Зміни суми податкового боргу орган ДФС

Сторони спору

Позивач – ТОВ; відповідач – орган ДФС.

Обставини справи

16.02.16 р. на адресу ТОВ надійшла податкова вимога органу ДФС від 11.02.16 р. про сплату податкового боргу з орендної плати в розмірі 9 769 897,07 грн., у т. ч. основний платіж – 7 498 466,41 грн. і штрафні (фінансові) санкції – 2 271 430,66 грн. 06.04.16 р. ТОВ подало до органу ДФС уточнюючі декларації з орендної плати за 2014–2016 рр., якими були зменшені зобов'язання попереднього періоду. Станом на 07.04.16 р. додатне сальдо розрахунків із бюджетом на користь ТОВ становить 345 142,33 грн., що підтверджується актом звіряння від 14.04.16 р. В інтегрованій картці платника (далі – ІКП) станом на 06.04.16 р. числилася переплата орендної плати в сумі 345 142,33 грн. 06.04.16 р. ТОВ подало податкові декларації з плати за землю, якими донарахувало собі суму земельного податку за період із лютого 2014-го по грудень 2016 року. У зв'язку із цим в ІКП станом на 06.04.16 р. ураховувалася заборгованість із цього податку в розмірі 4 398 723,73 грн. 18.04.16 р. ТОВ отримало податкову вимогу від 13.04.16 р. про наявність суми податкового боргу із земельного податку в розмірі 4 398 723,73 грн. ТОВ не погодилося із цією вимогою і звернулося до суду з позовом про визнання її незаконною і скасування. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили вимоги ТОВ. Тоді орган ДФС подав касаційну скаргу до ВСУ.

Позиції сторін

Позивач (ТОВ). Станом на 06.04.16 р. після погашення суми податкового боргу в повному обсязі за орендною платою в ІКП уже числилася переплата в сумі 345 142,33 грн. А донарахований земельний податок у сумі 4 398 723,73 грн був відображений в ІКП 06.04.16 р., коли заборгованості із цього податку ще не було.

Відповідач (орган ДФС). У зв'язку з несплатою зазначеного грошового зобов'язання відповідачем в автоматичному режимі була сформована податкова вимога від 13.04.16 р. Протягом квітня 2016 року період наявності податкового боргу уривався, тому винесення і направлення на адресу ТОВ другої податкової вимоги є правомірним.

На чиєму боці суд

Суд (Постанова ВСУ від 19.02.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 79956250) залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій (тобто ВСУ теж визнав, що друга податкова вимога була винесена незаконно і тому підлягає скасуванню).

Аргументи суду

1. одаткова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків про погашення суми податкового боргу (пп. 14.1.153 Податкового кодексу, далі – ПК). Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган направляє (вручає) йому податкову вимогу в порядку, установленому для направлення податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ПК).

2. Якщо у платника податків, якому направлена (вручена) податкова вимога, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не направляється (не вручається) (п. 59.5 ПК).

3. Тільки після того як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога вважатиметься відкликаною в розумінні пп. 60.1.1 ПК. А якщо у платника виникне новий податковий борг, тоді контролюючий орган повинен виставити нову податкову вимогу.

4. Станом на 06.04.16 р. за ТОВ одночасно числився борг з орендної плати та із земельного податку, а із 07.04.16 р. ТОВ мало податковий борг із земельному податку. Отже, направлена позивачеві перша податкова вимога на непогашений податковий борг не втрачає своєї правової дії. Безперервність наявності податкового боргу означає, що у відповідача були відсутні правові підстави для відкликання першої податкової вимоги і додаткового направлення другої вимоги. Отже, в органу ДФС не було підстав для прийняття податкової вимоги від 13.04.16 р..

Висновок

Орган ДФС не уповноважений направляти платникові податків нову податкову вимогу, якщо не було переривання податкового боргу, навіть за умови, що за одним видом податку заборгованість погашена, а за іншим – виникла. Незаконне виставляння платникові податків податкової вимоги обмежує його в правах: наприклад, майно платника податків потрапляє під податкову заставу. Тому якщо процедура пред'явлення податкових вимог порушена, платники податків мають право оспорити незаконні дії органу ДФС, що і зробило підприємство в розглянутій ситуації