Усе про граничні строки сплати податків і зборів у зв’язку з вихідними та святковими днями

Часто граничний строк подання звітності або сплати податків та зборів припадає на вихідний або святковий день, і тому бухгалтери можуть помилятися з визначенням останнього дня, коли ще можливо виконати ці обов’язки. Тож у цій консультації ми нагадаємо основні норми законодавства, що стосуються строків подання звітності і сплати податків.

Загальні норми законодавства

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом ( далі – ПК), подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

• календарному місяцю протягом 20 календарних днів (далі к.д.), що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 ПК);
• календарному кварталу або календарному півріччю протягом 40 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 ПК);
• календарному року, крім випадків, передбачених пп. 49.18.4 та 49.18.5 ПК протягом 60 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПК);
• календарному року для платників ПДФО до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПК (пп. 49.18.4 ПК);
• календарному року для платників податку на доходи фізосіб-підприємців протягом 40 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5 ПК).

У п. 57.1 ПК визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 к. д., що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, крім випадків, установлених ПК.

При цьому передбачено: якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПК).

Що стосується граничного строку сплати податків, якщо останній день сплати припадає на вихідний (святковий) день, то ПК не передбачено перенесення дня сплати на перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, якщо останній день строку подання податкової звітності припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то строки сплати не переносяться. А тому сплачувати податки та збори в такому разі потрібно напередодні вихідного (святкового) дня.

Зверніть увагу, що це правило стосується тих податків і зборів, порядок оподаткування яких регламентується ПК. А тому воно не поширюється, зокрема, на єдиний внесок (далі – ЄСВ), який не входить до системи оподаткування. Обчислення та сплата ЄСВ здійснюється відповідно до Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449 (далі Інструкція № 449).

Так, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники ЄСВ роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як передбачено п. 11 розд. IV Інструкції № 449, у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Крім того, у п. 13 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р.№ 435, зазначено: якщо останній день строку подання звіту з ЄСВ припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання такого звіту вважається перший після нього робочий день.

Отже, якщо граничний термін подання звітності з ЄСВ або сплати ЄСВ припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем її подання, а також сплати ЄСВ буде перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відлік строку сплати податків у разі перенесення кінцевого терміну подання звітності

Свою позицію з цього приводу висловив Верховний суд України (далі ВСУ)у постанові від 09.06.15 р. у справі №21-18а15ака. Так, якщо термін подання податкової звітності переноситься, то 10-денний строк для сплати податків, визначений у п. 57.1 ПК, слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період.

У п. 57.1 ПК визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 к. д., що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК для подання податкової декларації, крім випадків, установлених ПК.

Так, у постанові ВСУ наводиться такий приклад: граничним строком подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року був операційний (банківський) день, що настав за вихідним – 22 жовтня 2012 року (понеділок). У зв’язку з вищезазначеним останній день 10-денного строку для сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання за такою податковою декларацією припадав на 1 листопада 2012 року.

Податківці в листі від 25.02.16 р. №4085/10/28-10-06-11 також розділяють таку позицію суду.

Однак звертаємо увагу, що сплата низки податків здійснюється згідно з окремими нормами ПК і строки їх сплати не залежить від граничного строку, передбаченого для подання звітності, як цього вимагає п. 57.1 ПК. Тому вищезгадана позиція ВСУ не стосується таких податків та зборів. Детальніше про це далі.

Земельний податок

Відповідно до п. 287.3 ПК податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 к. д., що настають за останнім к. д. податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання із плати за землю, визначене в податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 к. д., що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ПК).

Отже, незалежно від граничного строку, передбаченого для подання декларації, строк здійснення плати за землю – протягом 30 к. д., що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця

ПДФО та військовий збір

Відповідно до ст. 168 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету (пп. 168.1.2 ПК).

Зазначимо, що згідно з пп. 168.1.4 ПК, у разі якщо дохід надається в негрошовій формі або виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Крім того, у пп. 168.1.5 ПК зазначено: якщо фізособі (платнику податку) нараховано дохід, але не виплачено, то ПДФО, що підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом не пізніше 30-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування доходу.

Що стосується військового збору, то відповідно до пп. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПК нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється в порядку, установленому ст. 168 ПК для ПДФО.

Податок на нерухоме майно

У пп. 266.10.1 ПК визначено, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Ці авансові внески відображаються в річній податковій декларації.

Тобто граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 29-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Єдиний податок

Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують цей податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ПК).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують цей податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ПК).

Платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (пп. 295.9.2 ПК).

Отже, якщо для платників першої, другої та четвертої груп передбачено особливі строки сплати податку, то платники єдиного податку третьої групи сплачують податок за правилами, аналогічними нормам п. 57.1 ПК.

Транспортний податок

Згідно з пп. 267.8.1 ПК транспортний податок сплачується:

• фізичними особами протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення;
• юридичними особами авансовими внесками (які відображаються в річній податковій декларації)щокварталу до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.