Як стягнути збиток із контрагента в судовому порядку
У консультації розглянемо процедуру судового стягнення збитків, заподіяних суб’єкту господарювання (далі – СГ) контрагентом.
Подаємо до суду позов про стягнення збитків
До якого суду треба подавати позов про стягнення збитків із контрагента?
У цьому випадку СГ повинен звертатися до господарського суду (ст. 20 ГПК).
За загальним правилом господарський позов подається до суду за місцем знаходження відповідача (боржника) (ст. 27 ГПК). Місцезнаходження відповідача слід шукати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). Однак у деяких ситуаціях позивач може вибирати, до якого саме господарського суду йому звернутися (ст. 29 ГПК). Наприклад, якщо:
- у спорі бере участь декілька відповідачів, позов подається за місцем перебування одного з них (кредитор сам вибирає такого відповідача);
- позов пред’являється до філії/представництва юрособи, його можна подати як за адресою юрособи, так і за місцем перебування такої філії/представництва;
- у договорі, який є предметом спору, зазначено місце його виконання, позов може бути поданий як за місцем перебування кредитора, так і до місцевого господарського суду;
- ідеться про відшкодування шкоди, завданої майну, тоді позов можна подати за місцем знаходження такого майна.
|
Виняток: для деяких спорів ст. 30 ГПК установлена виключна підсудність. Наприклад, якщо спір виник із договору перевезення (наприклад, спір про відшкодування збитків при постачанні товару в меншій кількості) і одним із відповідачів є перевізник, то позов розглядається господарським судом за місцезнаходженням перевізника. |
Як скласти позов про стягнення збитків із контрагента?
Позов повинен містити такі обов’язкові відомості (ст. 162 ГПК):
- найменування суду, до якого подається позов;
- повне найменування позивача та відповідача (П. І. Б. – для фізособи-підприємця), а також інших учасників справи (при наявності), їх місцезнаходження/місце проживання; поштовий індекс; ідентифікаційний код з ЄДР для юрособи/реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізособи (або серія та номер паспорта – для осіб, які відмовилися від такого номера з релігійних міркувань); дані про те, що фізособа є СПД; відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти;
- ціна позову з обґрунтованим розрахунком зазначеної суми;
- зміст позовних вимог, а якщо позов подається одночасно до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- викладення обставин, на яких засновано позовні вимоги, із наведенням доказів, якими підтверджуються такі обставини, а також правові підстави для подання позову (тобто дати посилання на відповідну норму законодавства);
- інформація про застосування заходів досудового врегулювання спору (якщо такі застосовувалися або якщо закон вимагає їхнього застосування), наприклад, подання претензії;
- дані про застосування заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
- перелік документів та інших доказів, які додаються до позову, а також вказівка на докази, які з тих або інших причин не можуть бути подані разом із позовом;
- попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв’язку з розглядом спору в суді;
- вказівка на те, що позивач не подавав інший позов до цього ж відповідача з аналогічного предмета спору і з тих же підстав.
Зразок позову
|
До Господарського суду Одеської області, адреса: 65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29 Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячне сяйво» код за ЄДРПОУ 12365478 адреса: 65119, м. Одеса, вул. Короленка, 138, тел. 067-890-34-56 Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж» код за ЄДРПОУ 32165478 адреса: 65119, м. Одеса, вул. Боярського, 133, тел. 067-564-68-90 Ціна позову: 545 008 грн. Позов про стягнення збитків03.02.19 р. між ТОВ «Сонячне сяйво» (далі – Позивач, Замовник) і ТОВ «Престиж» (далі – Відповідач, Виконавець) було укладено договір № 654 на виготовлення, доставку та монтаж металевих конструкцій (далі – Договір). Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з виготовлення металоконструкцій комунікаційних тунелів, моста-переходу та покриттів над пандусами (далі – продукція), доставки продукції до місця призначення за адресою: м. Одеса, вул. Боярського, 133, та передачі Замовнику, а Замовник зобов’язується прийняти виготовлену продукцію та здійснити її оплату відповідно до умов Договору. Після цього Виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи з монтажу металоконструкцій. Згідно з п. 4.8 Договору аванс у розмірі 504 954 грн. (у т. ч. ПДВ 20 % – 100 990 грн. 80 коп.) на придбання металопрокату, організацію виробництва, монтажу, доставку та розроблення креслень перераховується Замовником на поточний рахунок Виконавця до початку робіт. Відповідно до п. 5.1 Договору Виконавець зобов’язується, за умови надходження авансу на поточний рахунок згідно з п. 4.1 Договору, виготовити та доставити продукцію Замовнику, як передбачено п. 1.1 Договору, протягом 25 календарних днів (далі – к. д.) з дати отримання передоплати. Виконавець зобов’язаний змонтувати продукцію протягом 15 к. д. з моменту надходження продукції до місця монтажу. У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за Договором винна сторона сплачує іншій стороні спричинені цим збитки (п. 8.9 Договору). Договір набув чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (п. 11.7 Договору). 20.02.19 р. Позивач перерахував аванс на поточний рахунок Виконавця. Тобто з 21.02.19 р. розпочав свій перебіг 25-денний строк виконання Відповідачем зобов’язань за Договором щодо виготовлення і доставки продукції Замовнику, який сплив 17.03.19 р. Кінцевий термін монтажу продукції – 02.04.19 р. (15 к. д. з моменту надходження продукції). Враховуючи, що Відповідач станом на 02.04.19 р. допустив прострочення виконання робіт, Позивач направив йому претензію від 07.04.19 р. № 1, у якій повідомив про відмову від Договору та вимагав відшкодування збитків в сумі сплаченого авансу та сплату пені. Вказана вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення. Позивач вказує, що внаслідок затримки, спричиненої невиконанням Відповідачем договірного зобов’язання, він поніс додаткові витрати на відшкодування збитків субпідрядникам. Так, 09.02.19 р. між Позивачем (генпідрядник) і ТОВ «Майстер» (субпідрядник) укладено договір підряду № 2018-10/04, згідно з додатком 2 до якого встановлено календарний графік виконання робіт з утеплення та облицювання фасаду на об’єкті – житловий будинок із підземним гаражем та об’єктом соціально-побутового призначення в м. Одеса, вул. Боярського, 133. ТОВ «Майстер» звернулося до Позивача із претензією щодо відшкодування збитків, які воно понесло у зв’язку з простоєм працівників та залученої орендованої техніки через неможливість приступити до виконання зобов’язань за договором підряду та своєчасно їх виконати. Понесені збитки ТОВ «Майстер» пов’язані з невиконанням Відповідачем дорученого йому етапу робіт з монтажу металоконструкцій комунікаційних тунелів, моста-переходу та покриттів, що призвело до несвоє-часного виконання робіт на окремих ділянках фасаду. Збитки оцінено в сумі 34 654 грн. (18 745 грн. вартість простою бригади + 15 909 грн. вартість простою техніки). 20.02.19 р. між Позивачем (генпідрядник) і ТОВ «Майстер» (субпідрядник) укладено угоду № 1 до договору підряду від 09.02.19 р. № 2018-10/04, згідно з якою генпідрядник зобов’язується відшкодувати збитки, обумовлені простоєм техніки та працівників субпідрядника, в сумі 34 654 грн. Згідно з платіжним дорученням від 21.02.19 р. № 4437 Позивач перерахував цю суму на рахунок ТОВ «Майстер». Окрім того, через затримку у виконанні Відповідачем договірного зобов’язання Позивач поніс додаткові витрати на роботу автокрана сторонньої організації (ТОВ «Прометей») для переміщення металоконструкцій з однієї ділянки будівельного майданчику на іншу. На підтвердження цього Позивач додав до матеріалів справи акт від 10.03.19 р. № 153, складений Позивачем і ТОВ «Сокіл», щодо надання послуг з оренди автокрана КС 4572 (16 т, 22 м) – навантаження металоконструкцій та послуга перебазування автокрана КС 4572 на об’єкт на загальну суму 5 400 грн. Згідно з випискою із рахунка Позивача цю суму перераховано ТОВ «Сокіл» 15.03.19 р. Відповідно до вимог ст. 509 Цивільного кодексу (далі – ЦК) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають із підстав, установлених ст. 11 ЦК. У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК визначено, що однією із підстав для виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК є обов’язковим для виконання сторонами. Як передбачено ст. 525 ЦК, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник – прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі ст. 846 ЦК строк виконання роботи або окремих її етапів установлюється у договорі підряду. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, визначені договором або законом, у тому числі у вигляді відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК). Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Нормою ст. 224 ГК визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги до здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Право на відшкодування завданих збитків виникає за наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв’язку між порушенням права та збитками, наявності винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов’язана зі збитками. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому враховано, що збиток – це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або в разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі. Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК відшкодуванню підлягають збитки, завдані правопорушенням. Тобто відшкодовуються збитки, які знаходяться у причинному зв’язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв’язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим. Попередній розрахунок судових витрат.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги:
Підтверджуємо, що іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалося. Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. 129, 162–164, 171–176, 232 ГПК, ст. 224 ГК, ст. 623 ЦК, ПРОСИМО: 1. Прийняти позовну заяву до провадження. 2. Ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Престиж» (код за ЄДРПОУ 32165478) на користь ТОВ «Сонячне сяйво» (код за ЄДРПОУ 12365478) грошову суму в розмірі 545 008 грн. (п’ятсот сорок п’ять тисяч вісім грн.), у тому числі:
3. Стягнути з ТОВ «Престиж» (код за ЄДРПОУ 32165478) на користь ТОВ «Сонячне сяйво» (код за ЄДРПОУ 12365478) суму судових витрат: судовий збір у розмірі 8 175 грн. 12 коп. Додатки*:
Квитанція про сплату судового збору в розмірі 8 175 грн. 12 коп. Директор ТОВ «Сонячне сяйво» (підпис) Г. О. Самойленко 27.05.19 р. |
* Додатки не наводяться.
Які документи додаються до позовної заяви?
До позовної заяви слід додати (ст. 164 ГПК):
- докази, що позивач направив іншим учасникам справи копії позовної заяви із доданими до неї документами (квитанцією про відправлення пошти й описом вкладення);
- документи, що підтверджують сплату судового збору (оригінали);
- документи (їх копії), що підтверджують обставини, на яких засновано позовні вимоги. Це можуть бути договори, акти приймання-передачі, накладні, листи, якими сторони обмінювалися щодо спірного питання, банківські виписки і т. д. Такі документи подаються суду в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Рекомендуємо додавати до позовної заяви копії документів, а на вимогу суду пред’являти оригінали;
- клопотання про необхідність призначення експертизи, витребування певних доказів і т. д. (за необхідності);
- довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження підписанта – коли позов підписано представником позивача (для керівників юросіб – витяг з ЄДР або інший документ, що підтверджує призначення або обрання на посаду керівника, наприклад, протокол загальних зборів учасників госптовариства).
Чи потрібно направляти відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів?
Так, потрібно. Згідно зі ст. 172 ГПК позивач зобов’язаний направити копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів відповідачу та іншим учасникам справи поштою цінним листом з описом вкладення.
Чи може суд відмовити в прийнятті позову?
Якщо позивач не виконає всіх необхідних вимог щодо оформлення позову та доданих до нього документів (ст. 162, 164, 172 ГПК), суд може залишити позовну заяву без руху або повернути позивачу (ст. 174 ГПК). Про це виноситься ухвала суду. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі перелічено в ст. 175 ГПК.
|
Урахуйте: суд, наприклад, може залишити позовну заяву без руху, якщо позивач не вкаже попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. |
Протягом якого строку можна звернутися до господарського суду?
У загальному випадку строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦК). Цей строк застосовується і в разі, коли кредитор хоче подати позов на боржника. Також у ЦК установлено спеціальну позовну давність (ст. 258 ЦК), строк якої може бути як більше, так і менше від загального. Наприклад, позовна давність строком в один рік застосовується до вимог:
- про стягнення неустойки (штрафу, пені);
- у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;
- у зв’язку з недоліками проданого товару і т. д.
Тепер давайте розберемося, з якого моменту слід обчислювати цей строк. Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК якщо це зобов’язання з установленим строком виконання, то відлік строку позовної давності починається з моменту, коли строк виконання зобов’язання минув. Наприклад, роботи за договором підряду слід виконати до 25.05.19 р., але на цю дату підрядник не завершив їх, тому замовник зазнав збитків. Тобто строк позовної давності слід обчислювати з 26.05.19 р.
Як розраховується ціна позову?
Ціна позову в спорах про стягнення коштів – це сума, яку позивач просить стягнути з боржника (ч. 1 ст. 163 ГПК). Крім основного боргу в ціну позову також включаються:
1. Неустойка (пеня, штраф). Випадки застосування неустойки (пені, штрафу), а також їх розмір або порядок розрахунку установлюються сторонами безпосередньо в договорі.
2. Інфляційні втрати.
3. 3 % річних.
|
Важливо! Інфляційні втрати та 3 % річних можна стягнути, навіть якщо договором вони не передбачені. Така можливість передбачена в ч. 2 ст. 625 ЦК. |
4. Збитки, які поніс кредитор (позивач) (про поняття та склад збитків див. у матеріалі «Контрагент заподіяв збитки: пред’являємо претензію»). Збитки повинні бути відшкодовані, навіть якщо боржник сплатив неустойку в повному розмірі. Однак у договорі можна встановити інший порядок їх відшкодування. Так, у договорі може бути прописаний один із таких варіантів відшкодування збитків (ст. 624 ЦК):
- обов’язок відшкодувати збитки лише в тій частині, у якій вони не покриті неустойкою;
- стягнення неустойки без права на відшкодування збитків;
- можливість на вибір кредитора стягнути або неустойку, або суму збитків.
Які витрати відносяться до судових витрат?
До судових витрат відносяться (ст. 123 ГПК):
1) судовий збір;
2) витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме:
- з отриманням професійної юридичної допомоги;
- залученням свідків, фахівців, перекладачів, експертів і проведенням експертизи;
- витребуванням доказів, оглядом доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
- здійсненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У якому розмірі сплачується судовий збір?
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлено Законом № 3674). У 2019 році судовий збір розраховується виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі – ПМ), установленого на 1 січня цього року. Розмір ПМ у 2019 році дорівнює 1 921 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до господарського суду позову:
- майнового характеру необхідно заплатити 1,5 % ціни позову, але не менше 1 ПМ (1 921 грн.) і не більше 350 ПМ (672 350 грн.);
- немайнового характеру – 1 ПМ (1 921 грн.).
|
На замітку: реквізити для сплати судового збору для кожного з господарських судів можна знайти на веб-сайті судової влади України. |
Оскарження рішень господарського суду
Апеляційна скарга
Якщо позовна заява не буде задоволена, позивач може подати скаргу до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, що затвердив оскаржуване рішення (ст. 253, 257 ГПК).
Апеляційна скарга на рішення господарського суду подається протягом 20 днів із моменту оголошення такого рішення. А якщо в судовому засіданні була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення або справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, тоді зазначений строк починає обчислюватися із дня складання повного судового рішення (ст. 256 ГПК).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позову (ст. 4 Закону № 3674).
Касаційна скарга
Якщо результати розгляду апеляції не влаштували позивача, він може звернутися до вищого суду. Рішення суду першої інстанції, розглянуте судом апеляційної інстанції, і постанову апеляційного суду можна оскаржити в касаційному порядку.
Касаційна скарга подається до ВСУ протягом 20 днів із моменту оголошення судового рішення. Якщо ж у судовому засіданні була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення або справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, тоді зазначений строк починає обчислюватися із дня складання повного судового рішення (ст. 288 ГПК).
|
До відома: при наявності підстав, передбачених ст. 320 ГПК, рішення господарського суду може бути також переглянуте у зв’язку з нововиявленими або винятковими обставинами. Наприклад, підставою для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами може бути скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття судового рішення, що підлягає перегляду. |
За подання касаційної скарги доведеться сплатити судовий збір у розмірі 200 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позову (ст. 4 Закону № 3674).
Висновки
СГ може стягнути з контрагента, який завдав йому збитки, їх суму в судовому порядку. Для цього необхідно звернутися до господарського суду. Скориставшись нашими рекомендаціями, ви зможете грамотно скласти позовну заяву (правильно розрахувати суму збитків, судових витрат і т. д.) і подати його до суду.
Коментарі до матеріалу