Коли орган ДФС не може донарахувати податкові зобов’язання та застосувати штрафні санкції

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – орган ДФС.

Обставини справи

У грудні 2015 року орган ДФС провів камеральну перевірку ТОВ. В акті перевірки від 01.12.15 р. було зафіксовано, що ТОВ порушило норми п. 187.8, 201.10 ПК, а саме: занижено податкові зобов’язання з ПДВ унаслідок зменшення вартості послуг, отриманих від нерезидента. На підставі висновків акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) від 14.12.15 р. про збільшення суми грошового зобов’язання з ПДВ на 551 146 грн. за основним платежем і на 137 787 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. ТОВ не погодилося з рішенням органу ДФС і подало позов із вимогою визнати незаконним і скасувати ППР. Суд першої та апеляційної інстанцій задовольнив вимоги позивача. Після цього орган ДФС звернувся до ВСУ.

Позиції сторін

Позивач. Позивачем був поданий уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявленої помилки за жовтень 2015 року. Ця помилка не вплинула на суму податку, який сплачується до держбюджету.

Відповідач. Виписані позивачем податкові накладні (далі – ПН) складені за результатами різних операцій, про що свідчить різна сума ПДВ у цих ПН.

На чиєму боці суд

ВСУ відмовив органу ДФС у задоволенні касаційної скарги (Постанова ВСУ від 10.06.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 82349590).

Аргументи суду

1. Отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПК, складає ПН із зазначенням нарахованого ним податку та на її підставі включає суми ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
2. Якщо отримувач послуг зареєстрований як платник податків, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ПК). Платник ПДВ – покупець товарів (послуг) від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, за результатами отримання таких товарів (послуг) самостійно виписує ПН, яка підлягає реєстрації в ЄРПН, і за результатами такої операції одночасно відображає суми податкових зобов’язань і податкового кредиту у своїй податковій звітності.
3. Згідно з п. 192.1 ПК якщо після постачання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи подальший за постачанням перегляд цін, перерахунок при поверненні товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми передоплати, податкові зобов’язання та податковий кредит постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до ПН, який складений у порядку, установленому для ПН, і зареєстрований в ЄРПН.
4. Позивач припустився помилки в даті ПН, унаслідок чого виникли помилки в показниках податкової звітності. У подальшому позивач виправив помилку. ПН були оформлені із правильними датами, відповідні виправлення внесено до податкової звітності шляхом подання РК до ПН від 01.10.15 р. та уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2015 року.
5. Акти приймання-передачі послуг датовано 10.11.15 р., а орган ДФС не довів, що ПН були виписані за різними господарськими операціями. Зазначені коригування податкової звітності не призвели до фактичного заниження позивачем податкового зобов’язання з ПДВ, тому ППР від 14.12.15 р. винесено неправомірно.

Висновок

Якщо подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок не призвело до фактичного заниження податкового зобов’язання, то підстав для їх донарахування та накладення штрафних санкцій немає.