Послуги від нерезидента отримали, а ПН оформити забули: як виправити помилку

Ситуація. Платник ПДВ 14.07.20 р. перерахував нерезиденту суму передоплати за рекламні послуги. Акт наданих послуг був підписаний 10.08.20 р. Проте за цією операцією податкові зобов’язання з ПДВ не були нараховані й податкова накладна (далі – ПН) не була оформлена. Помилку виявлено в жовтні 2020 року. У бухгалтера виникли запитання:

• чи повинен платник ПДВ нараховувати податкові зобов’язання;
• які кроки йому слід зробити, щоб виправити помилку;
• чи загрожують йому будь-які штрафні санкції за це порушення?

Аналіз ситуації

Об’єктом обкладення ПДВ є операції з постачання послуг із місцем їх постачання на території України (пп. «б» п. 185.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Місце постачання послуг у сфері ЗЕД визначається згідно із правилами, установленими п. 186.2–186.4 ПК. Що стосується конкретно рекламних послуг, то місцем їх постачання є місце, де отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання (пп. «б» п. 186.3 ПК).

У нашій ситуації отримувач послуг – резидент України, а значить, місцем постачання вважається територія України. Тому операція з отримання рекламних послуг від нерезидента обкладається ПДВ за ставкою 20 % – незалежно від того, де фактично надаються ці послуги: на території України чи за її межами.

Отримувач послуг нерезидента – платник ПДВ має право на податковий кредит. Причому це право виникає у нього на дату складання ПН для нарахування податкових зобов’язань (п. 198.2 ПК). Це означає, що якщо ПН, оформлена для нарахування податкових зобов’язань за послугами нерезидента, зареєстрована в ЄРПН:

• своєчасно – податкові зобов’язання та податковий кредит відображаються в декларації в одному звітному періоді;
• несвоєчасно – право на податковий кредит виникне в платника ПДВ у періоді реєстрації ПН.

Як бачите, у нашій ситуації платник ПДВ повинен був нарахувати податкові зобов’язання. Оскільки він не зробив це своєчасно, тепер йому треба бути виправити свою помилку.

Алгоритм виправлення помилки

Помилка вплинула як на показники декларації, так і на показники формули в системі електронного адміністрування (далі – СЕА). Розповімо, що тепер треба зробити.

Крок 1. Визначимо дату виникнення податкових зобов’язань

Передоплата за послуги була перерахована в одному звітному періоді, а акт підписано в іншому. Відразу зауважимо, що в даній ситуації п. 187.11 ПК, згідно з яким передоплата у сфері ЗЕД не приводить до виникнення податкових зобов’язань, не працює. Адже ця норма поширюється тільки на операції з експорту та імпорту товарів. У нашому ж випадку йдеться про послуги, коли дата виникнення податкових зобов’язань визначається за правилом першої події. У нас першою подією було перерахування передоплати. Тобто датою виникнення податкових зобов’язань буде 14.07.20 р.

Крок 2. Визначаємо базу оподаткування

Якщо послуги поставляються нерезидентом, базою оподаткування є договірна ціна таких послуг з урахуванням сум податків і зборів, які включаються до ціни постачання відповідно до законодавства (п. 190.2 ПК).

Вартість послуг, виражена в інвалюті, перераховується в гривні за курсом НБУ, який діє на дату виникнення податкових зобов’язань (за курсом на 14.07.20 р.).

ПДВ нараховується «зверху» на вартість послуг. Наприклад, вартість послуг у перерахуванні на гривні становить 10 000 грн, тоді сума ПДВ – 2 000 грн.

Крок 3. Оформляємо ПН

Для нарахування податкових зобов’язань потрібно оформити ПН з датою складання 14.07.20 р. і зареєструвати її в ЄРПН.

Оформлення ПН у разі отримання послуг від нерезидента має свої особливості. У лівому верхньому кутку ПН напроти поля «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставиться позначка «Х» і вказується тип причини «14 – складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».

Заголовна частина ПН заповнюється так:

• у рядку «Постачальник (продавець)» вказується найменування (П. І. Б.) нерезидента – постачальника послуг, а через кому – країна, у якій він зареєстрований;
• у рядку «Індивідуальний податковий номер» у розділі для реквізитів постачальника – ставиться умовний ІПН «500000000000»;
• у реквізитах ПН, призначених для даних покупця, – отримувач послуг відображає свої дані;
• рядки «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюються ні в даних постачальника, ні в даних отримувача (п. 12 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307; ЗІР, категорія 101.16).

Крок 4. Виправляємо помилку в декларації за липень 2020 року

Для виправлення помилки потрібно подати уточнюючий розрахунок (далі – УР) до декларації за липень. Треба розуміти, що виправлення помилки в нашій ситуації призведе до збільшення податкових зобов’язань у декларації за липень. А отже, може призвести до виникнення недоплати (показник у гр. 6 ряд. 18 УР збільшиться або виникне). Якщо виникає недоплата, то платникові ПДВ потрібно до подання УР розрахувати і сплатити штраф в розмірі 3 % від суми недоплати.

Нагадаємо, що пеня починає нараховуватися після закінчення 90 календарних днів після закінчення строку, установленого для сплати податкових зобов’язань за декларацією, до якої оформляється УР. У нашій ситуації 90 днів ще не минуло, оскільки податкові зобов’язання за декларацією за липень потрібно було сплатити до 30 серпня, а помилка була виявлена в жовтні.

Нагадаємо, що податкові зобов’язання, нараховані під час отримання послуг нерезидента з місцем їх постачання на території України, відображаються в рядку 6 декларації з ПДВ. Тобто донарахувати податкові зобов’язання в УР потрібно буде за рядком 6.

Крок 5. Відображення податкового кредиту

Якщо ПН, оформлена для нарахування податкових зобов’язань, буде зареєстрована у жовтні, платник ПДВ зможе відобразити податковий кредит за цією операцією в декларації за жовтень. Податковий кредит за послугами, отриманими від нерезидента, відображається за рядком 13.

Виправлення помилки та ліміт реєстрації

ПН, оформлена у разі отримання послуг від нерезидента, бере участь в одержувача таких послуг у формуванні ліміту таким чином: показники ПН ураховуються одночасно у показниках ∑НаклВід і ∑НаклОтр (п. 200¹.3 ПК). Тобто реєстрація ПН призведе спочатку до зменшення ліміту (через показник ∑НаклВід), а потім на ту ж суму збільшить ліміт (через показник ∑НаклОтр), тобто в результаті ліміт не зміниться.

Відзначимо один нюанс. Якщо спочатку подати УР, а потім реєструвати ПН, то складеться така ситуація. Після подачі УР, яким збільшуються податкові зобов’язання, збільшиться показник формули ∑Перевіщ (п. 200¹.3 ПК), що призведе до зменшення ліміту реєстрації. А для того щоб можна було зареєструвати ПН, сума реєстраційного ліміту повинна бути достатньою, в іншому випадку рахунок в СЕА доведеться поповнити. У той же час реєстрація цієї ПН не призведе до зменшення ліміту реєстрації так як відбудеться перерахунок суми показників ∑Перевіщ (він зменшиться) і ∑НаклВід (він збільшиться). Щоб уникнути цієї ситуації, краще спочатку зареєструвати ПН, а потім подати УР.

Виправлення помилки та штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН

Несвоєчасна реєстрація ПН чревата штрафом згідно з п. 120¹.1 ПК. Але у період карантину штрафи за порушення податкового законодавства не застосовуються, це випливає з норми п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК. Тобто в нашій ситуації платникові ПДВ штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН не загрожує.