КПК).

На цьому засіданні суд розглядає питання, пов’язані з підготовкою до судового розгляду, у тому числі:

  • клопотання сторін кримінального провадження про виклик за свідків як осіб, раніше допитаних на етапі досудового розслідування, так і нових свідків (якщо такі клопотання були подані);
  • залучення до матеріалів кримінального провадження нових доказів (ст. 315 КПК). Із появою нових документів представник підприємства повинен із ними ознайомитися.

Крок 7. Направити представника підприємства для участі в судовому засіданні

Друга стадія судового розгляду – судове засідання, на якому суд розглядає, по суті, обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо шкоду, заподіяну крадіжкою, знищенням або пошкодженням майна, відшкодовано і підприємство не цікавить, яке покарання суд призначить підсудному, то представник може взяти участь в одному судовому засіданні, давши показання суду. На наступних судових засіданнях можна, як правило, не з’являтися. Але для цього представнику підприємства слід написати заяву із проханням розглядати кримінальне провадження без участі потерпілого.

Якщо шкоду не відшкодовано, то потрібно брати участь у всіх судових засіданнях і підтримати вимоги про відшкодування заподіяної шкоди. Адже при винесенні вироку суд приймає рішення не тільки про визнання підсудного винним (якщо даний факт був установлений), але й про задоволення/незадоволення цивільного позову (ст. 374 КПК).

Крок 8. Отримати виконавчий лист

Якщо обвинувачуваний у вчиненні крадіжки, знищенні або пошкодженні майна визнаний винним і йому призначене покарання, а цивільний позов задоволений, то представнику підприємства після набуття вироком законної сили треба звернутися до суду, який виніс вирок, для отримання виконавчого листа (ст. 535 КПК). Вирок набуває законної сили:

  • через 30 календарних днів після його оголошення, якщо на вирок не подавалася апеляційна скарга (ст. 395 КПК);
  • у день прийняття апеляційним судом ухвали про залишення вироку без змін.

Після цього виконавчий лист передається для примусового виконання в порядку, передбаченому Законом № 1404.

Висновки

Якщо в підприємства викрадено (зіпсовано, знищено) майно, необхідно викликати представників Нацполиції, щоб зафіксувати факт крадіжки (псування, знищення). У випадку відкриття кримінального провадження необхідно виконати такі дії:

  • якщо винну особу встановлено, пред’явити їй вимогу про відшкодування шкоди (цивільний позов);
  • підтримати свої вимоги в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження;
  • отримати виконавчий лист і пред’явити його для примусового виконання до державної виконавчої служби.

Зразок

Новокодацький районний суд м. Дніпра 49000, вул. Коробова, 6

Цивільний позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас»

49000, вул. Ю. Кондратюка, 13

код за ЄДРПОУ 65432789

тел. (096) 443-56-85

Цивільний відповідач: Корнієнко Павло Олександрович

49000, вул. Гідропаркова, 9

ІНН 9432132679

тел. (097) 543-22-13

Ціна позову: 1 104 грн. (одна тисяча сто чотири грн.)

Цивільний позов

про відшкодування матеріальної шкоди

внаслідок вчинення кримінального злочину

Кримінальне провадження від 27.02.19 р. № 12018140060004272 було розпочато за фактом крадіжки майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас» (далі – ТОВ «Компас»), із приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 13 (магазин «Компас»).

26.02.19 р. Корнієнко П. О. (далі – відповідач), перебуваючи як відвідувач у торгівельному залі магазину «Компас», що належить ТОВ «Компас», таємно викрав 4 банки шампуню «Оксамитове сяйво» об’ємом по 400 мл, вартістю 150 грн. за 1 шт., загальною вартістю 600 грн., та 1 упаковку з картриджами для гоління вартістю 504 грн. Після цього відповідач покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій юридичній особі – ТОВ «Компас» матеріальних збитків на загальну суму 1 104 грн. (одна тисяча сто чотири грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Заходи досудового врегулювання спору не вживались.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Інші судові витрати, які позивач очікує понести у зв’язку з розглядом справи, відсутні.

Іншого позову до цього ж відповідача з цим самим предметом та з тих самих підстав позивач не подавав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 128–130 КПК, ст. 175–177 ЦПК, ПРОШУ СУД:

1. Стягнути на мою користь з відповідача суму матеріального збитку, яка становить 1 104 грн. (одна тисяча сто чотири грн.).

<...>

Зразок_Цивільний позов про відшкодування.docx
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали