Як юрособі відкрити підрозділ за кордоном

Філії та інші відокремлені підрозділи: право, податки, облік

Стаття-навігатор: що потрібно знати юридичній особі для того, щоб успішно розпочати свою діяльність за кордоном.

Згідно з українським законодавством юридичні особи можуть мати відокремлені підрозділи (далі – ВП) – філії та представництва. У спецтемі «Філії та інші відокремлені підрозділи: право, податки, облік» детально розповідалось про те, що є такими підрозділами, як вони створюються, на підставі яких документів діють і які у них права та обов'язки. Також ми пояснили, чим філія відрізняється від представництва. Сьогодні продовжимо цю тему і розповімо, як треба діяти, якщо підприємство хоче відкрити ВП (філію або представництво) за межами України.

Який підрозділ можна відкрити за кордоном з позицій вітчизняного законодавства?

Підприємство може відкрити за кордоном:

• для ведення господарської діяльності від імені юрособи – філію;
• для представництва і захисту інтересів юрособи – представництво.

Як зареєструвати в ЄДР закордонний ВП резидента?

Порядок дій такий самий, як і в разі реєстрації ВП, розташованих на території України. Головне підприємство (далі – ГП) юрособи подає держреєстратору заповнену реєстраційну картку за формою 4, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.16 р. № 3268/5.

Чи треба повідомляти орган ДФС про реєстрацію ВП?

Передбачено, що ВП повинні взяти на податковий облік на підставі відомостей з ЄДР (п. 3.1, 3.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588, далі – Порядок № 1588). Проте ГП зобов'язане подати форму № 20-ОПП до органу ДФС за основним місцем своєї реєстрації – протягом 10 робочих днів з дня реєстрації ВП (п. 8.4. розд. VIII Порядку № 1588; ЗІР, категорія 119.01).

Дані про взяття на облік ВП як платника податків і зборів відображаються у виписці з ЄДР (п. 20 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).

Що знадобиться для реєстрації ВП у тій країні, де він розташований?

Наведемо орієнтовний перелік документів, необхідних для реєстрації українського ВП за кордоном:

• нотаріальна копія статуту юрособи;
• рішення уповноваженого органу управління юрособи про створення ВП. Це може бути протокол зборів засновників або постанова, рішення власника підприємства (якщо у підприємства один власник);
• положення про ВП з реєстрацією в ЄДР України;
• наказ керівника ГП про призначення посадових осіб підрозділу;
• довіреність про право діяти від імені юрособи, видана посадовим особам ВП керівником ГП (для філії – про право вести господарську діяльність від імені юрособи);
• документи, що посвідчують особу посадових осіб ВП;
• довідка-підтвердження, що ВП має статус податкового резидента України. Ця довідка видається органами ДФС за місцем реєстрації ГП і діє протягом року. Потребує щорічного оновлення. Роз'яснення щодо отримання цієї довідки наведені в ЗІР (категорія 140.06) згідно з наказом ДПАУ від 12.04.02 р. № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України».

Конкретний перелік документів установлений законодавством тієї країни, де реєструється і стає на податковий облік ВП.

Реєстраційні документи потребують легалізації (апостилю, перекладу і нотаріального посвідчення) згідно із законодавчими вимогами цієї ж країни.

Який ВП уважатиметься постійним представництвом в іншій країні?

Для реєстрації та оподаткування важливо, який статус матиме ВП в іншій країні. Якщо між урядами України і цієї країни укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування (далі – Конвенція) – тоді необхідно керуватися його нормами.

Як правило, у ст. 5 різних конвенцій наводиться визначення поняття «Постійне представництво». Це представництво з постійним місцем діяльності, через яке повністю або частково провадиться госпдіяльність, яка для юрособи не є тільки підготовчою і допоміжною.

У ряді країн «постійні представництва» прирівнюються за статусом до юридичної особи.

Нагадаємо ще раз, що представництво як ВП юрособи в розумінні українського законодавства створюється тільки для представлення і захисту інтересів юрособи. Тобто наше «представництво» не підпадає під міжнародне визначення терміна «постійне представництво». А значить, ВП як представництво юрособи реєструватиметься за кордоном без права ведення госпдіяльності та без коду платника податків.

А ось філія або комерційне представництво (у понятті українського законодавства) найбільш підходить під міжнародне поняття постійного представництва. Як правило, постійному представництву за кордоном присвоюється код платника податків, на нього покладається обов'язок вести облік, подавати звітність, а також нараховувати і сплачувати податки та збори, що діють у тій країні, на території якої розташований такий підрозділ.

Висновки

Створення ВП юрособи за кордоном починається з його реєстрації на території України в загальному порядку. Після отримання повного комплекту реєстраційних документів ВП може бути зареєстрований на території тієї країни, де юрособа планує вести свою діяльність через цей ВП.

Документи, які подаються резидентом для реєстрації на території України закордонного ВП, можуть бути складені на двох мовах: обов'язково українською та мовою тієї країни, де реєструватиметься цей підрозділ.

Усі документи, складені іноземною мовою, потребують легалізації на території України (це можуть бути договори оренди, документи, що підтверджують реєстрацію в держорганах тієї країни, де зареєстрований підрозділ, договори з банками тощо). І навпаки: документи, складені українською мовою, доведеться легалізувати на території країни, де відкривається ВП, для подальшого використання там. За наявності Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з країною, де відкритий ВП, норми Конвенції мають пріоритет для діяльності ВП за кордоном.